Марина Сергіївна Куницька

Марина Сергіївна Куницька

Auto-generated profile, based on publicly available information

Марина Сергіївна Куницька

Державний університет «Житомирська політехніка», Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 November 2023 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВКВолодимир Володимирович Котенко
Володимир Володимирович Котенко
МКМарина Сергіївна Куницька
Марина Сергіївна Куницька
ІПІгор Анатолійович Піскун
Ігор Анатолійович Піскун
РІРоман Мирославович Ігнатюк
Роман Мирославович Ігнатюк
АСАндрій Андрійович Сидоренко
Андрій Андрійович Сидоренко
Однією з ключових умов наукової обґрунтованості планування та високопродуктивного ведення гірничих робіт є використання достовірної гірничо-геометричної інформації та сформованих на її основі прогнозів розподілу якісних показників на етапі формування гірничо-технологічних планів. Прогнозовані дані мають суттєвий вплив на економічний потенціал від освоєння родовища. Однак традиційно застосовувані методи математичного та геометричного моделювання якісних та структурних параметрів родовищ складної геологічної будови не завжди дають бажаний результат. Задля вирішення даної проблеми запропоновано методику автоматизації обробки результатів геологічної розвідки каолінових родовищ із врахуванням закономірностей розподілу складових хімічних елементів. Вирішення проблематики автоматизації процесів аналізу, структурування, систематизації та візуалізації результатів геологічної розвідки розглянуто на прикладі ГІС-середовища GEOVIA Surpac. За основу для виконання досліджень було прийнято відомості стосовно хімічного складу каоліну отримані за результатами геологічного вивчення Йосипівського родовища вторинного каоліну. Послідовність дій, застосована з метою підвищення рівня автоматизації та підвищення якості результатів обробки геологічної розвідки може бути використана і для інших родовищ даного типу. Окрім цього в роботі досліджено ключові аспекти моделювання каолінових родовищ з урахуванням особливостей просторового розміщення якісних показників.

16 December 2025 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВШВолодимир Олександрович Шлапак
Володимир Олександрович Шлапак
АКАндрій Олексійович Криворучко
Андрій Олексійович Криворучко
МКМарина Сергіївна Куницька
Марина Сергіївна Куницька
СШСергій Михайлович Шишко
Сергій Михайлович Шишко
У статті розглянуто проблематику підвищення ефективності роботи екскаваторно-автомобільних комплексів (ЕАК) на підприємствах відкритого видобутку корисних копалин, зокрема на щебеневих кар’єрах. Проаналізовано сучасні підходи до формування парків екскаваторів і кар’єрних самоскидів, вплив дисбалансу транспортно-навантажувальних засобів на рівень їх використання та величину простоїв. Встановлено, що значна частка втрат робочого часу зумовлена недосконалістю організаційних рішень, застосуванням застарілих схем управління вантажопотоками та відсутністю оперативної диспетчеризації. Обґрунтовано необхідність переходу до інтелектуальних систем управління транспортними процесами, які забезпечують раціональний розподіл кар’єрних самоскидів між пунктами навантаження і розвантаження, мінімізацію простоїв техніки та оптимізацію витрат на транспортування гірської маси. Запропоновано напрями підвищення продуктивності ЕАК, що враховують використання цифрових технологій моніторингу, алгоритмів оптимізації руху та моделювання виробничих ситуацій у режимі реального часу. Реалізація цих заходів сприятиме зниженню собівартості видобутку, підвищенню техніко-економічних показників підприємств та забезпечить їх конкурентоспроможність в умовах сучасних викликів.

30 November 2021 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЛКЛюдмила Анатоліївна Ковалевич
Людмила Анатоліївна Ковалевич
ІЛІрина Володимирівна Леонець
Ірина Володимирівна Леонець
МЛМикола Вікторович Лебля
Микола Вікторович Лебля
ДДДенис Олегович Дубінчук
Денис Олегович Дубінчук
МКМарина Сергіївна Куницька
Марина Сергіївна Куницька
Оскільки вплив циклічної діяльності на споживання палива вантажними автомобілями при відкритих гірничих роботах у літературі не розглядається, тому пропонується методика оцінки цих ефектів. У цьому дослідженні вимірювалося паливо, яке було спожито за один цикл роботи автосамоскида. Цикл роботи складається з основних етапів: завантаження, маневрування, транспортування, розвантаження та повернення в вихідне положення. Кожен із компонентів циклу пов’язаний із певною витратою палива. Тому функціональна залежність між компонентами циклу (як незалежні змінні) та кількістю споживаного палива за цикл (як залежна змінна) визначає частку кожного компонента у загальній витраті палива автомобіля. Хоча виробники автосамоскидів пропонують приблизні оцінки витрат палива для різних моделей та розмірів вантажівок, існують значні невизначеності щодо фактичних показників споживання палива, які обумовлені специфічними умовами роботи. Специфічні умови (якість доріг тощо) призводять до значних відхилень у фактичному споживанні палива щодо оцінок виробника. Недостатня оцінка потреби кар’єру в паливі призводить до значних труднощів у прийнятті рішення про бюджет кар’єру. Для того, щоб надати достовірні та конкретні оцінки споживання палива для вантажівок, у цьому дослідженні оброблені статистичні дані з Омелянівського щебеневого кар’єру. У цьому підході, в першу чергу, враховуються варіації споживання палива, які обумовлені конкретними умовами видобутку. Ця мета досягається використанням достатньо великої бази статистичних даних про споживання палива.

