Ю. В. Білявський

Ю. В. Білявський

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ю. В. Білявський

Полтавський державний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 December 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЛБЛ. Г. Білявська
Л. Г. Білявська
ЮБЮ. В. Білявський
Ю. В. Білявський
ОШО. С. Шаповал
О. С. Шаповал
СПС. С. Панченко
С. С. Панченко
У статті наведено результати аналізу сучасного стану виробництва сої. Урожайність соїостанніми роками в Україні змінюється в межах 1,7–2,4 т/га (2012–2020 рр.). В офіційному обігу нанасіннєвому ринку України 2018 року було 138 сортів. Представлено передові зарубіжні селекційнікомпанії, портфоліо їхніх сучасних сортів і перспективи збільшення посівних площ під ними.Зазначено українські сорти, їхній генетичний потенціал та рівень урожайності в умовахнедостатнього зволоження Лісостепу України. Зміна погодних умов у просторі вимагає відселекціонерів створення сортів, які краще адаптовані до певних умов вирощування, мають певнігосподарсько-цінні ознаки та формують економічно вигідний рівень врожайності. В умовахнедостатнього зволоження актуальним є використання скоростиглих та дуже скоростиглих сортів.За результатами аналізу 17-річних метеоспостережень встановлено, що кліматичніхарактеристики Полтавської області стали більш посушливими. Проаналізована динамікапоказників валових зборів сої в Полтавській області (2002–2018 рр.) на тлі кількості опадів завегетацію (4-й–8-й місяці). Відмічені провідні українські насінницькі компанії А.Т.К., «Прогрейн Укр»,«Астарта-Київ», «Агрофірма-Обрій», «Західний Буг». Визначено кращі зарубіжні та національнікомпанії-виробники насіння сої в Україні (2017–2018 рр.). Показано, що серед українськихселекцентрів високий рейтинг мають компанії Соєвий вік, ІСГП НААН, ІСГ СЗ НААН та ПДААМОН. Але частка, їхніх сортів у виробництві з кожним наступним роком поступово зменшується.2010–2012 рр. частка площ сої під сортами селекції ПДАА в Полтавської області складала4,8–10,4 % від загальної. На сьогодні в умовах ринкових перетворень та інноваційних процесів уагропромисловому комплексі залишаються проблеми з подальшою стратегією розвитку тапідвищення ефективності національної системи насінництва в Україні. Кількість паспортизованихгосподарств із виробництва насіння сої в Україні значно зменшилася. Наприклад, у Полтавськійобласті 2020 року лише 7 господарств. У насіннєвому господарстві «Грига» за результатамиекологічного сортовипробування встановлено, що сорти ПДАА (Адамос, Алмаз, Александрит)складають достойну конкуренцію кращим зарубіжним сортам: Алігатор (2,97 т/га), ЕС Навігатор(3,07 т/га), РЖТ Стумпа (3,19 т/га), Фуріо (2,92 т/га). Для суб’єктів насінництва в Україні створеномодель сертифікації, рівні умови та можливості для всіх суб’єктів насінництва (національних ізарубіжних), гарантовано підтвердження їхнього статусу виробника насіння як вартісногокомерційного продукту для подальшого поширення на ринку України і виведення на зовнішні ринки.

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЛБЛ. Г. Білявська
Л. Г. Білявська
ЮБЮ. В. Білявський
Ю. В. Білявський
АДА. О. Діянова
А. О. Діянова
МММ. В. Мирний
М. В. Мирний
У статті наведено результати аналізу сучасного стану виробництва сої. Виявлено кращі компанії-виробники насіння сої в Україні. Показано, що серед національних наукових селекційних установ, високий рейтинг мають Наукова селекційно-насінницька фірма «Соєвий вік», Національний науковий центр Інститут землеробства НААН, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН та Полтавська державна аграрна академія МОН. Надано показники врожайності сої в усіх областях України через глобальні зміни клімату необхідно випробовувати сорти різного еколого-географічного походження у виробничих умовах, встановлювати їхні особливості та господарсько-цінні ознаки, які характеризують відповідність до конкретних кліматичних зон України. За результатами аналізу багаторічних метеоспостережень встановлено, що кліматичні характеристики Полтавської області, яка розташована в Лісостепу України, стали більш посушливими. Проаналізована динаміка показників валових зборів сої в Полтавській області за період 2002–2020 рр. на тлі кількості опадів за вегетаційний період. У сучасних умовах ринкових перетворень та інноваційних процесів у агропромисловому комплексі залишаються проблеми з подальшою стратегією розвитку та підвищення ефективності національної системи насінництва сої в Україні. Зменшується кількість паспортизованих господарств із виробництва насіння сої в Україні. У науково-дослідній лабораторії «Селекції, насінництва та сортової агротехніки сої» Полтавської державної аграрної академії створено сорти сої Алмаз, Антрацит, Адамос, Александрит, Аквамарин, Авантюрин, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Представлені показники сільськогосподарської придатності цих сортів та їхні переваги. Сорти полтавської селекції вирізняються посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників, не вилягають, при достиганні насіння боби не розтріскуються. Особливістю сортів є швидка віддача вологи на час достигання насіння, високий вміст протеїну та олії. Ці сорти є гарантованими попередниками для озимих культур у Степу і Лісостепу України. За результатами виробничого випробування в умовах ФГ «Грига», що в Полтавському районі Полтавської області, встановлено, що сорти ПДАУ добре конкурують з новими сортами іноземної селекції

