29 November 2017 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
В огляді літератури узагальнено і проаналізовано матеріал, присвячений запальним процесам, що супроводжують серцево-судинні ускладнення при цукровому діабеті (ЦД). Показана роль ендотеліальної дисфункції, що приводить до підвищення проникності ендотелію, накопичення в стінці судини ліпопротеїнів, їх модифікації, утворення і секреції молекул клітинної адгезії, що, в свою чергу, призводить до залучення моноцитів і їх диференціації в запальні макрофаги. Відзначено роль рецепторів-скавенджерів в депонуванні холестерину і формуванні пінистих клітин. Детально розглянуті механізми ініціації запального процесу й утворення інфламасом. Описана схема трансдукції прозапальних сигналів у клітині і участь ключового фактора NF-κB, інтегруючого всю інформацію, що надходить, і контролюючого трансактивацію генів, що беруть участь в запаленні. Показано, що запальні процеси є ключовими в розвитку захворювань судин при ЦД, а пригнічення цих процесів гальмує прогресування хвороби, зменшуючи пошкодження артерій і сприяючи їх загоєнню.
29 November 2021 in Cytology and Genetics
The COVID-19 infection is associated with dyslipidemia and cardiovascular complications. The aim of the study was to determine the content of ApoA1, ApoB,
27 December 2020 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
Актуальность. Сахарный диабет 2-го типа (СД2) тесно связан с повышенным риском сердечно-сосудистых заболеваний. Было показано, что эндотелиальная дисфункция является одним из ключевых патологических событий в развитии хронических сосудистых осложнений диабета. Важным эффектом эндотелиальной дисфункции является то, что она увеличивает продукцию и биологическую активность сильнодействующего вазоконстриктора и провоспалительного пептида — эндотелина (ЭТ). Метформин используется при лечении СД2 в качестве препарата первой линии. Установлено, что механизм действия метформина может быть связан с биохимическими процессами в желудочно-кишечном тракте. Мозговой натрийуретический пептид (BNP) используется в качестве маркера при диагностике сердечной недостаточности. Целью данной работы было определение и сопоставление уровней ЭT-1, NT-proBNP и глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) в крови пациентов с СД2, получавших метформин. Материалы и методы. Концентрации NT-proBNP, GLP-1, ЭТ-1 и гликированного гемоглобина определяли с помощью иммуноферментного анализа. Для сравнения групп данных использовались t-критерий Стьюдента и однофакторный дисперсионный анализ. Результаты. Количество ЭТ-1 в крови больных СД2 значительно превышает его концентрацию в контрольных образцах. Монотерапия метформином приводит к снижению уровня ЭТ-1 более чем на 65 %. Комбинированная терапия метформином и инсулином вызывает еще большее уменьшение количества ЭТ-1. Уровень GLP-1 в крови больных СД2 значительно, более чем в 2 раза, снижен по сравнению со здоровыми людьми. После лечения метформином содержание GLP-1 увеличивается до контрольного уровня. Количество NT-proBNP в крови больных сахарным диабетом превышает контрольные значения более чем в 2 раза. Лечение метформином приводит к снижению уровня натрийуретического пептида более чем на 40 %. Выводы. Таким образом, лечение метформином обусловливает снижение концентраций ЭT-1 и NT-proBNP, а также повышение уровня GLP-1 в крови пациентов с СД2. Вместе эти события могут указывать на положительный защитный эффект метформина на сердечно-сосудистую систему.
26 August 2021 in Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine
Increased levels of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) and apolipoprotein A1 (ApoA1) in plasma is associated with a reduced risk of developing cardiovascular diseases (CVD). In addition to its potential cardioprotective function, HDL and ApoA1, the main HDL apolipoprotein, also have antidiabetic properties. The aim of the study was to determine the level of ApoA1 in the blood of patients (n = 81) with type 2 diabetes mellitus and COVID-19. ApoA1 was determined by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) (Elabscience, USA). The measurements were performed at an optical density of 450 nm. We showed that the level of ApoA1 in the blood of patients with type 2 diabetes and especially with COVID-19 was significantly lower than in the blood of healthy people. Blood ApoA1 levels did not show a further decrease in patients with both COVID-19 and diabetes compared with patients with COVID-19 without diabetes. Thus, the level of ApoA1 may be one of the promising markers of severe COVID-19.
