Oleksiy Morozov

Oleksiy Morozov

Auto-generated profile, based on publicly available information

Oleksiy Morozov

Institute of Irrigated Agriculture, NAAS Ukraine, Kherson, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 December 2022 in Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHLiudmyla Hranovska
Liudmyla Hranovska
OMOleksiy Morozov
Oleksiy Morozov
PPPavlo Pysarenko
Pavlo Pysarenko
SVSergiy Vozhegov
Sergiy Vozhegov
Problem formulation. Ecological quality of soils and agricultural products depends on the level of irrigation water mineralization. The quality of mineralized irrigation water has a negative impact on soils, agricultural products and ecosystems. This is especially negative in the conditions of Southern Ukraine within the Black Sea territories where the formation of irrigation waters in the Ingulets river basin depends on the influence of the Kryvyi Rih iron ore basin located in the river basin. The aim of the article is to assess the impact of mineralized irrigation waters on soils and natural ecosystems. Materials and methods. Field sampling of water and dark chestnut saline soils and southern chernozem soils to determine the impact of mineralized water quality on soils and ecosystems, statistical analysis of the obtained data. Results. Discharges of highly mineralized mine waters into the river basin lead to a change in the flow velocity in the river from 4 m³/s to 20 m³/s, which negatively affects the flora and fauna living conditions. Depending on the chemical composition of the discharges, the mineralization of irrigation water varies from 1.393 g/dm³ to 1.7608 g/dm³, and sometimes reaches 4.349 g/dm³. In terms of chemical composition, irrigation water is formed as a hydrocarbonate-sulfate-chloride with almost the same content of sulfates and chlorides, calcium-magnesium-sodium with a significant advantage of sodium. The dynamics of irrigation water quality indicators during 2013-2021 testifies to an increase of the most dangerous indicators for soils: hydrogen index of soil solution (pH) from 7.7 to 8.4, chlorine ion content (Cl–) – from 9.52 to 10.77 meq/dm³ and sodium (Na+) from 9.52 to 13.33 meq/dm³. By means of correlation and regression analyzes, the regularities of water hydrochemical composition formation were revealed and a strong functional connection between mineralization and chlorine ions (r = 0.99) and sulfate ions (r = 0.99), between mineralization and hydrocarbonate ions was established (r = 0.47). As the mineralization of water increases, the content of chlorine ions and sulfate ions increases proportionally, and hydrocarbonate ions play a secondary role in the formation of the hydrochemical composition. To prevent the chlorine ions excess of more than 350 meq/dm³ and sulfate ions excess – 500 meq/dm³, irrigation water mineralization should not exceed 1500 mg/dm³, and to prevent the chlorine ions excess of more than 350 meq/dm³, water flow from the canal should be at least 9.0 m³/s. Scientific novelty. New mathematical models of the irrigation water mineralization, its anionic composition, its chloride content dependence on water consumption from the Ingulets river and the interdependence between mineralization and cationic composition of water are offered. Practical significance. The obtained results are of practical importance for the implementation of agro-ameliorative measures for soil and ecosystem conservation.

29 June 2021 in Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОМО.г. Морозова
О.г. Морозова
ОМО.в. Морозов
О.в. Морозов
Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні. Проаналізовано динаміку закладів вищої освіти в Україні та кількість студентів. Сьогодні в Україні спостерігається зниження за багатьма демографічними показниками, які мають вагомий вплив на освіту. У зв'язку з погіршенням демографії країни виникає проблема укомплектованості студентами закладів вищої освіти. Ця тенденція зі зниженням числа можливих студентів може спричинити скорочення вітчизняних вишів, закриття напрямів підготовки спеціалістів. Тенденція, що склалася, створює найбільшу загрозу для відтворення інтелектуального, культурного та професійного капіталу суспільства та можливостей економіки країни до інноваційного розвитку. Запропоновано шляхи розвитку вищої освіти в сучасних соціально-економічних умовах.

