Оксана Жук

Оксана Жук

Auto-generated profile, based on publicly available information

Оксана Жук

Луцький національний технічний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
15 November 2022 in Humanitas
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОЖОксана Жук
Оксана Жук
ОСОксана Сільвестрова
Оксана Сільвестрова
ОГОлена Гапончук
Олена Гапончук
В умовах повномасштабної війни росії в Україні різко зросли соціальні ризики (політичні, економічні, демографічні та ін.), поставивши нові виклики вітчизняній системі соціального захисту та соціального забезпечення. Соціальні наслідки війни та повоєнного періоду можуть бути як короткостроковими (демографічні, в т.ч. й руйнування усталених сімейних структур), та і довгостроковими. Останніх є переважна більшість, в т.ч. питання повноцінного повернення військових до цивільного життя, питання реабілітації військового та цивільного населення; проблема погіршення стану здоров’я та інвалідності військових і цивільного населення; вимушене переселення цивільного населення з зони бойових дій та окупації, а також міграція за кордон; економічна, політична, соціальна дестабілізація суспільства тощо. Відповідно, постає потреба детального вивчення та аналізу різноманітних соціальних викликів, ризиків, пов’язаних із ними, а також розробка програми мінімізації та усунення негативних наслідків. Система соціального захисту є одним із ключових механізмів у подоланні негативних наслідків війни та відновлення добробуту громадян. Адже під соціальним захистом розуміється не лише надання фінансової допомоги потребуючим категоріям, а й забезпечення добробуту, безпеки та свободи усіх членів суспільства. Оскільки головним завданням системи соціального захисту є запобігання виникненню складних життєвих обставин особи, сім’ї, їх своєчасне виявлення та подолання, то надзвичайно важливою є роль соціальної держави (зокрема, фінансові та юридичні механізми) для соціального забезпечення, тобто забезпечення соціальних гарантій, соціальних допомог (матеріальних виплат), та надання соціальних послуг. Не менш важливу роль грають громади, соціальні групи та сім’я. Тому значна увага приділяється питанню соціальної солідарності суспільства. У статті визначено ряд важливих напрямів роботи системи соціального захисту задля подолання або мінімізації повоєнних соціальних викликів. Звернено увагу, що практично всі вони співпадають із «Великими викликами соціальній роботі».

19 February 2026 in Ірпінський юридичний часопис
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОЖО. М. Жук
О. М. Жук
ОПО. О. Піменова
О. О. Піменова
У статті розглянуто політико-правові основи функціонування громадянського суспільства в Україні як одного із ключових чинників демократизації та забезпечення сталого розвитку держави. Показано, що громадянське суспільство є не лише сукупністю інститутів, об’єднань та організацій, але й простором реалізації прав, свобод та інтересів громадян, який дає змогу забезпечити баланс між державою й суспільством. Наголошено, що сучасний етап розвитку України характеризується посиленням ролі громадянських ініціатив, зростанням активності волонтерських рухів, розвитком горизонтальних форм взаємодії та формуванням нових моделей суспільної мобілізації. Актуальність дослідження обумовлена тим, що навіть за наявності певних правових гарантій ефективна діяльність громадянських інституцій ускладнюється рядом проблем: політичною нестабільністю, дефіцитом довіри до державних інституцій, недостатнім рівнем правової культури. В умовах воєнного стану ці виклики набувають особливої гостроти, оскільки одночасно постає потреба в зміцненні демократичних практик, забезпеченні соціальної згуртованості та захисті базових прав і свобод людини. Зазначено, що становлення громадянського суспільства в Україні потребує послідовного вдосконалення нормативно-правової бази, створення прозорих механізмів участі громадян в ухваленні політичних рішень, розширення інструментів публічного контролю та посилення інституційної спроможності громадських організацій. Водночас ключовим завданням є формування культури громадянської відповідальності, що ґрунтується на цінностях демократизму, верховенства права, солідарності та соціальної справедливості. Зроблено висновок, що подальший розвиток громадянського суспільства можливий лише за умови взаємного посилення політичних і правових чинників, що здатні забезпечити його сталість та ефективність у кризових обставинах.

27 March 2025 in Psychology Travelogs
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОЖОксана Жук
Оксана Жук
КШКатерина Шкарлатюк
Катерина Шкарлатюк
У статті представлено особливості формування життєстійкості особистості у сучасному українському суспільстві. Подано детальний аналіз феноменів, складових та чинників формування стресостійкості, та життєстійкості. Розглянуто теоретичні підходи формування життєстійкості особистості. У фокусі уваги - дослідження інноваційних підходів щодо надання соціальної послуги з формування життєстійкості шляхом створення та функціонування Центрів життєстійкості у громаді.

