Adilia Batorshyna

Adilia Batorshyna

Auto-generated profile, based on publicly available information

Adilia Batorshyna

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних фінансів, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 June 2021 in Financial and credit activity: problems of theory and practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ABA. Batorshyna
A. Batorshyna
Volodymyr TokarVolodymyr Tokar
Volodymyr Tokar
LKL. Kolinets
L. Kolinets
LSL. Sybyrka
L. Sybyrka
OAO. Almarashdi
O. Almarashdi
The article discloses development peculiarities of the global Islamic financial industry and determines its interplay with the economic growth of Muslim countries. The aim of the article is to reveal current trends in key segments of the global Islamic finance market (Islamic banking, capital market and Iinsurance) and analyze the impact of each of them on the economic growth of the countries, which are most developed in the field of Islamic finance. The countries surveyed were selected according to the Islamic Finance Development Indicator (IFDI), which reflects the general state of the Islamic financial industry worldwide and in each country. IFDI is based on five indicators: quantitative development (QD), knowledge, governance, corporate social responsibility (CSR) and awareness. In 2019, the United Arab Emirates (UAE), Bahrain, Indonesia, Malaysia and Saudi Arabia were the most developed countries in terms of Islamic finance. Examining the impact of different types of Islamic financial assets on the GDP of these Muslim countries, we used Eviews10 to conduct a regression analysis, which showed a positive relationship between GDP and only two types of assets, namely bank and Islamic bonds (sukuk). associated with significant volumes of these segments of the global Islamic financial market and the tradition of investing in key sectors of the economy. We discovered the negative relationship between GDP and Islamic insurance (Takaful) in all countries studied, which can be explained by ineffective investment strategies of Islamic insurance companies, which suffer from low profitability and are unable to increase their assets in line with current trends in innovation and development. We also found the inverse relationship between Islamic funds and GDPs of the UAE, Malaysia and Saudi Arabia, which may be related to the distribution of financial resources from these countries to other parts of the world and investment cycles, including the waiting period before repatriation of profits and interest; the concentration of funds in major markets makes it impossible to scale their activities in the global market. Keywords: Global islamic finance, Islamic banking, Islamic capital market, Sukuk, Islamic funds, Takaful, Economic growth. JEL Classification G15, O43, O53, Z12 Formulas: 1; fig.: 1; tabl.: 5; bibl.: 20.

4 June 2025 in Journal of Innovations and Sustainability
Verified
Journal Article
Open access
YSYaroslava Stoliarchuk
Yaroslava Stoliarchuk
DIDenys Ilnytskyy
Denys Ilnytskyy
ABAdilia Batorshyna
Adilia Batorshyna
KKKateryna Karpiuk
Kateryna Karpiuk
VKVolodymyr Khomanets
Volodymyr Khomanets
Мета. На основі узагальнення сценаріїв розвитку глобальної фінансової архітектури надати додаткові аргументи, що потребують урахування в теоретичній і практичній площині взаємодії країн у глобальному фінансовому секторі (ГФС). Результати. У роботі узагальнено ключові фінансово-кліматичні сценарії розвитку ГФС; продемонстровано необхідність функціонально-організаційного реформування взаємодії держав із міжнародними фінансовими організаціями. Наголошується на доцільності врахування інституційної зрілості, диверсифікації, фрагментації та конвергенції в ході удосконалення архітектури ГФС. Фінансовий націоналізм визначено серед нинішніх детермінант розвитку ГФС разом з юридичним, технологічним, знаннєвим та екологічним блоками чинників. Окреслено, що інституційна диверсифікація має передбачати інтеграцію як суто спеціалізованих гравців фінансового сектора (банки регіонального розвитку, клуби кредиторів, фонди національного добробуту), так і гравців приватного сектору. Зазначено, що очікується зростання значення країн Азії в ГФС за рахунок частки розвинених країн з потенційною зміною лідера. Наукова новизна. Набуло подальшого розвитку аргументування іманентних рис і розкриття чинників становлення якісно нової, поліцентричної моделі міжнародного фінансового порядку, утворення якої відбуватиметься через процеси зеленої та цифрової трансформацій, які справляють найбільший вплив на зміни в глобальній фінансовій архітектурі шляхом привнесення інституційних інновацій. Практична цінність. Використання результатів дослідження дозволить національним урядам та інфраструктурним учасникам глобальної фінансової системи формувати більш ефективні стратегії конкурентної поведінки. Світова економіка завдяки фінансовим механізмам разом з ефективним використанням діджиталізації для підвищення ефективності глобального фінансового сектора зможе виграти від покращеного впорядкування глобальної економічної діяльності в контексті розв’язання глобальної екологічної проблеми, зокрема, мінімізувати загрозу втрати до 2/3 глобального ВВП.

