Людмила Миколаївна Міненко

Людмила Миколаївна Міненко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Людмила Миколаївна Міненко

Національний університет оборони України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
2 January 2024 in Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МММихайло Міненко
Михайло Міненко
ЛМЛюдмила Міненко
Людмила Міненко
АМАндрій Марченко
Андрій Марченко
РНРуслан Нетребко
Руслан Нетребко
МММарина Маланчук
Марина Маланчук
Доцільність написання статті пов’язана з необхідністю науково-прикладного аналізу особливостей адміністрування діяльності об’єктів оборонної сфери на сучасному етапі розбудови обороноздатності України, в умовах війни із російською федерацією, глобалізації світу і суцільної цифровізації, враховуючи вимоги Стратегічного оборонного бюлетеня України та існуючий спектр інформаційних технологій. Для цього використано абстрактно-логічний, діалектичний, аналізу та синтезу і графічний методи наукового дослідження. Представлено основні напрями адміністрування роботи будь-якої юридичної особи. Акцентовано увагу на тому, що як би фахово не було сформовано базову систему адміністративного менеджменту та документально не визначено місце і роль кожної її складової, проте, конкурентні й репутаційні переваги для установ (організацій, підприємств) сьогодні можна забезпечити лише за умови оптимально-адаптованого використання інноваційного потенціалу ресурсів дигіталізації, зокрема, сучасних інформаційних технологій. Наголошено, що особливо це стосується суб’єктів оборонної сфери нашої держави. Зазначено, що Міністерством оборони України розроблено «Пропозиції щодо внесення змін до Уточненого переліку заходів з реалізації Стратегічного оборонного бюлетеня України» в якому питанням цифровізації безальтернативно надається належна увага. Через це, авторами статті рекомендовано, у практичній діяльності об’єктів оборонної сфери, застосовувати інформаційні технології, що апробовані провідними державними інституціями і компаніями. Для системного усвідомлення стосовно доцільності прикладного застосування широкої палітри напрацьованого інструментарію цифровізації його перелік представлено узагальненими модулями, а саме: планування та організування роботи юридичної особи; мотивування діяльності працівників; налаштування інформаційних й комунікаційних зв’язків із заінтересованими сторонами; використання загальних й спеціалізованих баз даних; захисту даних і мережі; протікання процесів діловодства й документування діяльності; організування бухгалтерського обліку і виконання фінансових операцій. Підсумково акцентовано увагу на тому, що підбір інформаційних технологій, особливо для об’єктів оборонної сфери, має відбуватися за певним алгоритмом, який сприятиме вибору необхідного і продуктивнішого. Вперше наведено приклади сучасних інформаційних технологій, що рекомендується застосовувати, враховуючи певну функціональну спрямованість, для сприяння адміністративного впливу (примусу, спонукання), надано їх концептуальні характеристики. Удосконалено науковий підхід стосовно визначення взаємопов'язаних між собою модулей базової системи адміністративного менеджменту установи (організації, підприємства) для їх оптимальної дигіталізації. Набув подальшого розвитку підхід до встановлення послідовності адміністративних дій з метою побудови алгоритму щодо визначення доцільної палітри інструментарію цифровізації для процесної дигіталізації можливого суб’єкта оборонної сфери. Практичне значення матеріалів статті полягає у формуванні рекомендацій стосовно раціонального вибору сучасних інформаційних технологій з метою подальшого їх адміністративно-процесного продуктивного використання на...





