Т. В. Клименко

Т. В. Клименко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Т. В. Клименко

Поліський національний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОТО. І. Трембіцька
О. І. Трембіцька
ТКТ. В. Клименко
Т. В. Клименко
ССС. Г. Столяр
С. Г. Столяр
Важливе місце серед проблем сучасного землеробства займають проблеми раціонального використання і охорони земель та екологічно небезпечний стан навколишнього середовища. Житомирська область – одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Значна частина сільськогосподарських угідь має щільність забруднення цезієм-137 до 5 Кі/км2, що складає 75 % всіх забруднених угідь районів, біля 20 % сільськогосподарських угідь мають щільність забруднення від 5 до 15 Кі/км2, 5 % – вище 15 Кі/км2. На землях з більшою щільністю забруднення необхідно застосовувати комплекс агрохімічних, агро- технічних і організаційних заходів для зменшення переходу радіонуклідів із ґрунту в рослини. Вирішення проблем, пов’язаних з веденням сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях, займає одне із провідних місць у комплексі заходів з послаблення наслідків Чорнобильської аварії. Метою досліджень було встановити вплив різних доз і видів регуляторів росту рослин на продуктивність картоплі, рівень радіоактивного забруднення в агроекологічних умовах Полісся. Наші дослідження були проведені в агроекологічних умовах ТОВ ВП «Полісся» с. Радчиці Овруцького району Житомирської області. Перехід радіоактивного ізотопу цезію-137 із ґрунту в рослини залежить від вмісту в ґрунті обмінного калію, насиченості ґрунтово-поглинального комплексу основами, реакції ґрунтового розчину, бонітації ґрунту та вмісту гумусу. При покращенні агрохімічних показників ґрунту, зокрема при збільшенні вмісту обмінного калію в ґрунті з 2,3 мг/100 г ґрунту до 14,8 мг/100 г ґрунту, питома активність радіоцезію в рослинах зменшилась у 3,4 рази. Результати наших досліджень свідчать, що позакоренева обробка рослин картоплі препаратами Біосил і Потейтин сприяла зниженню питомої активності бульб з 29,2 до 6,4–2,1 Бк/кг. Встановлено, що позакореневе обприскування рослин картоплі Біосилом і Потеїтином сприяло кратності зниження коефіцієнта переходу 137Cs до 0,03 і 0,01.

28 February 2025 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВПВ.о. Поліщук
В.о. Поліщук
СЖС.в. Журавель
С.в. Журавель
ТКТ.в. Клименко
Т.в. Клименко
Mykola M. KravchukMykola M. Kravchuk
Mykola M. Kravchuk
Мета. Дослідження передбачали вивчення впливу різних систем удобрення з позакореневим внесенням рідких органо-мінеральних добрив на формування кількісних та якісних показників картоплі, зокрема урожаю, вмісту аскобінової кислота та лінійної залежності між ними. Методи. Дослідження виконувалися в Поліському національному університеті на базі науково дослідного поля з 2019 по 2021 рр. Дослід закладався на грунтах ясно-сірих лісових, які характеризуються легким гранулометричним складом.Схема досліду складалася з 4 варіантів удобрення: біологічного контролю, органічної (гній 50 т/га), органо-мінеральної (50:50) і мінеральної (N50P40K70) систем удобрення. Також вносилися позакоренево рідкі органо-мінеральні добрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Внесення рідких органо-мінеральних добрив проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати.Згідно результатів наших досліджень внесення різних видів добрив позитивно впливає на ріст і розвиток рослин картоплі, особливо інтенсивний її розвиток відбувається за рахунок поєднання внесення органічних та мінеральних добрив. Тому найвищу урожайність картоплі за роки дослідження отримано за органо-мінеральної системи удобрення (50:50), де вона становила 30,21 т/га. Незначне зниження урожаю картоплі спостерігалося за варіанту удобрення з мінеральною складовою (N50P40K70), де урожайність дорівнювала 29,28 т/га. Внесення органічних добрив у вигляді гною 50 т/га сприяло отриманню врожаю – 27,93 т/га.Найнижчою урожайність картоплі була за біологічного контролю та становила 23,22 т/га.Позитивно на формування врожаю вплинуло внесення позакоренево рідких органо-мінеральних добрив, так найвищі показники урожайності картоплі отримано за органо-мінеральної системи удобрення при внесенні Мочевин К № 1 – 37,05 та Органік Д2М – 36,57 т/га.Вміст аскорбінової кислоти був найвищим за органо-мінеральної системи удобрення – 20,7 мг. При позакореневому внесенні рідких добрив Органік Д2М та Гумат калію за даної системи удобрення отримано найвищі показники його вмісту 21,8 та 21,7 мг відповідно.Висновки. На формування врожаю картоплі та вмісту в ній аскорбінової кислоти позитивно вплинуло внесення різних видів добрив, особливо поєднання добрив, як з органічною складовою так і з мінеральною.Це сприяло в подальшому формуванню врожаю на рівні 30,21 т/га. Зростання вмісту аскорбінової кислоти було за органо-мінеральної системи удобрення, де на контролі він становив 20,7 мг.

8 September 2026 in Ecological Engineering & Environmental Technology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VKVolodymyr Kurhak
Volodymyr Kurhak
ATAnton Tkachenko
Anton Tkachenko
ISIwan Senyk
Iwan Senyk
SSSvitlana Stotska
Svitlana Stotska
TKTetiana Klymenko
Tetiana Klymenko
VVVolodymyr Voloshyn
Volodymyr Voloshyn
The aim of the study was to identify the specific features of meadow sward formation under different restoration methods on arable lands of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, considering species composition, life span, family structure, fertilization systems, and mowing regimes. Field...

24 April 2020
Verified
Conference Paper
Open access
PDF file
ОТО. Трембіцька
О. Трембіцька
ТКТ. Клименко
Т. Клименко
СФС. Федорчук
С. Федорчук