23 October 2020 in Plant varieties studying and protection
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЛБЛ. Г. Білявська
Л. Г. Білявська
ЮБЮ. В. Білявський
Ю. В. Білявський
АДА. О. Діянова
А. О. Діянова
ЮГЮ. Є. Гарбузов
Ю. Є. Гарбузов
Selection value of nonpubescent soybean lines [Glycine max (L.) Merrill] for different uses

25 June 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЛБЛ. Г. Білявська
Л. Г. Білявська
ЮБЮ. В. Білявський
Ю. В. Білявський
У статті представлено результати аналізу сучасного стану виробництва посівного матеріалу жита озимого посівного [озимого] (Secale cereale L.). Найбільшими 10-ма виробниками насіння жита озимого у світі є Німеччина, Росія, Польща, Білорусь, Данія, КНР, Україна, Туреччина, Іспанія, Австрія. Наведена середня врожайність жита озимого у країнах за 2017–2019 рр. Так, в Україні площі під житом становили 2004 р. – 740 тис. га, 2018 р. – 150 тис. га. За останні 12 років відбулося динамічне оновлення сортового складу. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік міститься 40 сортів жита озимого, з яких 21 сорт української селекції та 19 сортів іноземної селекції, на 2021 рік – вже 56 сортів та гібридів. Відмічена чітка тенденція до збільшення сортів іноземної селекції – від 6 % до 47 %. Водночас конкуренто-спроможність сортів української селекції переважає. Лідерами з вирощування жита озимого в Україні є Житомирська, Волинська, Чернігівська, Рівненська, Київська, Сумська, Хмельницька та інші області. Найважливішими умовами зростання врожайності культури є широке впровадження у виробництво найкращих сортів і поліпшення якості посівного матеріалу в обсягах, потрібних для регіонів. Виробництво високоякісного насіння жита базується на врахуванні генно-біологічних та господарсько-цінних особливостей сорту, ґрунтово-кліматичних умов вирощування та інших факторів. Насінництво жита озимого передбачає концентрацію виробничих процесів у паспортизованих насінницьких господарствах, кількість яких в Україні поступово зменшується. Ці господарства здійснюють виробництво кондиційного насіння для забезпечення повної потреби в ньому сільськогосподарських виробників товарного зерна. Для суб’єктів насінництва в нашій країні створено модель сертифікації, рівні умови та можливості для всіх компаній-виробників (національних й іноземних), що гарантує їм статус виробника комерційного продукту. Аналіз сортового складу насінницьких посівів жита озимого свідчить про переважання сортів української селекції – понад 80%, але їхня частка неухильно зменшується. Використання репродукційного насіння в насіннєвих господарствах сприяє погіршенню отриманої продукції під впливом біологічного та механічного засмічення, пошкодження хворобами, шкідниками, низького рівня агротехніки. Шляхом добре організованого насінництва можна уповільнити цей процес, але зупинити його досить важко.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЛБЛ. Г. Білявська
Л. Г. Білявська
ЮБЮ. В. Білявський
Ю. В. Білявський
МКМ. І. Кулик
М. І. Кулик
У статті представлено особливості розвитку, поширення та шкідливості бавовникової совки – Helicoverpa аrmigera (Hübner, 1808) у сучасних посівах гібридів кукурудзи (Zea mays). Шкідник набув поширення в усьому світі та Україні. Надано опис зовнішнього вигляду комахи (морфологічні ознаки), розвиток (біологічні особливості), спосіб життя, поширення та межі пошкодження. За масового розмно- ження цього шкідника – значних збитків завдається посівам бавовнику, кукурудзи, сорго, сої, нуту, конопель, томатів та інших рослин. Метою наших досліджень було визначення особливості біології, поширення й шкідливості бавовникової совки в сучасних умовах зміни клімату. Значна увага приділяється огляду літературних джерел з цього напряму досліджень. Зміна кліматичних умов призводить до міграцій бавовняної совки і заселення нею посівів кукурудзи. Зазначено, що спалахи чисельності шкідника безпосередньо пов’язані з комплексом факторів: погодні умови року, зміни деяких елементів сучасних тех- нологій вирощування кукурудзи, поширення поверхневої та нульової обробітки ґрунту, які сприяють змінам чисельності шкідника в популяції та змінам у їх циклічності. Циклічна дія природних чинників й сонячна активність мають вплив на розмноження шкідників і частково визначає економічні наслідки від них. Зросла кількість посушливих років – 2012–2013, 2015, 2017, 2020–2022 роки. В статті висвітлено стан заселення посівів шкідником (Полтавська область): 90–100 % заселення площ кукурудзи у Гребінківському, Зінківському, Шишацькому районах та 43–50% – у Семенівському, Гадяцькому; пошкодження рослин складало 2–10% та 1–3 %, відповідно. Найбільше пошкоджених качанів відмічено на гібридах середньо- стиглої групи – 58,4 %, найменше - у ранньостиглих гібридів – 41,1 та у середньоранніх – 47,8 %. На півночі Полтавської області зафіксовано пошкодження качанів більшості середньостиглих і пізньостиглих гібридів кукурудзи – до 70%. Протягом вегетаційного періоду розвивається два-три покоління шкідника. Суттєвих збитків урожаю завдають друге та третє покоління совки. На підставі аналізу літературних джерел з вивчення особливостей розвитку, поширення та шкідливості бавовникової совки зроблено висновок про те, що шкідник трансформувався з раніше непомітного виду в економічно домінуючий, що підтверджує актуальність подальших досліджень з цього напряму.