31 December 2024 in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ABAdilia Batorshyna
Adilia Batorshyna
NINadiria Ilnytska
Nadiria Ilnytska
SBSerhii Biriuk
Serhii Biriuk
IHIryna Herasymenko
Iryna Herasymenko
Стаття присвячена аналізу експортного потенціалу електроенергетики України та шляхів його реалізації в умовах сучасних економічних, політичних і технологічних викликів. Експортний потенціал електроенергетичної галузі України є ключовим стратегічним активом, враховуючи вигідне географічне положення країни та значні енергетичні ресурси, включаючи ядерні, гідроелектричні, вітрові та сонячні потужності. Однак, незважаючи на свій значний потенціал, можливості експорту електроенергії з України залишаються значною мірою нереалізованими через низку внутрішніх та зовнішніх проблем, таких як застаріла інфраструктура, економічна нестабільність, нормативні бар’єри та інтенсивна конкуренція на міжнародному ринку. Це дослідження спрямоване на усунення цих прогалин шляхом надання всебічного аналізу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що впливають на експортний потенціал електроенергії України. У роботі досліджуються ключові чинники, що впливають на розвиток галузі, зокрема внутрішні та зовнішні бар’єри, що стримують ефективне використання енергетичних ресурсів України для зовнішньої торгівлі. Значна увага приділяється аналізу поточного стану енергетичної інфраструктури, зокрема атомної, гідроелектричної, вітрової та сонячної енергетики, а також оцінці впливу російської агресії на енергетичний сектор країни. У статті проаналізовано досвід провідних країн світу щодо експорту електроенергії та розглянуто можливості для інтеграції України до європейської енергосистеми ENTSO-E. Крім того, наведено рекомендації щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, модернізації електричних мереж, покращення регуляторної політики та залучення іноземних інвестицій. Дослідження виявляє критичні невирішені проблеми та вирішує їх шляхом оцінки поточної енергетичної інфраструктури України, вивчення міжнародних ринкових тенденцій та формулювання стратегічних рекомендацій щодо розширення експортних можливостей. У результаті дослідження сформульовано стратегічні напрями для підвищення конкурентоспроможності України на світових енергетичних ринках та ефективного використання її експортного потенціалу, що сприятиме економічному зростанню та енергетичній безпеці держави в довгостроковій перспективі.

31 December 2024 in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YSYaroslava Stoliarchuk
Yaroslava Stoliarchuk
DIDenys Ilnytskyy
Denys Ilnytskyy
ABAdilia Batorshyna
Adilia Batorshyna
KKKateryna Karpiuk
Kateryna Karpiuk
VKVolodymyr Khomanets
Volodymyr Khomanets
В умовах браку наукових публікацій, у яких поєднуються питання реалізації національних економічних інтересів та розвитку міжнародних фінансових організацій, в роботі поглиблено розкриття системи чинників, тенденцій та конкурентної взаємодії держав з міжнародними фінансовими організаціями для підвищення ефективності реалізації національних економічних інтересів у процесі загострення кризових, посткризових та трансформаційних викликів. Окреслено теоретико-методологічні рамки, системну трансформацію моделі фінансової трилеми реалізації національних економічних інтересів та запропоновано авторське визначення формули національних економічних інтересів у фінансовому секторі. Визначено, що прагнення реалізації національних економічних інтересів в умовах глобалізації та глобальної конкуренції штовхає держави до взаємодії з іншими державами як на двосторонній основі, так і на платформах міжнародних фінансових організацій. Виявлено, що особливо яскраво виражених кількісних та якісних змін забезпеченість світової економіки фінансовим ресурсами зазнала в останні два десятиліття, коли зросли як обсяги доступних ресурсів, так і різноманіття їх джерел. Продемонстровано, що технології, особливо цифрові, призводять як до зростання кількості та обсягів міжнародних фінансових операцій, так і зменшення їх собівартості, що у сукупності призводить до зростання конкуренції та централізації капіталу у фінансовому секторі. Підсумовано, що міжнародні фінансові організації долучені до створення глобального публічного блага та намагаються діяти в інтересах світової економіки; найбільший внесок у розвиток міжнародних фінансових організацій зробили США, що обумовило їх унікальну лідерську позицію в глобальній фінансовій архітектурі; МВФ робить найбільший внесок у забезпечення глобальної монетарної стабільності.