4 November 2026 in Humanitas
Verified
Journal Article
Open access
ОЖОксана Жук
Оксана Жук
У статті здійснено комплексний аналіз організаційно-правових засад та практичних механізмів здійснення моніторингу і контролю в діяльності Національної соціальної сервісної служби України в умовах реформування системи соціального захисту населення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності державного контролю за дотриманням законодавства з питань соціальної підтримки та соціальних послуг; забезпечення прозорості діяльності суб’єктів соціальної сфери та приведення національної системи моніторингу у відповідність до сучасних вимог державного управління. Метою статті є комплексний аналіз організаційно-правових засад та практичних механізмів здійснення моніторингу і контролю в діяльності Національної соціальної сервісної служби України, виявлення проблемних аспектів функціонування цієї системи та обґрунтування напрямів її вдосконалення в умовах реформування сфери соціальних послуг. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу та синтезу нормативно- правових актів, що регламентують діяльність Національної соціальної сервісної служби України, порівняльно- правовий метод для зіставлення вітчизняних підходів до організації державного контролю у соціальній сфері із зарубіжним досвідом, метод системного аналізу для розкриття взаємозв’язку моніторингу, контролю та оцінювання якості соціальних послуг як складових єдиного управлінського циклу, а також методи узагальнення й систематизації сучасних наукових підходів до організації моніторингової та контрольної діяльності у сфері соціального захисту населення. У статті узагальнено сучасні нормативно-правові засади діяльності Національної соціальної сервісної служби України у сфері державного контролю (нагляду) з урахуванням актуальних змін законодавства, систематизовано основні форми й методи здійснення контрольно-моніторингової діяльності служби та уточнено співвідношення понять державного контролю, моніторингу надання соціальних послуг і громадського моніторингу як взаємопов’язаних, але самостійних механізмів забезпечення належної якості соціального обслуговування населення. Особливу увагу приділено характеристиці повноважень Національної соціальної сервісної служби України, визначенню її ролі у здійсненні моніторингу і контролю, а також узагальненню сучасних підходів до організації контрольної діяльності у соціальній сфері. Установлено, що система моніторингу і контролю, здійснювана Національною соціальною сервісною службою України, попри позитивну динаміку інституційного розвитку, потребує подальшого вдосконалення в частині методичного забезпечення здійснення моніторингу надання соціальних послуг, посилення кадрової спроможності територіальних органів служби, розширення практики громадського моніторингу, розвитку міжвідомчої взаємодії та впровадження сучасних цифрових інструментів контролю. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами публічної влади під час удосконалення нормативно-правового забезпечення державного контролю у сфері соціального захисту населення, а також у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи та підвищення кваліфікації працівників соціальної сфери.

17 March 2023 in Humanitas
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОСОксана Сільвестрова
Оксана Сільвестрова
ОЖОксана Жук
Оксана Жук
ОГОлена Гапончук
Олена Гапончук
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ АСОЦІАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОСТІ У статті висвітлено особливості та основні напрями діяльності Міжнародної асоціації соціального забезпечення (ISSA). Заснована під егідою Міжнародної організації праці, ISSA налічує понад 320 організацій-членів у більш як 150 країнах. Діяльність ISSA націлена на сприяння вдосконаленню в галузі адміністрування соціального забезпечення за допомогою професійних рекомендацій, знань експертів, послуг та підтримки для розробки ефективних систем та політики соціального забезпечення в усьому світі. Показано місце і роль ISSA в міжнародній системі соціального захисту та соціального забезпечення, її внесок у просування та розвиток системи соціального забезпечення у світі. Метою дослідження є аналіз основних напрямів та специфіки діяльності Міжнародної асоціації соціального забезпечення (ISSA) в контексті глобальних викликів сучасності та співвіднесення діяльності ISSA з програмами соціального добробуту. У статті наголошено, що запобігання соціальним викликам і ризикам розглядається як невід'ємна частина системи соціального забезпечення. Тому сучасні глобальні виклики (безробіття (у тому числі й серед молоді), старіння населення, нерівність доступу до соціальних послуг, систем освіти, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, проблеми трудової міграції, стрімкий технологічний розвиток та цифровізація економіки, високі очікування громадськості щодо наявності та якості соціальних послуг та інші) ставлять перед системою соціального забезпечення вимогу швидкого та ефективного реагування на виклики часу для мінімізації соціальних ризиків, узабезпечення від погіршення добробуту, зниження соціальної напруженості. Тому перед Міжнародною асоціацією соціального забезпечення постають завдання не лише забезпечення стійкого функціонування існуючої системи соціального забезпечення, а й її модернізації відповідно до викликів часу. Таким чином, діяльність ISSA спрямована на оцінку прогалин та потреби системи соціального забезпечення, визначення пріоритетного плану дій, реалізацію ініціатив з покращення функціонування системи соціального забезпечення та оцінку їх прогресу.

30 April 2026 in Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work»
Verified
Journal Article
Open access
IRIvanna Razmolodchykova
Ivanna Razmolodchykova
OZOksana Zhuk
Oksana Zhuk
OHOlena Haponchuk
Olena Haponchuk
The relevance of the study is determined by the specific features of intersectoral interaction among social work actors whose primary activities are aimed at the inclusion and support of internally displaced persons (IDPs) in Ukraine under conditions of a prolonged war and a large-scale humanitarian crisis. The study aims to conduct a theoretical analysis of inclusive social work practices with internally displaced persons in Ukraine. In the course of the research, the methods of systemic analysis and comparative analysis were applied. The article outlines the main socio-psychological, economic, and medical problems faced by internally displaced persons, particularly persons with disabilities, families with children, older adults, and wounded combatants who require comprehensive support. The essence of inclusion is revealed as a process of ensuring equal access to resources, services, and opportunities for full participation in the economic, social, and cultural life of the community. It is proven that the effectiveness of inclusive social work practices depends on the intersectoral interaction of state authorities, local self-government bodies, international organizations, the civil sector, educational institutions, and businesses. The role of digital services in simplifying access to social services is analyzed, as well as the importance of financial support mechanisms for employment and rehabilitation. It is substantiated that the modern model of social work with internally displaced persons is gradually transforming from a crisis response to a strategic approach focused on long-term social integration and the creation of a barrier-free environment. Several problems are identified, including fragmented policy, insufficient coordination among institutions, and the need to standardize inclusive support mechanisms.