14 November 2017 in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
We report results of experimental research into effects of heat treatment of different plant materials in a microwave field. The effects of seed bio-stimulation are investigated, as well as features of drying and the influence of thermal treatment on the properties of moistened straw. A procedure is proposed for calculating a threshold time of seed exposure to a microwave field, compiled on the basis of hypothesis on the emergence of a bio-stimulation effect. We identified a cascade pressure growth in a container with humid grain when the layer’s temperature exceeds 70 оС. The moisturizing effect of the lower layer of grain was established during its drying in MW field under conditions of a leakproof bottom. It is shown that at an initial moisture content in grain of 20 %, after 14 minutes of drying, the moisture content of the upper layer reached 15.5 %, of the middle layer – 14.5 %, of the lower layer – 21.6 %.It was established that performance efficiency of a microwave chamber substantially depends on the loading volume, material’s type, and moisture content. The chamber’s performance efficiency while heating water can reach 90 %, the chamber’s performance efficiency when loaded with grain does not exceed 67 %. To estimate energy effectiveness of using microwave energy, a dependence is proposed, which includes power output of the magnetron, load volume, and the value of performance efficiency. Dependences for the calculation of performance efficiency when loading a material are proposed to be established experimentally
4 July 2025 in Refrigeration Engineering and Technology
У статті розглянуто перспективну технологію утилізації низькопотенційного тепла (температура газового потоку <180 °C) шляхом використання кільцевих каналів, заповнених пористим матеріалом, зокрема, піском. Запропонований підхід направлений на акумулювання теплоти відхідних газів щільним шаром матеріалу з наступною передачею акумульованої теплоти іншому теплоносію. Теплообмінники з щільною насадкою здатні забезпечити високу ефективність передачі тепла завдяки розвиненій поверхні та великій теплоємності насадки. Наголошується, що на даний час теоретично й експериментально обґрунтовано механізми теплообміну в пористому середовищі, проаналізовано вплив геометрії каналу та характеристик заповнювача на ефективність теплообміну з урахуванням раціональних аеродинамічних умов. Визначено, що перспективним конструктивним рішенням для утилізації низькопотенційного тепла відхідних газів є насадочні теплообмінники, використання яких уявляється доцільним в системах вентиляції будівель (як альтернатива або доповнення до стандартних рекуператорів), у димоходах котельного обладнання (для підйому ККД установок), а також у низці промислових процесів, де повітря або газ, що відходить, має помірну температуру. Пропонується конструкція теплоутилізатора в вигляді стаціонарних модулів без рухомих частин, що дозволяє знизити обслуговування до мінімуму. Розглянуто можливості оптимізації конструкцій (радіальне протікання, багатошарова насадка) та інтеграції нових матеріалів, зокрема фазоперехідних. Обґрунтовані сучасні напрямки подальших досліджень з метою зниження аеродинамічного опору шару насадки, оптимізації гранулометричного складу, а також чисельне моделювання нестаціонарного теплообміну. Наведено приклади досягнення ККД до 90% у протиточних або циклічних режимах роботи. Підкреслено значення технології для енергозбереження й декарбонізації, з огляду на її простоту, економічність і універсальність застосування
30 April 2018 in Refrigeration Engineering and Technology
Представлены результаты аналитического исследования тепломассопереноса в плотном слое гранулированного материала с газовым потоком как теплообменного участка регенеративных и рекуперативных устройств. Предложена математическая модель теплообмена между плотным слоем частиц и газовым потоком, полученная на основе двухкомпонентной гомогенной модели с учетом действия внутренних источников теплоты в одномерном приближении. Аналитическое исследование температурных полей газового и твердого компонентов при различных режимных и геометрических характеристиках показало удовлетворительное согласование расчетных и экспериментальных данных, однако следует учитывать чувствительность модели к заданным значениям коэффициентов теплоотдачи, неточность которых может привести к существенным ошибкам в расчете температурных полей.
6 March 2018 in Modern technology, materials and design in construction
OTOdessa National Academy Of Food Technologies
Odessa National Academy Of Food Technologies
OUOdessa national polytechnical university
Odessa national polytechnical university
Розглядається питання доцільності заміни теплообмінного устаткування в сірчанокислому хімічному реакторі з нерухомим шаром каталізатора. Запропонована схема установки теплообмінника, що принципово відрізняється від традиційної: на відміну від виносних теплообмінників, що нині застосовуються, тепловідвідні поверхні встановлюються безпосередньо в шар каталізатора. На основі математичних моделей теплоперенесення в нерухомому шарі з зануреними поверхнями, що продувається, за наявності внутрішніх джерел теплоти виконані розрахунки температурних полів в шарі, визначена необхідна площа охолоджуючих поверхонь та закон її зміни, залежно від висоти шару. В якості вихідних прийняті режимні параметри, за яких працює промисловий сірчанокислий реактор з нерухомим шаром і охолодженням реакційної суміші у виносних теплообмінниках. Визначено, що зміна питомої площі поверхні тепловідводу відповідає зміні ступеню перевтілення і тепловиділення. Визначена відстань від входу в реактор, за якої відсутня необхідність в тепловідведенні. Відзначається, що збільшення діаметра труб призводить до незначного зростання питомої та загальної площі поверхні пучка у зв’язку зі зменшенням коефіцієнтів тепловіддачі компонентів шару. На основі аналізу розрахункових даних зроблено висновок, згідно з яким використання зануреного теплообмінника дозволяє здійснювати реакцію окислення в одну стадію, при цьому зменшити габарити реактора і металозатрати.
30 December 2022 in Refrigeration Engineering and Technology
Досліджується доцільність використання газових ковпаків для запобігання аварійних ситуацій, обумовлених хвилями підвищеного тиску, що виникають у трубопроводі при зміні витрати перекачування в магістральних нафтопроводах. Визначено, що найбільш ефективним застосуванням газових ковпаків є захист коротких трубопроводів, тоді як системи згладжування хвиль тиску слід встановлювати на магістральних трубопроводах. Проведений аналіз систем з демпфіруючими пристроями у вигляді газових акумуляторів, для з'ясування ефективності застосування як засобів захисту трубопроводу від аварійних ситуацій. Визначені позитивні сторони використання газових ковпаків, до яких відноситься відсутність додаткових пристроїв, необхідних для зворотного закачування рідини з газового ковпака до магістрального трубопроводу після гідравлічного удару. При достатньому обсязі газової порожнини газовий ковпак так само, як і запобіжний клапан, хоча й меншою мірою, здатний зменшити амплітуду хвилі гідравлічного удару, проте головний його ефект полягає в іншому. Газовий ковпак зменшує швидкість збільшення тиску в трубопроводі і тим самим сприяє своєчасному відключенню насосів, що нагнітають рідину в трубопровід, інакше кажучи, запобігає можливій аварії. Проте на даний час не існує повністю опрацьованого пристрою газового ковпака, готового для застосування на нафтоперекачувальних станціях. Для забезпечення максимальної ефективності результатів дослідження були визначені критерії подібності, які дозволяють представити отримані результати критеріальною функціональною залежністю. Такий підхід дозволяє при обмеженій кількості експериментів дати оцінку подальшого ходу процесу та поведінки досліджуваної системи при різноманітних поєднаннях безрозмірних параметрів. Наведений розрахунковий приклад використання отриманих результатів, за яким демонструється вибір об'єму газової порожнини ковпака для захисту нафтопроводу