12 February 2026 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВКВолодимир Володимирович Котенко
Володимир Володимирович Котенко
МКМарина Сергіївна Куницька
Марина Сергіївна Куницька
ОЯОлександр Анатолійович Янович
Олександр Анатолійович Янович
ІПІгор Анатолійович Піскун
Ігор Анатолійович Піскун
У статті досліджено питання обґрунтування параметрів аерофотознімання з використанням безпілотних літальних апаратів для геодезичного забезпечення гірничих робіт у кар’єрах. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення точності, оперативності та економічної ефективності топографо-геодезичних робіт в умовах інтенсифікації гірничого виробництва та впровадження цифрових технологій. Метою роботи є визначення та наукове обґрунтування оптимальних параметрів аерофотознімання, які забезпечують нормативну точність створення топографічних планів на прикладі Покостівського родовища гранодіоритів. У дослідженні використано методи аналізу сучасних підходів до застосування БПЛА у геодезичній практиці, розрахунку параметрів аерофотознімання, а також математичного моделювання залежностей між висотою польоту, роздільною здатністю знімків, кількістю аерофотознімків і тривалістю виконання робіт. Для забезпечення планово-висотної прив’язки застосовано GNSS-вимірювання з використанням RTK-технології, що дозволило досягти високої точності визначення координат опорних точок. У результаті проведених досліджень встановлено оптимальні параметри аерофотознімання для створення ортофотоплану масштабу 1:2000, зокрема обґрунтовано вибір висоти польоту, параметрів перекриття знімків та очікуваної точності результатів. Отримані результати підтверджують, що використання БПЛА забезпечує високу деталізацію зображень (до 1 см/піксель), необхідну точність геопросторових даних та зниження трудомісткості робіт. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування розроблених рекомендацій для оптимізації геодезичного забезпечення кар’єрів, підвищення ефективності планування гірничих робіт і впровадження сучасних цифрових технологій у гірничій галузі.

12 February 2026 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АПАндрій Вікторович Панасюк
Андрій Вікторович Панасюк
МКМарина Сергіївна Куницька
Марина Сергіївна Куницька
ВНВалентин Олексійович Назаренко
Валентин Олексійович Назаренко
ГБГанна Валеріївна Бруй
Ганна Валеріївна Бруй
СССвітлана Володимирівна Сахно
Світлана Володимирівна Сахно
У статті розглянуто методологічні та практичні аспекти інтеграції даних безпілотної авіаційної зйомки (БПЛА-фотограмметрії) із традиційним маркшейдерським геодезичним моніторингом підземних гірничих виробок. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення оперативності та просторової щільності спостережень за деформаціями земної поверхні в умовах інтенсифікації гірничих робіт та обмежених можливостей класичних методів. Метою дослідження є розробка комплексної методики суміщення поверхневих цифрових моделей рельєфу (ЦМР), отриманих засобами БПЛА, із підземними інструментальними спостереженнями у єдиній системі координат УСК-2000. Методи дослідження включають геопросторову прив’язку хмар точок, отриманих у різні періоди спостережень, їх узгодження в єдиній системі координат та подальше зіставлення для кількісної оцінки осідання земної поверхні над діючими очисними вибоями. Наведено результати апробації методики на прикладі шахтного поля, де середньоквадратична похибка інтегрованого рішення не перевищувала ±23 мм по висоті, що відповідає нормативним вимогам до маркшейдерських знімань. Показано, що застосування інтегрованого підходу дозволяє скоротити час польових робіт на 60–70 %, підвищити частоту спостережень та забезпечити дистанційний контроль небезпечних зон. Запропонована методика може бути впроваджена у систему геодезичного забезпечення гірничих підприємств. Отримані результати доцільно використовувати для вдосконалення систем моніторингу деформацій земної поверхні.

16 March 2026 in Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВНВалентин Олексійович Назаренко
Валентин Олексійович Назаренко
ГБГанна Валеріївна Бруй
Ганна Валеріївна Бруй
АПАндрій Вікторович Панасюк
Андрій Вікторович Панасюк
СМСвітлана Валеріївна Молокова
Світлана Валеріївна Молокова
МКМарина Сергіївна Куницька
Марина Сергіївна Куницька
Наведено результати дослідження параметрів процесу зрушення земної поверхні над гірничими роботами шах Західного Донбасу. Автори використовували графоаналітичний метод дослідження геометричних параметрів зрушення, отриманих методом натурних маркшейдерських інструментальних вимірювань на спеціальних спостережних станціях. Запропоновано вдосконалити методику прогнозування зрушень та деформацій земної поверхні при відпрацюванні вугільних пластів довгими стовпами в напрямку вхрест простягання пласта. Розглянуті питання зміни параметрів зрушення земної поверхні під час повторної підробки. На прикладі натурних спостережень за зрушенням земної поверхні в Західному Донбасі показано, що вони значно відрізняються від умов первинної підробки. Установлено, що в разі відпрацювання пластів довгими стовпами хрест простягання мульда зрушення в плані приймає «грушоподібну», а не еліптичну форму, через невідповідності напівмульд у головних перерізах за простяганням у зонах падіння й повстання пласта. Відмінність коефіцієнтів, що характеризують підробленість земної поверхні в основних перетинах по простяганню на ділянці «плоського дна» призводить до поступового зростання максимального осідання в бік повстання пласта. Істотна відмінність коефіцієнтів у зонах з боку падіння та повстання пласта призводить до зміни характеру розподілу зрушень та деформацій у межах напівмульд. Установлені відмінності параметрів зрушення земної поверхні при первинній і повторній підробках властиві умовам підробки спостережної станції № 7. Але вони дають змогу зробити висновок, що подібні відмінності мають місце й вони на стільки істотні, що докорінно змінюють представлення про закономірності зрушення земної поверхні при веденні очисних робіт в умовах порушеного гірничими роботами породного масиву. Це, своєю чергою, указує на необхідність проведення системних досліджень процесу зрушення земної поверхні в Західному Донбасі з метою встановлення параметрів зрушення при повторній і наступних підробках.