Анотація. Мотивація є однією з важливих, базових засад успішної професійної діяльності. Освітня мотивація дорослої людини не є стабільною, раз і назавжди сформованою. Значною мірою вона залежить від мотиваційного середовища з можливістю розвитку або регресії. Висока позитивна мотивація є рушійною силою будь-якого прогресу й розвитку, як особистісного, так і суспільного. З метою визначення рівня та структури мотивації у лікарів-інтернів зі спеціальності «Внутрішні хвороби» другого року навчання провели опитування 57 осіб. Середній вік становив 24,6±0,8 року. Серед респондентів переважали особи жіночої статі (80,0%). За результатами анкетування 75,0% лікарів-інтернів виявили мотивацію досягнення успіху 15,9±1,4 бала, що свідчить про надію на реалізацію та потребу в досягненні успіху, а отже, передбачає дії на досягнення конструктивних, вагомих результатів. Проте в 9 (15,8%) осіб мотиваційний полюс не був вираженим, із них один інтерн був ближчим до страху невдачі (9 балів). Результати анкетування за методикою К. Замір у модифікації А. Реана виявили досить високий рівень спонукання до дії через звернення до почуттів у 46,4% респондентів; спонукання до дії через звернення до розуму – у 42,8%. При цьому рівень внутрішньої мотивації дещо переважав зовнішню позитивну – 50,0% і 42,8% відповідно. Отже, 75,0% майбутніх терапевтів готові ставити перед собою завдання, щоб досягти успіху. Високий рівень зовнішньої позитивної мотивації свідчить про важливість досягнення соціального й фінансового статусу в психологічній структурі мотивації інтернів до навчання. У ситуаціях із невизначеним мотиваційним статусом і переважанням у структурі психологічної мотивації синдрому уникнення, на нашу думку, варто більш детально вивчити можливі причини й урахувати результати під час вибору місця роботи.