Актуальність. Виробництво біометану з відновлювальних джерел має велике значення для сталого використання аграрної біомаси та значні екологічні переваги. Метою досліджень було визначення впливу макро- і мікродобрив на показники якості вегетативної маси рослин кукурудзи та розрахунковий вихід біометану. Матеріали та методи. Дослідження проводилися в 2019–2021 рр. у СТОВ «Птахоплемзавод Коробівський» Андрушівського району Житомирської області. У трифак-торному досліді вивчали: Фактор А. Гібриди кукурудзи: Амарос, Богатир, КВС 381, Каріфолс; Фактор В. Макродобрива, кг/га д. р.: без добрив (контроль), N90Р60К60, N120Р90К90; Фактор С. Мікродобрива: без застосування (контроль), обробка насіння YaraVita Teprosyn NP+Zn (5 л/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Maize Boost (4 л/га); обробка насіння YaraTera Tenso Cocktail (0,15 кг/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Kombiphos (3 л/га). Результати. При застосуванні макро- і мікродобрив відмічена тенденція до підвищення рівня крохмалю, сирого протеїну й целюлози, порівняно з контролем. При цьому, під впливом внесених добрив, спостерігалося зниження вмісту клітковини. Серед гібридів кукурудзи, що досліджувалися у вегетативній масі рос-лин середньостиглих КВС 381 та Каріфолс був вищий вміст крохмалю, сирого протеїну та жиру порівняно з середньоранніми Амарос і Богатир. Питомий вихід метану в досліді мали 272,1–356,6 м³/т сухої органічної речовини (СОР), що відповідає 97,2–129,2 м³/т вегетативної маси рослин кукурудзи. Найвищий питомий вихід метану був у гібрида Каріфолс – 335,0–356,6 м³/т СОР, у КВС 381 він складав 319,6–343,2 м³/т СОР, у Богатир – 310,2–332,8 м³/т СОР, а в Амарос – 272,1–301,7 м³/т СОР. Висновки. Встановлено високий позитивний кореляційний зв’язок між розрахунковим виходом метану та вмістом крохмалю (r = 0,86), сирого протеїну (r = 0,93), жиру (r = 0,95), середній зв’язок – із вмістом сирої золи (r = 0,57) і целюлози (r = 0,66). Кореляційний зв’язок між вмістом клітковини та виходом метану був слабким (r = 0,31). Внесення макродобрив більше впливало на вихід метану порівняно з варіантом з мікродобривами. Так, внесення макродобрив забезпечувало збільшення цього показника на 11,2–28,4 %, тоді як застосування мікродобрив – лише на 1,6–3,3 %, порівняно з контролем. Ключові слова: біоенергетика, кукурудза, гібриди, вегетативна маса рослин, хімічний склад, питомий вихід метану