7 May 2021 in Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Меліорація і водне господарство"
Verified
Journal Article
Closed access
VMV. V. Morozov
V. V. Morozov
OMO. V. Morozov
O. V. Morozov
YKY. V. Kozlenko
Y. V. Kozlenko
The article presents the results of the research, which are the basis of making a hydrodynamic model of the formation of drainage runoff of closed horizontal drainage on drainless and slightly drained irrigated lands in the dry steppe zone of Ukraine. The relevance of the research is in their need when designing the systems of horizontal drainage, determining drain spacing, modes of operation and the evaluation of drainage efficiency during its operation when irrigating with the use of modern sprinklers from a closed farm network. The objective of the research is to develop a generalized hydrodynamic model of formation of closed horizontal drainage runoff when irrigating from a closed farm network on drainless and slightly drained lands, which are typical for the watershed plains and coastal lowlands of the dry steppe zone of Ukraine. The task of the research to determine the basic conditions and factors of formation of horizontal drainage runoff, to specify the structure of groundwater inflow to the drains when having optimal drain spacing in the closed farm network and to define the prospects and areas of further research. Research methods and techniques: long-term (1975-2020) field experiments on drained areas with different drain spacing in typical hydrogeological conditions for watersheds and coastal lowlands; water balance studies; theoretical research methods (analysis and synthesis, comparison, generalization, zoning); to determine the structure of groundwater inflow to the drains, the method of electrohydrodynamic analogies when using the laboratory integrator EGDA 9/60 was applied. As a result of the research it was determined that in the conditions of a closed water farm network it is possible to increase drain spacing from 120-220 m to 240-400 m. When studying all the conditions of drainless and slightly drained watershed plains and coastal lowlands, the main sources forming the regime of groundwater and drainage runoff are the precipitation of 420 mm or 55.0% of water input, irrigation water - 340 mm or 45.0%, including 266 mm or 35,0% from irrigation and 75 mm or 10,0% from filtration from the canals. The analysis of the hydrodynamic model of drainage runoff formation shows that when having drain spacing as 240-400 m, the inflow from the zone located above the bottom of the drain is 2.6-4.8% of the total inflow to the drain. The ascending flow under the bottom of the drain enters it at an average angle of 600 and in all variants of drain spacing is 95.2-97.2% of the total inflow. When drain spacing increases from 240 to 300-400 m, the horizontal inflow from the area located below the bottom of the drain decreases with a corresponding increase in the ascending flow under the bottom of the drain. The average width of the ascending flow to the drain at the edge of the active zone of groundwater (9.0-10.0 m below the drain) is 13.0-20.0 m. The resulting model complements the existing theoretical and methodological knowledge base for designing horizontal drainage and is necessary in perspective researches on the formation of expert systems for optimization of the parameters and modes of irrigation and drainage functioning when applying modern broadcast sprinkler equipment irrigating from the closed farm network.

24 September 2021 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЄКЄ.в. Козленко
Є.в. Козленко
ОМО.в. Морозов
О.в. Морозов
ВМВ.в. Морозов
В.в. Морозов
Мета. Дослідити фактичний стан процесу форму-вання якості води на Інгулецькій зрошувальній системішляхом здійснення промивок річки Інгулець за останні10 років (2011–2020 роки), визначити наявні проблемита шляхи їх вирішення. Методи. Системний підхіді системний аналіз даних, узагальнення, порівняння,зворотний зв’язок, польові та лабораторні дослідження.Результати. Із 2011 року дотепер на Інгулецькій зро-шувальній системі застосовується варіант формуванняякості води «Промивка зверху на весь поливний період»:задовільна для зрошення якість води формуєтьсяу джерелі зрошення – річці Інгулець шляхом здійсненняпостійних попусків води з Карачунівського водосховищаіз квітня по серпень витратами 20,0–9,0 м3/с загальнимобсягом не менш ніж 120 млн м3. Виконано дослідженняфактичного виконання реґламентів промивання руслай екологічного оздоровлення річки Інгулець та дослі-дження якості води за вмістом хлоридів по гідропостуАндріївка. У результаті досліджень визначено відсотокдіб, у які вміст хлоридів у воді річки Інгулець перевищу-вав значення 350, 400, 450, 500 мг/дм3 (з урахуваннямтермінів початку та закінчення промивок та з урахуван-ням термінів добігання води). Відсоткове середньо-річне співвідношення діб, у які якість води за вмістомхлоридів перевищує 350 мг/дм3, у 2018–2020 рокистановить 68,71%, у 2011–2017 роки – 17,37%; вище400 мг/дм3 – відповідно 33,28 та 2,86%; вище450 мг/дм3 – відповідно 20,47 та 0,88%; вище 500 мг/дм3 –відповідно 14,38 та 0,55%. Висновки. Дослідженнямидоведено, що у 2018–2020 роках спостерігається зна-чне погіршення якості води річки Інгулець, отже, і зро-шувальної води в Інгулецькому магістральному каналі,порівняно із 2011–2017 роками, що може призвести донегативного впливу на сільськогосподарські культурий активувати процеси деградації ґрунтів. Головною при-чиною є неповне дотримання Реґламенту промиваннярусла та екологічного оздоровлення річки Інгулець,а саме зменшення витрат попусків промивної водиз Карачунівського водосховища та пуск у роботу Головноїнасосної станції до моменту досягнення нормативноїякості води в річці Інгулець (2020 рік). Рекомендованонадалі обов’язково фіксувати в Реґламенті граничнуконцентрацію хлоридів у воді річки Інгулець (350 мг/дм3) упродовж усього поливного періоду та чітко визначатиреальний дієвий механізм дотримання та контролюза дотриманням зазначеної вимоги. Шляхами подаль-ших досліджень є більш повне дослідження зв’язкуміж наповненням балки Свистунова шахтними водамита якістю води в річці Інгулець. Необхідні також ство-рення експертної системи й організація цільового моні-торингу формування відповідної якості води в річціІнгулець та в магістральному каналі Інгулецької зрошу-вальної системи.

