16 June 2025 in International Journal on Culture, History, and Religion
In an increasingly globalized world, preserving cultural heritage is essential for maintaining cultural diversity. This study examines strategies for safeguarding cultural heritage through integrating art and education, emphasizing the significance and effectiveness of a comprehensive approach. Employing a quantitative methodology and systematic review guided by the PRISMA framework, 60 international sources were analyzed through a multi-stage screening process. The results demonstrate that combining art and education significantly enhances efforts to preserve cultural heritage. Artists play a key role in stimulating public interest and academic inquiry, while educators foster value formation and actively engage students in cultural studies. This integrated approach deepens emotional connections to heritage and broadens awareness of its importance. Nonetheless, such strategies are often hindered by financial limitations, insufficient management, and a shortage of specialized professionals. The study concludes that evaluating the effectiveness of cultural heritage preservation requires a flexible, multidimensional approach, incorporating both quantitative and qualitative measures. Overcoming these challenges is vital to achieving sustainable preservation outcomes.
7 October 2019 in Musicology of Kyiv
У дослідженні увагу спрямовано на виявлення національно-стильової константи фортепіанної та камерно-інструментальної творчості композитора, що найвиразніше експонує модерні етнохарактерні неофольклорні компоненти сучасної української музики. Так, висвітлюючи національні ознаки у сучасній українській музиці, виявляємо національно-стильове явище у безпосередньому зв’язку з фольклорною традицією. У цьому контексті найпитомішим стає визначення спадкоємного зв’язку інструментальної музики із творчими уподобаннями попередників та сучасників у засвоєнні та використанні народнопісенних та народно-танцювальних джерел, а також запровадженні характерних особливостей національного музичного стилю. Доцільним в осягненні глибинного взаємозв’язку стає відтворення національної специфіки романтичного мовностильового компоненту, обумовленого безпосереднім проникненням та оновленням етнохарактерних властивостей українського виконавського інструментарію в контексті вивчення фактурних, метроритмічних та поліладових організаційних структур творчої спадщини Б. Лятошинського.
30 March 2026 in Revista Eduweb
This study aims to evaluate the effectiveness of creative teaching methods in developing empathy and tolerance in music students. Methods included functional analysis, analytical-synthetic approaches, the Mayer–Salovey–Caruso Emotional Intelligence test, the Cultural Intelligence Scale, Likert scales, the Wilcoxon criterion, and the Cohen coefficient. Findings indicate that tolerance supports the perception of musical styles, high-quality group performance, and intercultural and professional ethical competence, while empathy enhances emotional perception and expressive performance. Creative methods such as interactive music platforms, intercultural techniques, musical improvisation, game-based learning, musical discussions, and empathic reconstruction proved effective. Group No. 1 (vocal) showed high group performance and cognitive tolerance development, while Group No. 2 (instrumental) excelled in individual performance and metacognitive tolerance. The study highlights the practical significance of creative approaches for cultivating empathy and tolerance in musician training.
30 June 2025 in Musicology of Kyiv
Розглянуто механізми творення композитором сучасної пізньоромантичної та неоромантичної полістильової основи як чинника новаторства в модерністській культурі, розкрито генезис спадкоємних зв’язків творчості Б. Лятошинського як репрезентанта переосмислених романтичних традицій. Актуальність дослідження зумовлена потребою розробити методологію мистецтвознавчого аналізу музичного романтизму в музиці Б. Лятошинського в контексті оновленої традиції. Мета дослідження — розглянути фортепіанну й камерно-інструментальну музику композитора, виявити національні акценти пізньоромантичної та неоромантичної полістильової основи, потрактовані композитором в аспекті своєрідності творчого переосмислення романтичних традицій. Цій меті підпорядковані завдання дослідження. Вони полягають, по-перше, у виявленні ознак загальноєвропейської і національної тенденцій музичного романтизму в музиці Б. Лятошинського, який постає репрезентантом романтичного типу творчості, по-друге, — у з’ясуванні стильової своєрідності напрямів оновлення романтичних традицій у музиці композитора, що мають яскраві ознаки новаторства навіть у контексті українського музичного модернізму. Наукова новизна статті полягає в розкритті механізмів творення пізньоромантичної та неоромантичної полістильової основи фортепіанної музики Б. Лятошинського як чинника новаторства в модерній культурі, а також генези спадкоємних зв’язків фортепіанної і камерно-інструментальної творчості митця. Методи дослідження — порівняльний, порівняльно-історичний, порівняльно-описовий, структурний та семіотичний види аналізу, культурологічний підхід. Результати й висновки дослідження полягають у виявленні чинника спадкоємності у фортепіанній і камерно-інструментальній творчості Б. Лятошинського, що в підсумку вплинуло на індивідуальний стиль композитора. На думку автора, він постає як синтез традиційних і новаторських ознак, що зумовлено вагомим механізмом творення модерного музичного мовленнєвого коду у площинах пізньоромантичного та неоромантичного вияву полістильового концепту як результату взаємодії різностильових напрямів, породжених спадкоємними зв’язками. Значення результатів дослідження пов’язане з перспективою подальшого розкриття наскрізного зв’язку композиторів постмодерного мистецтва, оновленого полістильовою основою музики Б. Лятошинського.
1 January 2022 in Humanities science current issues
8 September 2018 in Musicology of Kyiv
У даній статті увагу зосереджено на виявленні переосмислених романтичних традицій в жанровому прояві інструментальної балади в музиці Б. Лятошинського, що походять від творчого доробку Ф. Шопена, Ф. Ліста та М. Метнера.