У статті здійснено спробу визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина в умовах особливих правових режимів. Зазначено, що адміністративно-правове забезпечення в умовах дії особливих правових режимів доцільно розглядати як цілісну систему організаційно-правових засобів, процедур і механізмів, що мають на меті не просто обмежити чи змінити зміст реалізації прав і свобод людини, а адаптувати, прилаштувати їх здійснення до надзвичайних обставин з одночасним дотриманням фундаментальних правових засад. Сутність цієї категорії полягає у впровадженні специфічних адміністративно-правових інструментів, здатних не лише забезпечити безпеку й стабільність, а й мінімізувати ризики порушень прав людини та громадянина. У такому контексті, на думку авторки, може йти мова про інституційну адаптацію організаційно-правового механізму публічної адміністрації включно із трансформацією адміністративних процедур та засобами контролю і нагляду за дотриманням прав і свобод людини, забезпеченням громадського порядку та публічної безпеки. Разом із тим, авторка визнає, що термінологічна конструкція «адміністративно-правове забезпечення» є певною мірою штучною й такою, що тяжіє до, так би мовити, міждисциплінарного симбіозу. З подальшим розвитком вчення про публічне адміністрування, його інструменти, різноманітні адміністративно-правові механізми й організаційно-правове забезпечення, можна очікувати на поступове зникнення потреби або ж остаточну відмову в окремому категоріальному виділенні поняття адміністративно-правового забезпечення. Наголошено на тому, що саме в межах адміністративно-правової доктрини належить розробити відповідні категоріально-правові конструкції, що дозволять забезпечити системне і послідовне нормативне оформлення діяльності публічної адміністрації у виняткових умовах, не втрачаючи орієнтації на концепцію людиноцентризму та забезпечення балансу між публічними інтересами та індивідуальними правами особи в умовах виправданого обмеження прав у зв’язку з наявною загрозою конституційному ладу та безпеці держави.