22 September 2023 in Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВМВадим Машталір
Вадим Машталір
ОЖОлександр Жук
Олександр Жук
ЛМЛюдмила Міненко
Людмила Міненко
САСергій Артюх
Сергій Артюх
Війна рф проти України спонукала до об’єктивного оцінювання існуючих мереж зв'язку і систем командування, налаштованих за нормами концепції C4ISR, що означає «Command and Control, Computers, Communications, Intelligence – Surveillance – Reconnaissance» (Командування і контроль, Зв'язок, Комп'ютеризація, Розвідка – Спостереження – Рекогносцировка) та являє собою інтегрований підхід до керування й координації військових операцій у сучасних війнах. На сьогодні ця концепція, через кібер та інші загрози розширилася і містить вже сім сталих компонентів – «Command and Control, Computers, Communications, Intelligence – Surveillance – Reconnaissance, Combat systems, Cyber, Collaboration,» (Командування і контроль, Комп'ютеризація, Зв'язок, Розвідка – Спостереження – Рекогносцировка, Співпраця між державним і приватним секторами, Оборонна кібербезпека, Співпраця та оперативна сумісність з партнерами і союзниками). Для найменування цього виду системи застосовується абревіатура C7ISR. Крім того, успішне функціонування цієї системи забезпечується додатковими можливими факторами і засобами «Convergence. Cohesion. Combine, Co-operation, Coordination, Continuous, Connected networks, Multi-clouds» (узгодженість, згуртованість, взаємодія, поєднання, координація, постійність, використання пов’язаних мереж і мультихмарного середовища тощо). Тому використання у військовій сфері нових технологій і надалі породжуватиме варіації таких систем, їхніх назв та абревіатур. За своїм призначенням такі мережі зв’язку і системи командування мають невідкладно реагувати на масовані кібератаки, ракетні удари та інші загрози. Під час російсько-української війни, використання передових технологій НАТО, зокрема завдяки потенціалу C4ISR, і подальших її модифікацій, дало змогу викрити нарощування ворожих військ на україно-російсько-білоруському кордоні, та опорні пункти агресора. Саме гнучкі автоматизовані системи управління, що своєчасно реагують на вплив різноманітних зовнішніх факторів, дають змогу українським військовим швидко пристосуватися до мінливої ситуації на полі бою. Система C4ISR, із гнучким застосуванням додаткових факторів і засобів (наприклад, C5ISR, C6ISR, C7ISR) та її архітектура оптимально адаптується до середовища функціонування і забезпечує збір й аналіз багатовимірної розвідувальної інформації на суходолі, у повітрі та водному просторі, коли є значна кількість різного виду сигналів: електронних, електрооптичних, інфрачервоних і супутникових. Це допомагає покращити процес прийняття оперативних рішень, гарантує миттєве й ефективне їх доведення до виконавців, забезпечує здатність до супроводу, здійснює контроль і, за потреби, регулює виконання поставлених бойових завдань. Ключовим інструментом для одержання, опрацювання і пересилання даних, що забезпечують належне функціонування систем C4ISR (C5ISR, C6ISR, C7ISR) є мобільні бездротові сенсорні мережі (сенсорні системи). Маємо констатувати, що російсько-українська війна, актуалізувала важливість використання сенсорних систем з метою отримання розвідувальної інформації та її комплексного аналізу для забезпечення ефективного прийняття рішень командувачами (командирами). Здатність до швидкого розгортання, самоорганізація і відмовостійкість є ключовими особливостями бездротових сенсорних мереж, що роблять їх надійним інструментом для ефективного виконання оперативних завдань. Метою статті є аналіз тактико-технічних характеристик, особливостей функціонування і прикладного застосування бездротових сенсорних мереж армій передових країн світу для напрацювання фахових рекомендацій стосовно подальшого їх впровадження в сфері безпеки та оборони України, а також – гарантування інноваційності розроблення вітчизняних зразків гнучких автоматизованих систем управління в збройних силах нашої держави. Для науково-обґрунтованого написання статті застосовано методи аналізування, синтезу, прогнозування. Зазначений методичний інструментарій дав змогу концептуально охарактеризувати автоматизовані системи управління військами НАТО (C4ISR і розширену C7ISR), розкрити тактико-технічні характеристики сенсорних систем спеціального (військового) призначення, особливості їх функціонування, узагальнити призначення мобільних бездротових сенсорних мереж оперативного рівня, а також – розробити рекомендації щодо впровадження таких систем у вітчизняній військовій сфері та їхнього подальшого інноваційного розвитку. В статті проаналізовано Стратегічний оборонний бюлетень України в частині необхідності тотальної цифровізації Міністерства оборони і Генерального штабу Збройних Сил України та застосування бездротових сенсорних мереж для розроблення гнучких автоматизованих систем управління у військовій сфері, дано концептуальну характеристику стандарту військового керування у НАТО, проведено аналіз провідних наукових досліджень і публікацій стосовно завдань управління, використовуючи сенсорні системи, сучасного стану мобільних бездротових сенсорних мереж, а також перспектив їх розвитку і доцільність застосування для побудови інноваційних автоматизованих систем управління в Збройних Силах України. Висвітлено тактико-технічні характеристики, описано конструктивні ознаки та виділено особливості функціонування сенсорних систем спеціального (військового) призначення. Зокрема, розглянуто сенсорні системи AUSSNet, Vigilis, REM-Sense, AN/PRS-9A BAIS, BAIS-i, Reconnaissance (ISR) UGS, Pathfinder, Claw, Forester, Camel (США), Mineseeker (Великобританія), Carabas II, Flexnet (Швеція), Primrose (Ізраїль). З’ясовано, що в складі вузлів сенсорних систем використовуються акустичні, електрооптичні, інфрачервоні, магнітні, температурні, акселометричні та сейсмічні датчики. Узагальнено призначення і напрями застосування та сформульовано рекомендації щодо використання бездротових сенсорних мереж у військовій сфері України, зокрема, для побудови гнучких автоматизованих систем управління збройними силами. Проаналізоване сприяє поглибленню наукових знань стосовно технологічних, архітектурних, конструктивних особливостей окремих вузлів (модулів) сенсорних систем з метою їх удосконалення та ефективного впровадження у військовій сфері, що формується на основі принципів і стандартів держав-членів НАТО. Прикладне використання мобільних бездротових сенсорних мереж, якісно покращує характеристики автоматизованої системи C4ISR та її подальших модифікацій і забезпечує її оптимально-адаптовану інтеграцію до автоматизованих систем управління вітчизняними оборонними ресурсами.