5 April 2022 in Освітні обрії
У статті простежено традиційні підходи до застосування біографічного методу в педагогічній теорії і практиці; на підставі критичного аналізу наукової спадщини М. Рибникова та А. Пінкевича доведено необхідність систематичного вивчення біографій видатних особистостей або їх окремих фрагментів, урізноманітнення біографічних матеріалів (біографічні факти, твори, листи, спогади тощо), проблематизації біографічного контенту з урахуванням етапів навчання, освітньо-виховних цілей, вікових особливостей, інтересів і перспектив розвитку студентів педагогічних спеціальностей. На конкретних прикладах проілюстровано методичні підходи до використання біографічного методу у вищій школі на заняттях з педагогічних дисциплін, сформульовано критерії застосування біографічних матеріалів у системі вищої педагогічної освіти.
28 September 2021 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Статтю присвячено дослідженню сучасної системи академічних цінностей, визначенню підходів до зміцнення академічної відповідальності у контексті вдосконалення внутрішніх механізмів забезпечення якості вищої освіти. Аналіз порушеної проблеми засвідчив наявність концептуальних суперечностей у сучасній теорії і практиці забезпечення якості вищої освіти, що виявляються у визнанні пріоритетності академічних цінностей з одночасним нівелюванням аксіологічної основи результатів навчання, у проголошенні спільної відповідальності стейкхолдерів за якість та зміщенні акцентів на інституційних механізмах її забезпечення. Для подолання виявлених недоліків визначено та схарактеризовано систему академічних цінностей, наголошено на необхідності закріплення за кожним суб’єктом певного рівня відповідальності залежно від функціонально-цільового призначення у системі внутрішнього забезпечення якості: викладач – відповідальність за якість викладання й організацію навчання, наставницьку та консультативну роботу, вимогливість, об’єктивність в оцінюванні; студент – відповідальність за якість учіння, виконавська дисциплінованість, самокритичність. На підставі проведеного дослідження доведено, що формування відповідального ставлення студентів до власної освітньо-професійної підготовки має здійснюватися шляхом узгодженого та взаємопов’язаного опанування системи академічних цінностей, а вибір методичних підходів повинен ґрунтуватися на врахуванні актуальних потреб і прагнень студентської молоді.