14 December 2020 in Endokrynologia
Із цукровим діабетом (ЦД) пов’язана ендотеліальна дисфункція (ЕД) — одна з ключових патологічних подій у розвитку хронічних діабетичних ускладнень. Важливим ефектом ЕД є збільшення продукції та біологічної активності ендотеліну (ЕТ). ET‑1, який виробляється переважно в ендотелії, є основною серцево-судинною ізоформою ендотелінової системи. ЦД — одне із захворювань, пов’язаних із патологічно підвищеним рівнем ЕТ. Отримані докази того, що андрогени можуть грати певну роль у визначенні специфічного для статі артеріального тиску. Чоловіки мають більш високий ризик розвитку ішемічної хвороби серця або гіпертонічної хвороби порівняно з жінками в пременопаузі. Мета — визначення концентрації ЕТ‑1 та тестостерону (Т) в крові хворих на цукровий діабет першого (ЦД1) та другого (ЦД2) типів із різним індексом маси тіла (ІМТ) та різних вікових категорій. Матеріал і методи. Рівень ET‑1 оцінювали методом ІФА в 103 осіб: 17 здорових осіб та 86 пацієнтів із ЦД1 і ЦД2. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір Endotelin (1-21) EIA. Загальний Т визначали за допомогою набору EIA‑1559. Результати. У всіх пацієнтів із діабетом рівень ЕТ‑1 у крові був значно вищим, ніж в осіб контрольної групи. Різниця в кількості ЕТ‑1 у крові пацієнтів із ЦД1 і ЦД2 була невірогідною. Рівень ЕТ‑1 у чоловіків був вищим, ніж у жінок у середньому на 37%. У групі з вищим індексом маси тіла кількість ET‑1 була вищою на 71%, а Т — нижчою на 25%. Рівень ЕТ‑1 у віковій групі до 50 років був нижчим, ніж у старшій групі для обох типів ЦД (123% для ЦД1 і 148% для ЦД2), а кількість Т у хворих на ЦД2 — вища майже на 20%. У групі хворих на ЦД2 з рівнем Т3 нг/мл (відповідно 0,550 фмоль/мл і 0,392 фмоль/мл). Висновки. У чоловіків, хворих на ЦД2 з ожирінням спостерігається підвищення концентрації ЕТ‑1 і зниження рівня Т. Ці показники, напевно, безпосередньо не пов’язані з вмістом глікованого гемоглобіну (Нв1Ас). Із віком рівень ЕТ‑1 у крові хворихна ЦД зростає, а рівень Т знижується. Ці процеси можуть бути взаємопов’язаними. Концентрація ЕТ‑1 у крові в чоловіків, хворих на ЦД обох типів вірогідно вища, ніж у жінок.
19 May 2020 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
The increased risk of cancer in patients with type 2 diabetes mellitus substantiates the relevance of scientific researches on the mechanisms of association of these diseases. It was found that pathogenetic factors of type 2 diabetes mellitus cause disorders at the level of signaling pathways that control the processes of intracellular metabolism and survival. Obesity significantly increases cancer risk. The procarcinogenic effect of obesity is due to a combination of metabolic and hormonal disorders. The role of hyperinsulinemia, hyperglycemia and cytokine imbalance as factors for dysmetabolic influence has been proved. Hyperinsulinemia causes mitogenic and anti-apoptotic effects. Hyperglycemia due to oxidative stress determines chromosomal aberrations and changes in regulatory gene expression. Proinflammatory cytokines promote the formation of chronic inflammation and microenvironment conducive for the survival of malignant cells. Dysmetabolic changes, in turn, cause hormonal disorders that promote carcinogenesis in hormone-dependent organs. Hyperinsulinemia leads to hyperoestrogenemia, and hyperleptinemia disrupts the synthesis of gonadotropic hormones, contributing to hyperplastic endometrial processes. Excessive concentrations of interleukin-6 and hyperleptinemia stimulate local oestrogen synthesis in adipose tissue of the mammary gland, activating proliferative processes. Hypoadiponectinemia promotes suppression of the immune response and indicates a potentially unfavourable course of cancer diseases. Understanding the mutually confounding pro-oncogenic effects of metabolic and hormonal disorders in obesity should emphasize the importance of body weight correction in patients with diabetes mellitus, as well as in individuals without carbohydrate metabolism disorders, from the standpoint of preventing not only cardiovascular diseases, but also cancer. The choice of antidiabetic drugs should take into account the need for correction of the body weight of patients, and ineffective conservative treatment of obesity is a pretext for the use of bariatric surgery methods according to medical indications.