24 September 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЛБЛ. Г. Білявська
Л. Г. Білявська
ЮБЮ. В. Білявський
Ю. В. Білявський
АДА. О. Діянова
А. О. Діянова
ЮГЮ. Є. Гарбузов
Ю. Є. Гарбузов
Соя – одна з перспективних, але недостатньо вивчених культур у кормовиробництві. Висока продуктивність, скоростиглість і різностороннє її використання (борошно, зелений корм, жмих, шрот, сіно, силос, білкові концентрати, соєве молоко) підтверджує високі можливості у зміцненні кормової бази тваринництва. Відсутність опушення у рослин сої – надзвичайно рідкісна й цінна властивість для ефективного використання таких форм у кормовиробництві. Висвітлюється значення унікального вихідного матеріалу сої без опушення для створення сортів нового покоління для різних напрямів використання. Важливими господарсько-цінними ознаками при цьому є кількісні та якісні показники насіння. Застосовували загальноприйняті методи: наукові, спеціальні, лабора-торні та математично-статистичні. Шляхом гібридизації неопушених форм із кращими лініями та сортами полтавської селекції отримані неопушені лінії сої, які мають комплекс господарськи-цінних ознак і властивостей (високу врожайність, крупне насіння, боби не розтріскуються при достиганні). Проведено аналіз якісного складу їхнього насіння та зеленої маси (білок, олія, протеїн, клітковина, зола та ін.) порівняно з національними стандартами (Устя, Юг-30, Аннушка). Наведено результати досліджень з вивчення новостворених неопушених ліній сої, що мали вищі, ніж у стандартів, показ-ники господарської придатності. Особливу увагу приділили жирнокислотному складу олії в насінні досліджуваних сортів і ліній. Надано результати оцінювання сортів за співвідношенням жирних кислот, що є важливим для отримання більш якісної сировини у кормовиробництві. Так, 50 не-опушених ліній перевищують за показниками господарської придатності сорти-стандарти Алмаз і Адамос, зокрема і за жирнокислотним складом олії. На основі детального вивчення якісних показників насіння та зеленої маси неопушених ліній та кращих сортів визначені особливості і селекційна цінність новоствореного вихідного матеріалу без опушення у виведенні сортів для годівлі тварин і птиці. У Реєстрі сортів рослин України сорти без опушення відсутні.