19 June 2026 in Journal of Chemistry and Technologies
Поглиблення екологічної, продовольчої та енергетичної криз зумовлює необхідність пошуку нових підходів до перероблення харчових відходів у цільові продукти, одним із яких є кавова гуща. Отримані біовугілля з великою питомою поверхнею та відповідним розміром пор є актуальними й перспективними для розв’язання екологічних проблем у секторі поводження з відходами. Метою цього дослідження є отримання біовугілля, яке в подальшому може бути ефективно використане під час процесу анаеробного зброджування харчових відходів готельно-ресторанного комплексу для виробництва біогазу, а також вивчення його структурних характеристик поверхні та фізико-хімічних властивостей із застосуванням інтегральної та диференціальної інфрачервоної спектроскопії й комплексного термічного аналізу. Диференціальний інфрачервоний спектр порівняння біовугілля та вихідної сировини характеризується зменшенням інтенсивності поглинання вихідного матеріалу в області 3400 см⁻¹, що відповідає валентним коливанням вільної групи OH⁻, і свідчить про збільшення кількості водневих зв’язків у біовугіллі. Для оцінювання впливу температури на термічне розкладання зразків було використано комплексний термічний аналіз, який включав термогравіметрію (TG), диференціальну термогравіметрію (DTG) та диференціальний термічний аналіз (DTA). Менша інтенсивність втрати маси зразками біовугілля 300 та біовугілля 500 порівняно з вихідною сировиною та біовугіллям MX підтверджує наявність у них меншої кількості термічно нестійких компонентів. Порівняно з вихідним матеріалом, усі досліджені зразки біовугілля містять менше компонентів, здатних до термічного окиснення. Структурні характеристики поверхні біовугілля мають істотний вплив на його функціональні властивості: питома поверхня біовугілля є значно більшою, ніж питома поверхня вихідної сировини, що підтверджує доцільність обраних методів модифікації сировини для підвищення її функціональних характеристик.