Туберкульоз — поширена хвороба у багатьох країнах, тому розуміння його впливу на якість життя та функцію дихання, а також зв’язок цих показників з біохімічними маркерами перебігу й ефективності лікування туберкульозу має важливе значення для оцінки нових методів лікування та профілактики. Мета роботи — дослідити зв’язок між функцією зовнішнього дихання, рівнем β-дефензину-1, феритину, інтерлейкіну-6, якістю життя та об’ємом туберкульозного ураження легень. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 100 пацієнтів із туберкульозом легень. Пацієнтів розподілили на дві групи відповідно до об’єму туберкульозного ураження: група 1 (n = 36) — ураження в межах однієї легені, група 2 (n = 64) — ураження обох легень. Обстеження пацієнтів проводили згідно зі стандартами надання медичної допомоги хворим на туберкульоз. Додатково методом імуноферментного аналізу визначали рівень феритину, інтерлейкіну (ІЛ)-6 та β-дефензину-1 у крові натще, проводили спірографію для визначення показників функції зовнішнього дихання, а також анкетування за опитувальником SF-36 із визначенням основних показників якості життя на початку лікування та через 60 днів. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного середовища Statistica 8.0. Результати та обговорення. Порівняння спірометричних показників між групами очікувано показало статистично значущо нижчі параметри функції зовнішнього дихання у пацієнтів з двобічним туберкульозним ураженням порівняно із пацієнтами з однобічним ураженням. Зниження показників функції зовнішнього дихання супроводжувалося відповідним зниженням якості життя, більш вираженим у групі 2. Зміни відбувалися на тлі статистично значущого підвищення досліджуваних біохімічних маркерів у групі 2 порівняно з групою 1: рівень β-дефензину-1 у групі 1 становив у середньому (8,11 ± 1,78) пг/мл, у групі 2 — (30,14 ± 3,89) пг/мл (p < 0,05), феритину — відповідно (94,19 ± 1,18) і (113,45 ± 4,77) нг/мл (p < 0,05), ІЛ-6 — (81,43 ± 1,14) та (103,34 ± 3,46) пг/мл (p < 0,05). При дослідженні кореляційних зв’язків між рівнями β-дефензину-1, феритину, ІЛ-6 та показниками якості життя за опитувальником SF-36 установлено статистично значущі обернено пропорційні зв’язки між усіма показниками якості життя і рівнями β-дефензину-1 та феритину. Дослідження кореляційних зв’язків між рівнями β-дефензину-1, феритину, ІЛ-6 та показниками функції зовнішнього дихання виявило, що β-дефензин-1 має статистично значущі обернено пропорційні зв’язки як з об’ємними, так і зі швидкісними показниками (– 0,24… – 0,32), ІЛ-6 — лише із форсованою життєвою ємністю легень (rs = – 0,42) та об’ємом форсованого видиху за першу секунду (rs = – 0,41), але ці кореляційні зв’язки є сильнішими порівняно з β-дефензином-1. Висновки. Збільшення об’єму туберкульозного ураження легень призводить до виразнішого порушення функції зовнішнього дихання і, як наслідок, — до зниження якості життя пацієнтів. Ці зміни супроводжуються підвищенням рівня β-дефензину-1, феритину та ІЛ-6, тому зазначені біомаркери є перспективними предикторами погіршення функції зовнішнього дихання та якості життя. Сильніші кореляції з показниками якості життя продемонстрували β-дефензин-1 та феритин. Досліджувані маркери мають обернено пропорційні зв’язки із показниками як рестриктивних, так і обструктивних...