14 February 2022 in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОМО.в. Морозов
О.в. Морозов
ВМВ.в. Морозов
В.в. Морозов
ЄКЄ.в. Козленко
Є.в. Козленко
Введення додаткових площ зрошення в результаті будівництва нових внутрішньогосподарських зрошувальних систем та реконструкції наявних каналів із застосуванням сучасних техніко-технологічних і конструктивних рішень, матеріалів та обладнання дасть можливість створити системи з найвищим рівнем економічної ефективності, надійності та екологічної безпечності їх функціонування. Наразі переважна більшість каналів у зрошувальних системах потребує відновлення протифільтраційного покриття. В разі здійснення зазначених заходів перевагу слід надавати найсучаснішим інноваційним матеріалам та техніко-технологічним і конструктивним рішенням з метою досягнення економічної ефективності, надійності й екологічної безпечності під час функціонування зрошувальних систем. Мета дослідження – з’ясування можливості й адаптація застосування сучасної інноваційної технології протифільтраційного облицювання під час будівництва та ремонтів зрошувальних каналів у південному регіоні України на прикладі Інгулецької зрошувальної системи. Об’єкт дослідження – магістральний і розподільні канали Інгулецької зрошувальної системи, протифільтраційне облицювання поліетиленовою геомембраною зрошувальних каналів. Інгулецька зрошувальна система має відповідний досвід відновлення протифільтраційного облицювання каналів. Магістральний та розподільні канали, які облицьовані монолітним бетоном і залізобетонними плитами (частина дна магістрального каналу взагалі не має жодного облицювання), перебувають в робочому стані, завдяки ним сільгосптоваровиробники щорічно отримують воду для зрошення. Але переважна більшість каналів потребує капітального ремонту, зокрема сучасного протифільтраційного облицювання. За умови здійснення таких заходів буде значно підвищено експлуатаційну надійність каналів та забезпечено зменшення втрат води з каналів на фільтрацію, а, відповідно, зменшено собівартість водоподачі. Перспективним є застосування протифільтраційного екрана з геомембрани HDPE (поліетилену високої щільності Solmax 440-70007 t = 1 мм) на дослідно-виробничій ділянці Інгулецького магістрального каналу, який забезпечив суттєве зменшення фільтраційних втрат і може використовуватися для подальшого відновлення наявного протифільтраційного облицювання. Зважаючи на цілі та завдання, визначені Стратегією зрошення і дренажу в Україні на період до 2030 р., доцільною та необхідною є модернізація магістральних і розподільних каналів зрошувальних систем у сухостеповій зоні України для подальшого надійного та ефективного функціонування і відновлення зрошувальних систем із застосуванням сучасних інноваційних матеріалів, технологій та із залученням сучасної дощувальної техніки й обладнання. Подальші науково-виробничі дослідження мають встановити всі характеристики і нормативи для визначення надійності гідротехнічних споруд. Інформація, наведена у статті, є матеріалом для формування бази знань експертної системи гідробудівельних проєктів в Україні.

4 May 2022 in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОМО.в. Морозов
О.в. Морозов
ВМВ.в. Морозов
В.в. Морозов
ЄКЄ.в. Козленко
Є.в. Козленко
ОМО.с. Морозова
О.с. Морозова
Впровадження реформування системи державного управління щодо зрошення та дренажу повинно здійснюватись на засадах інтегрованого, комплексного управління водними і земельними ресурсами. Роботи з відновлення та розвитку зрошення насамперед мають проводитись на зрошувальних системах Каховського магістрального каналу, Інгулецької зрошувальної системи та інших зрошувальних системах південного регіону України з уже існуючими міжгосподарськими та внутрішньогосподарськими каналами та діючою меліоративною інфраструктурою за наявного резерву потужностей для забору та подачі води на зрошення. Нарощування площ поливу має проводитись шляхом здійснення модернізації та реконструкції систем зрошення на землях, що раніше поливались з максимальним використанням існуючих внутрішньогосподарських мереж. Відновлення та збільшення площ зрошуваних земель, дренажних систем в межах кожної зрошувальної системи має проводитись за результатами техніко-економічного обґрунтування. Інгулецька зрошувальна система, Сірогозька зрошувальна система та Перекопський магістральний канал мають особливо значні резерви для розширення площ зрошення шляхом виконання заходів, які передбачені Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Введення додаткових площ міжгосподарської зрошувальної мережі буде створювати передумови для залучення інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток внутрішньогосподарської зрошувальної інфраструктури та розвиток сільських територій. Залучення організацій водокористувачів до використання, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем буде сприяти участі зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень у відповідній сфері державної політики, поліпшення якості надання послуг із зрошення та дренажу і прозорості формування тарифів, стимулюванню механізму державно-приватного партнерства. За умови вирощування на зрошуваних землях високорентабельних сільськогосподарських культур за новітніми агротехнологіями, а саме кукурудзи на зерно, сої, пшениці озимої за одночасного здійснення заходів для збереження і відтворення родючості ґрунтів та екологічної безпеки зрошеннябуде забезпечено необхідну окупність інвестицій в розвиток зрошення.