Катерина Вікторівна Вєтрова

Катерина Вікторівна Вєтрова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Катерина Вікторівна Вєтрова

Національний фармацевтичний університет МОЗ України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

2Years (2025-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
31 March 2026 in Фармацевтичний часопис
Verified
Journal Article
Open access
КВК. В. Вєтрова
К. В. Вєтрова
ТСТ. С. Сахарова
Т. С. Сахарова
ІОІ. А. Отрішко
І. А. Отрішко
НБН. П. Безугла
Н. П. Безугла
СХС. Р. Харіс
С. Р. Харіс
Мета роботи. Актуалізувати роль фармацевта в забезпеченні належного рівня фармацевтичної допомоги на етапі здійснення фармацевтичної опіки при відпуску з аптеки статинів. Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності і системності. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, методи вивчення літературних джерел, аналізу, анкетування та ін. Проведено анкетне опитування 48 відвідувачів аптеки, які звернулися з наміром придбати лікарські засоби групи статинів. Результати й обговорення. Результати опитування показали, що переважна частина опитаних (72,9 %) обізнана з тим, що статини підлягають рецептурному відпуску, проте 27,1 % респондентів купують їх без призначення лікаря. Лікар та фармацевт є основними джерелами інформації про статини для більшості опитаних. Більшість відвідувачів приймають статини у вечірній час, перед сном (62,4 %), водночас 10,5 % не дотримуються чітко визначеного режиму прийому. Крім того, 43,7 % респондентів недостатньо розуміють тривалість терапії або вважають, що лікування можна припинити після досягнення нормального рівня холестерину. Висновок. При відпуску з аптеки лікарських засобів групи статинів проведення фармацевтом належної фармацевтичної опіки сприятиме підвищенню ефективності та безпеки фармакотерапії.

1 May 2025 in Health & Education
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КВКатерина Вікторівна Вєтрова
Катерина Вікторівна Вєтрова
ІОІнна Анатоліївна Отрішко
Інна Анатоліївна Отрішко
НБНаталія Петрівна Безугла
Наталія Петрівна Безугла
ВПВалентина Віталіївна Підгайна
Валентина Віталіївна Підгайна
ІМІрина Петрівна Моспаненко
Ірина Петрівна Моспаненко
У всьому світі залізодефіцитна анемія (ЗДА) посідає перше місце серед усіх видів анемій та призводить до порушення якості життя хворих і зменшення їхньої працездатності. Найчастіше залізодефіцитна анемія трапляється у вагітних жінок, дітей, а також підлітків.Мета дослідження – дослідити особливості фармацевтичної опіки під час вибору та застосування залізо- вмісних лікарських засобів (ЛЗ), а також визначити роль фармацевтів у підвищенні обізнаності відвідувачів аптек (підлітків, представників підлітків) та забезпеченні ефективності лікування підлітків із залізодефіцитними станами.У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, методи вивчення літературних джерел, аналізу, анкетування. Проведено анкетне опитування 30 відвідувачів аптеки (підлітків, представників підлітків), які зверталися до аптеки з метою придбання залізовмісних ЛЗ для корекції залізодефіцитних станів у підлітків.Результати опитування показали, що 66,7% підлітків не мали попереднього досвіду використання залізовмісних ЛЗ. Перед придбанням залізовмісних ЛЗ для лікування ЗДА 90% підлітків зверталися до лікаря. За рекомендацією лікаря купували залізовмісні ЛЗ 83,3% підлітків, інші 16,7% – за рекомендацією фармацевта. Тільки 73,3% опитаних читають інструкцію до застосування ЛЗ, зокрема і залізовмісних. Завжди отримують належну консультацію фармацевта 80% відвідувачів аптеки. Правильно приймають препарати заліза лише 66,7% підлітків.Висновки. Фармацевтична опіка відіграє важливу роль у підвищенні обізнаності підлітків (представників підлітків) щодо залізовмісних ЛЗ, забезпечуючи їм доступ до інформованої підтримки. У цьому контексті важливим є внесок фармацевтичних працівників. Під час відпуску з аптеки залізовмісних ЛЗ першорядна роль фармацевта полягає у здійсненні фармацевтичної опіки та наданні належного рівня фармацевтичної допомоги для забезпечення раціонального та безпечного лікування залізодефіцитних станів. Важливим завданням є розробка протоколу фармацевта для оптимізації фармацевтичної опіки під час відпуску залізовмісних ЛЗ для корекції залізодефіцитних станів.

