У статті розглянуто проблеми удосконалення внутрішнього контролю природоохоронної діяльності підприємств в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Сучасний етап економічного розвитку характеризується посиленням екологічних викликів, зростанням антропогенного навантаження та необхідністю трансформації бізнес-моделей відповідно до принципів сталого розвитку, що зумовлює стратегічну роль природоохоронної діяльності. Аналіз теоретичних та методичних підходів свідчить, що традиційні системи внутрішнього контролю орієнтовані переважно на фінансові аспекти і не забезпечують превентивного управління екологічними ризиками, що проявляється у фрагментарності контролю, відсутності системних KPI, низькій цифровізації та слабкій інтеграції фінансової і нефінансової інформації. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної інтегрованої моделі внутрішнього контролю природоохоронної діяльності, яка інтегрує принципи ризик-орієнтованого підходу, стандарти ISO 14001, ESG-критерії та методологію COSO. Модель охоплює інституційний, методичний, інформаційно-цифровий та кадровий напрями, що забезпечує системність, превентивність та стратегічну спрямованість контролю. Внутрішній контроль у такій моделі спрямований на забезпечення дотримання законодавства, мінімізацію екологічних ризиків, достовірність фінансової та нефінансової інформації, інтеграцію екологічних показників у стратегічне управління та підвищення інвестиційної привабливості підприємств. У статті окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема розробку механізмів цифрової інтеграції внутрішнього контролю з ERP-системами, стандартизацію KPI природоохоронної діяльності, удосконалення методики інтеграції ESG-звітності, підвищення кваліфікації персоналу та гармонізацію національної практики контролю з нормами ЄС. Запропоновані науково-методичні підходи сприяють формуванню інтегрованої системи управління, орієнтованої на стійкість, ефективність та відповідність міжнародним стандартам сталого розвитку.