This article highlights the importance of preparing future officers of the Armed Forces of Ukraine for international communication, especially as cooperation with international security organizations increases. In response to modern global security challenges, the authors define this readiness as a key personal and professional quality. It includes language proficiency, intercultural awareness, psychological resilience, and professional knowledge. The article explores this concept within the framework of military education, identifying its core components, the conditions needed for its development, and the main influencing factors. The authors emphasize the importance of specialized language training, intercultural competence, and scenario-based communication practice in multinational settings. They also consider the role of digital learning tools in this process. The paper reviews current research on international communication in the military and outlines practical steps for enhancing training methods in military institutions. The authors conclude that readiness for international communication is essential for modern Ukrainian officers and requires consistent scientific and pedagogical support. Special attention needs to be paid to improving the content of language training with an orientation towards military terminology, expanding intercultural learning practices, and implementing innovative pedagogical approaches, in particular simulation modeling. It is important to use digital educational technologies, which open up new opportunities for individualizing learning, involving authentic materials, and forming integrative competence. The formation of readiness for international communication should be carried out in a combination of linguistic, intercultural, psychological and professional training, taking into account humanistic principles and the requirements of the modern security environment. У статті обґрунтовано актуальність формування готовності майбутніх офіцерів Збройних Сил України до міжнародної комунікації в умовах зростаючої взаємодії з міжнародними безпековими структурами. Зважаючи на сучасні виклики глобального безпекового середовища, автори визначають готовність до міжнародної комунікації як інтегральну особистісно-професійну якість, що включає мовний, міжкультурний, психологічний та професійний компоненти. Розкрито зміст цього поняття в контексті військової освіти, окреслено структурні складові, педагогічні умови та чинники, що впливають на формування готовність майбутніх офіцерів Збройних Сил України до міжнародної комунікації. Особливу увагу приділено мовній підготовці курсантів, розвитку міжкультурної компетентності, моделюванню комунікативних ситуацій у багатонаціональному середовищі, а також застосуванню цифрових освітніх інструментів. Здійснено аналіз наукових підходів до розуміння феномену міжнародної комунікації у військовій сфері. Узагальнено перспективні напрями вдосконалення змісту та методів навчання у вищих військових закладах освіти. У висновку зазначається, що готовність до міжнародної комунікації є необхідною складовою професійної діяльності офіцера ЗСУ, яка потребує системного науково-педагогічного супроводу. Особливої уваги потребує вдосконалення змісту мовної підготовки з орієнтацією на військову термінологію, розширення практик міжкультурного навчання та впровадження інноваційних педагогічних підходів, зокрема симуляційного моделювання. Важливим є використання цифрових освітніх технологій, які відкривають нові можливості для індивідуалізації навчання, залучення автентичних матеріалів та формування інтегративної компетентності. Формування готовності до міжнародної комунікації має здійснюватися в умовах поєднання лінгвістичної, міжкультурної, психологічної та професійної підготовки, з урахуванням гуманістичних засад і вимог сучасного безпекового середовища.