29 May 2026 in Health & Education
Verified
Journal Article
Open access
КВКатерина Вікторівна Вєтрова
Катерина Вікторівна Вєтрова
ІОІнна Анатоліївна Отрішко
Інна Анатоліївна Отрішко
ТСТетяна Семенівна Сахарова
Тетяна Семенівна Сахарова
НБНаталія Петрівна Безугла
Наталія Петрівна Безугла
ТЖТетяна Станіславівна Жулай
Тетяна Станіславівна Жулай
Вугрова хвороба (акне) є одним із найпоширеніших дерматологічних захворювань у підлітків і часто призводить до значних психосоціальних проблем, зниження самооцінки, тривоги та депресії через видимість уражень на обличчі. Метою дослідження було дослідити роль фармацевтичної опіки у фармакокосметологічному супроводі підлітків із вугровою хворобою. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, методи вивчення літературних джерел, аналізу, анкетування. Проведено анкетне опитування 40 підлітків, які зверталися до аптеки з метою придбання лікарських засобів для лікування вугрової хвороби. Результати опитування показали, що 80% респондентів мали попередній досвід застосування лікарських засобів для лікування акне. Лише 27,5% підлітків зверталися за консультацією до лікаря. Переважна більшість підлітків (75%), отримали від фармацевтичних працівників повну інформацію щодо умов раціонального застосування лікарських засобів, а також можливих побічних ефектів. Майже чверть підлітків (22,5%) зверталися до послуг косметолога під час лікування акне. У більшості підлітків (60%) акне супроводжувалося легким або помірним психосоціальним впливом, однак у частини пацієнтів воно призводило до суттєвого зниження самооцінки та соціальної активності. Висновки. Комплексний та індивідуалізований підхід до лікування вугрової хвороби у підлітків, заснований на тісній взаємодії лікарів і фармацевтичних працівників (фармацевтів, фармацевтів-косметологів). Фармацевтичні працівники сприяють раціональному використанню лікарських засобів та космецевтиків, профілактиці безвідповідального самолікування та підвищенню комплаєнсу, що забезпечує ефективність і безпеку терапії та покращує якість життя підлітків

31 March 2025 in Фармацевтичний часопис
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТСТ. С. Сахарова
Т. С. Сахарова
ІОІ. А. Отрішко
І. А. Отрішко
КВК. В. Вєтрова
К. В. Вєтрова
НБН. П. Безугла
Н. П. Безугла
ТЖТ. С. Жулай
Т. С. Жулай
ОКО. О. Костіна
О. О. Костіна
Мета роботи - виокремити роль пацієнта/відвідувача аптеки, лікаря/фармацевта в реалізації фармацевтичної опіки при лікуванні мігрені. Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності і системності. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, аналізу, анкетування. Проведено анкетне опитування 20 відвідувачів аптеки, які зверталися до аптеки з метою придбання лікарського засобу для лікування мігрені. Результати й обговорення. При нападах легкого та помірного ступеня тяжкості наші респонденти застосовували прості анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, парацетамол, напроксен та ацетилсаліцилова кислота). Вибір лікарського засобу для симптоматичного лікування здійснювався на засадах відповідального самолікування за консультативної участі фармацевта. При тяжких нападах застосовували триптани: суматриптан, золмітриптан та ризатриптан, які були призначені лікарем. 15 % респондентів застосовували засоби рецептурного відпуску для превентивного лікування мігрені: пропранолол (таблетки, 10 мг); метопролол (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з уповільненим вивільненням, 25 мг) та топірамат (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг). Найбільш затребуваними були таблетки і капсули (90 % респондентів надавала їм перевагу при виборі лікарської форми і 10 % – віддали перевагу спрею назальному. Стосовно правил прийому лікарських засобів для лікування/профілактики мігрені: 80 % респондентів дотримуються правил прийому і лише 20 % не надавали належного значення умовам раціонального застосування лікарських засобів. Серед факторів, що впливають на прихильність до лікування, респондентами було зазначено: зручна форма випуску лікарського засобу, швидкий початок його дії, стійкість ефекту, мінімальна потреба в повторній дозі, можливість самолікування. Висновки. Фармацевтична опіка (на усіх етапах її реалізації) відіграє важливу роль у підвищенні ефективності та безпеки терапії мігрені. Саме взаємодія фахівців медицини та фармації і високий ступінь залученості до процесу осіб із мігренню буде сприяти профілактиці нападів, зменшенню частоти та тяжкості перебігу болю голови, підвищенню якості життя. Удосконалення фармацевтичної опіки при лікуванні мігрені має відбуватися безперервно з урахуванням новітніх медичних технологій та розвитку знань в неврології.

