Т. Мазурак

Т. Мазурак

Auto-generated profile, based on publicly available information

Т. Мазурак

Львівський національний університет природокористування

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
23 December 2024 in Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction
Verified
Journal Article
Closed access
АМА. Мазурак
А. Мазурак
ВГВ. Гораль
В. Гораль
ТМТ. Мазурак
Т. Мазурак
ОЦО. Цап
О. Цап
VHV. Horal
V. Horal
OTO. Tsap
O. Tsap
Визначено, що будівлі та споруди після тривалого використання бетону і залізобетону потребують ремонту, відновлення та підсилення. Це зумовлено багатьма чинниками: дефекти матеріалів, пошкодження при експлуатації, помилки під час проєктування тощо. Зазначено, що міцність зчеплення старого та нового бетону чи торкретбетону при влаштуванні ремонтних швів буває різною залежно від низки чинників: старого та нового бетонів; характеру підготовки поверхонь; способу вкладання та умов тверднення. Зауважено, що згідно з досвідом виконання ремонтних робіт і підсилення залізобетонних конструкцій, технологія торкрету ефективна при відновленні чи ремонті цементно-бетонних покриттів. Технологія торкретування дає змогу механізувати всі процеси: від підготовки поверхні до нанесення щільних шарів торкрету, забезпечуючи зчеплення шарів бетону. Досліджено чинники, які впливають на роботу контактного шва, матриці шару та ремонтної поверхні. Вивчаючи сумісну роботу швів, підготовлено 72 бетонні взірці з чотирма варіантами поверхні: гладка – рівна поверхня, гладка фрезерована – фрезерування виконане по рівній поверхні; шорстка – на бетонну поверхню нанесено насічку; шорстка фрезерована – після насічки поверхню фрезерували. Експериментально оцінено міцність зчеплення бетону і торкретбетону, із забезпеченням підготовки поверхні та встановленням металевих обойм на неї. Внутрішній простір обойм заповнюють бетоном або наносять шар торкретбетону. Після належної витримки в нормальних умовах за 28–32 доби зразки піддаються дослідженню, металеву обойму відривали від поверхні бетону. Експериментальні дослідження показали, що фрезерування бетонних зразків по шорсткій чи гладкій поверхні не збільшує зчеплення із торкретбетоном.

7 December 2025 in Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Oksana MazurakOksana Mazurak
Oksana Mazurak
АМА. Мазурак
А. Мазурак
УМУ. Марущак
У. Марущак
АРА. Регуш
А. Регуш
ТМТ. Мазурак
Т. Мазурак
РМР. Мазурак
Р. Мазурак
Добавки біовугілля (БВ) у бетони мають високий потенціал використання, як завдяки екологічності, так і завдяки їхнім покращеним властивостям. Висвітлено аспекти використання різних біовугільних добавок у складі бетонів, охарактеризовано методи виробництва біовугілля та вплив різних факторів на якість біовугільних матеріалів. Представлено фізико-хімічні властивості біобетонів, їхній склад, властивості та проблеми, пов’язані з традиційними методами виробництва. До переваг біовугілля у бетонах відносять здатність бути потенційними поглиначами карбону та замінником в’яжучого, а також покращення показників міцності, експлуатаційних характеристик довговічності. Розглянуто процес формування бетонів, концентруючись на процесах утворення бетонної матриці з біовугіллям. Проаналізовано методологію введення біовугілля до бетонної матриці, критерії вибору вихідної сировини, протоколи змішування компонентів та процедури контролю якісних характеристик кінцевого продукту. Розглянуто процеси гідратації та структуроутворення цементного каменю з біокомпонентом. Наведено приклади досліджень бетонів з біовугільною складовою, умови їх тверднення та будівельно-технічні властивості одержаних біобетонів. Особливу увагу приділено оцінці екологічних аспектів застосування «зелених бетонів» з біовугіллям на основі біовідходів рослинного походження, включно з їхнім екологічним профілем, економічною обґрунтованістю, аналізом життєвого циклу, а також реальним потенціалом зниження емісії парникових газів. Огляд також охоплює наявні проблеми, прогнозовані напрямки розвитку та потенційні сфери для майбутніх науково-дослідних робіт у контексті складових біовугільних бетонів. Наведено систему сертифікування біобетонів SCS за європейським стандартом ЕВС. Представлений комплексний аналіз забезпечує детальне розуміння властивостей, технології виробництва та екологічної значущості біовугільних цементних композитів та бетонних систем, слугуючи орієнтиром для подальшого прогресу в галузі екологічного матеріалознавства, будівництва та розвитку циркулярної економіки.