Олег Миколайович Дутченко

Олег Миколайович Дутченко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Олег Миколайович Дутченко

Сумський коледж економіки та торгівл

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 March 2021 in Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OKOlha Kovalova
Olha Kovalova
IYInessa Yarova
Inessa Yarova
HMHalyna Mishenina
Halyna Mishenina
TPTetiana Pizniak
Tetiana Pizniak
ODOleh Dutchenko
Oleh Dutchenko
Мета. Мета статті – поглиблення концептуальних положень нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі аналізу методології економіки землекористування, закладеної в основу Методик нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (1995 р., 2016 р.), для більшої відповідності сучасному етапу агрогосподарювання в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Методологія / методика / підхід. У статті на основі діалектичного методу пізнання використано методи: абстрактно-логічний – при систематизації публікацій, присвячених питанню використання та оцінки земель сільськогосподарського призначення; аналізу, синтезу, порівняння – при аналізі та порівнянні теоретико-методичних положень, покладених в основу офіційних Методик нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995 та 2016 років; метод узагальнення – при формуванні висновків; графічний метод – для візуалізації характеристик землі як триєдиного засобу виробництва; розрахунково-конструктивний – при розробці методичних підходів до визначення диференційного рентного доходу та нормативної грошової оцінки землі та розрахунку значення нормативної грошової оцінки орних земель кращої та гіршої якості для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області. При написанні статті використовували наукові праці вітчизняних і закордонних вчених за період 1995–2020 рр., а також дані офіційних сайтів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державної служби статистики України. Результати. Обґрунтовано концептуальні положення удосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що дають можливість системно та комплексно врахувати у вартісній оцінці землі її характеристики як засобу праці, предмету праці та просторового базису, зокрема запропоновано методичні підходи до визначення диференційного рентного доходу та нормативної грошової оцінки землі, які базуються на використанні набору культур і терміну ротації сівозміни. Розрахована в статті грошова оцінка земель орних земель кращої та гіршої якості для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області з урахуванням запропонованих положень, значення якої більш повною мірою відповідає сучасному етапу агрогосподарювання в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Оригінальність / наукова новизна. Запропоновано концептуальні положення удосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, зокрема: використовувати набір культур науково обґрунтованої сівозміни для оцінки земель; здійснювати повторні оцінки земель після закінчення терміну ротації сівозміни й на підставі результатів оцінки застосовувати компенсаційні виплати за підвищення родючості або штрафи за погіршення родючості; запропоновано методичний підхід до визначення диференційного рентного доходу на основі порівняння нормативної урожайності та доходу від виробництва культур сівозміни на кращих і гірших за родючістю землях; запропоновано при визначенні абсолютної ренти враховувати не лише дані про витрати на орендну плату та підтримку державою сільського...

26 September 2023 in Agroecological journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YMYe. Mishenin
Ye. Mishenin
ОДОлег Миколайович Дутченко
Олег Миколайович Дутченко
IYI. Yarova
I. Yarova
ЄМЄвген Васильович Мішенін
Євген Васильович Мішенін
ІЯІнесса Євгенівна Ярова
Інесса Євгенівна Ярова
This article emphasises that the degree of anthropogenic (ecodestructive) impact on the state of agricultural production is the main criterion for assessing the development of sustainable spatial land management under certain ecological and economic constraints. The aim of the study is to model the ecological and economic assessment of the transformation of the territorial-spatial management of agricultural land at different levels of management, taking into account the impact of anthropogenic (ecodestructive) factors to ensure sustainable land use in the context of global climate change. Thus, the methodology of territorial-spatial analysis of the efficiency of transformation of modern agricultural land use and use of land and resource potential is aimed at determining its holistic assessment as a systemic and complex phenomenon. An economic-mathematical model for calculating the optimal structure of sown areas by placing crops between production structures of different levels of management, taking into account their susceptibility to the action of a particular ecodestructive (anthropogenic) factor, is proposed. The allocation of agricultural production based on the presented model implies redistribution of production of certain types of products, taking into account minimisation of economic losses from anthropogenic (ecodestructive) factors, in particular, industrial air pollution. The paper considers the possibilities of quantifying the economic consequences of climate change in the system of agricultural land use. It is proved that the assessment of economic losses from climate change in the system of sustainable agricultural land use requires the development of a system of cost standards that correspond to the input climate parameters. This article presents natural indicators and regional adjustment coefficients of agricultural production in case of an increase in the average annual air temperature by one degree, with differentiation by regions of Ukraine. An algorithm for economic assessment of the impact of changes in the thermal regime of the atmosphere on the efficiency of the crop production industry is presented. The proposed modelling of the territorialspatial improvement of agricultural land use efficiency is a methodological approach to assessing the environmental consequences of transforming the efficiency of management in agriculture in terms of reducing and preventing economic losses from anthropogenic (ecodestructive) factors in the context of global climate change. So, the practical implementation of the presented methodological approach to the economic assessment of the impact of global climate change on agriculture will allow to substantiate recommendations for the formation of a system of actions that would allow to avoid or at least reduce the negative climate impact. У цій статті зосереджено увагу те, що ступінь антропогенного (екодеструктивного) впливу на стан сільськогосподарського виробництва є основним критерієм оцінки розвитку сталого просторового землегосподарювання при певних еколого-економічних обмеженнях. Мета дослідження полягає у моделюванні еколого-економічної оцінки трансформації територіально-просторового аграрного землегосподарювання на різних рівнях господарювання з урахуванням дії антропогенних (екодеструктивних) чинників для забезпечення сталого управління земельними ресурсами в умовах глобальних кліматичних змін. Так, методологію територіально-просторового аналізу ефективності трансформації сучасного сільськогосподарського землегосподарювання, використання земельно-ресурсного потенціалу спрямовано на визначення його цілісної оцінки як системно-комплексного явища. У роботі запропоновано економіко-математичну модель для розрахунку оптимальної структури посівних площ шляхом розміщення сільськогосподарських культур між виробничими структурами різного рівня господарювання з урахуванням їх чутливості до дії окремого екодеструктивного (антропогенного) чинника. Розміщення сільськогосподарського виробництва на основі представленої моделі передбачає перерозподіл виробництва окремих видів продукції з урахуванням мінімізації економічних збитків від антропогенних (екодеструктивних) чинників, зокрема, промислового забруднення атмосфери. Розглянуто можливості кількісної оцінки економічних наслідків зміни клімату в системі сільськогосподарського землекористування. Доведено, що оцінка економічних збитків від кліматичних змін у системі сталого сільськогосподарського землекористування потребує розробки...