31 March 2025 in Фармацевтичний часопис
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КВК. В. Вєтрова
К. В. Вєтрова
ТСТ. С. Сахарова
Т. С. Сахарова
ІОІ. А. Отрішко
І. А. Отрішко
АША. В. Шворак
А. В. Шворак
Мета роботи - дослідити роль фармацевтичної опіки при виборі та застосуванні муколітичних лікарських засобів, а також визначити роль фармацевтів у підвищенні обізнаності відвідувачів аптек (представників дітей) та забезпеченні ефективності лікування дітей з кашлем. Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності і системності. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, аналізу, анкетування. Проведено анкетне опитування 32 відвідувачів аптеки (представників дітей), які зверталися до аптеки з метою придбання муколітичного лікарського засобу для лікування кашлю у дитини. Результати й обговорення. Результати опитування показали, що більшість представників дітей перед зверненням в аптеку за муколітичним лікарським засобом для лікування кашлю у дитини не звертаються за консультацією до лікаря. Серед них, 64 % купують муколітики за рекомендацією фармацевта. 80 % респондентів зазначили, що завжди отримують професійну консультацію фармацевта щодо правильного застосування муколітиків у дітей. Чверть представників дітей не читають інструкцію до застосування лікарських засобів, зокрема і муколітиків, що може призвести до неправильного його використання, побічних ефектів і, відповідно, зниження ефективності та безпеки лікування. Висновок. При виборі та відпуску муколітичних лікарських засобів у дітей першорядна роль фармацевта полягає у здійсненні фармацевтичної опіки та наданні належного рівня фармацевтичної допомоги, керуючись засадами доказової медицини та фармації, обираючи найбільш прийнятний лікарський засіб і наслідуючи принципи ефективності та безпеки його застосування в педіатричній практиці.

3 April 2026 in Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії
Verified
Journal Article
Open access
IOI. A. Otrishko
I. A. Otrishko
KVK. V. Vietrova
K. V. Vietrova
NBN. P. Bezugla
N. P. Bezugla
TST. S. Sakharova
T. S. Sakharova
KSK. O. Shelest
K. O. Shelest
B vitamins occupy an important place in the comprehensive treatment of pain syndromes, both acute and chronic. Aim of the study – to determine the role of the pharmacist in improving treatment adherence among individuals using B-complex vitamins. Materials and Methods. The results of a questionnaire survey of 20 pharmacy visitors who sought to purchase medicines containing B-complex vitamins were analyzed. Results. The most common reasons for the use of medicines containing B-vitamin complex were peripheral neuritis caused by: neuropathy due to compression (16 patients, 80.00%); metabolic disorders (diabetes mellitus – 3 patients (15.00%), chronic alcohol consumption – 1 patient (5.00%). The most common manifestation of neuropathy reported by respondents was pain (16 respondents, 80.00%); muscle weakness was noted by 3 respondents (15.00%); numbness of the extremities by 7 respondents (35.00%); edema by 2 respondents (10.00%); and gait/balance disturbances by 1 respondent (5.00%). For the treatment of pain syndrome in cases of compression, medicines containing B-group vitamin complex in parenteral dosage forms (Milgamma®, Neurorubin™, Neurobion, etc.) were predominantly prescribed, followed by a transition to oral formulations. In cases of long-term treatment of diabetic polyneuropathy in patients with diabetes mellitus and neuropathy of alcoholic origin, preference was also given to medicines in oral dosage forms (Neurorubin™-Forte Lactab; Neurobex-Teva; Neurobion; Neuromultivit®). According to respondents, the factors that positively influenced treatment adherence included: rapid reduction of pain syndrome (80.00% of respondents); a convenient dosing regimen (once daily) – 80.00% of respondents; and 20.00% of respondents with comorbid conditions noted the possibility of combined use of B-vitamin complex medicinal products with drugs from other pharmacological groups prescribed by a physician for the treatment of concomitant pathology. The main factors contributing to the absence or reduction of compliance with pharmacotherapy, according to respondents, were: painful injections (12 patients, 60.00%); adverse reactions (20.00% of respondents); violations of the dosing regimen and storage conditions (20.00% of respondents); and 70.00% considered the cost of treatment to be relatively high. Conclusions. Pharmaceutical care in the use of vitamin B complex is aimed at ensuring the efficacy, safety and appropriateness of their use.