Температура земної поверхні є однією з ключових характеристик, що використовуються при моделюванні стану та динаміки розвитку геосистем, особливо в умовах антропогенного навантаження та ландшафтних перетворень. За десятиліття розвитку систем дистанційного зондування Землі на орбіту було виведено низку супутникових сенсорів, призначених для отримання даних температурного картування, зокрема у тепловому інфрачервоному спектральному діапазоні 3–14 мкм. До них належать сенсори MODIS (супутники Terra та Aqua), TM, ETM+ і TIRS (супутники серії Landsat), а також ASTER (супутник Terra).Особливістю дистанційних досліджень теплового випромінювання, що принципово відрізняє їх від традиційних оптичних досліджень, у межах яких визначаються коефіцієнти спектрального відбиття, є необхідність вимірювання характеристик випроміненого земною поверхнею енергетичного потоку. Це зумовлює додаткову нетривіальну задачу визначення випромінювальної здатності земної поверхні у спектральному діапазоні, що відповідає діапазону реєстрації теплового випромінювання.Одним із найбільш успішних підходів до визначення випромінювальної здатності земної поверхні є метод TES (Temperature/Emissivity Separation), реалізований для п’ятиканальних даних довгохвильового інфрачервоного діапазону сенсора ASTER. На його основі було створено геопросторовий продукт Global Emissivity Dataset (ASTER GED), який, зокрема, використовується для формування температурних даних за знімками супутників серії Landsat, однак ASTER GED має ряд суттєвих недоліків, які значно обмежують його використання для отримання детальних, точних та актуальних даних розподілу температур.З урахуванням зазначених обмежень ASTER GED у статті запропоновано статистичний підхід до формування зображень просторового розподілу випромінювальної здатності на основі даних оптичного знімання Sentinel-2 із використанням інформації про тип земної поверхні, визначеного за результатами класифікації Dynamic World. В роботі запропонована методика отримання актуальних, фізично обґрунтованих та інформативних даних випромінювальної здатності з подальшим використанням разом із даними довгохвильового інфрачервоного випромінювання, отриманими супутниками серії Landsat. Попередня оцінка точності визначення температури показала, що приблизно у 90 % випадків відхилення температури, отриманої за оновленою методикою, не перевищує 0,5 °C відносно референтних значень. Внесок авторів: Концептуалізація – М.С. Лубський та А.В. Хижняк; Методологія – М.С. Лубський; Формальний аналіз та оброблення даних – А.Р. Лисенко та Т.А. Орленко; Дослідження - М.С. Лубський, А.Р. Лисенко та Т.А. Орленко; Підготовка тексту статті - Пєстова І.О.; Рецензування та редагування - Пєстова І.О. та М.С. Лубський. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Описана методика розроблена в рамках виконання НДР «Розробка та вдосконалення методів обробки даних дистанційного зондування для геопросторового моделювання при вирішенні задач раціонального природокористування», державний реєстраційний номер № 0124U000360. Розкриття інформації про ШІ: при формуванні тексту статті використовувалась мовна модель GPT-4 для коригування назви публікації, систематизації її плану та для пошуку і корегування граматичних, пунктуаційних, синтаксичних помилок. Доступність даних: Дані можуть...