Успішне введення в культуру і створення промислових насаджень малопоширених плодових рослин пов'язано з вивченням їх алелопатичних властивостей, які впливають на сумісність видів у змішаних посадках і ефективність вирощування рослин у монокультурі. Особливе значення має вивчення питання ґрунтовтоми у плодових садах, оскільки рослини, зростаючи впродовж багатьох років на одному місці, виділяють в навколишнє середовище речовини різного біохімічного складу, які відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні фітоценозів. Досліджено явище ґрунтовтоми під час вирощування малопоширених плодових ліан Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq., Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. та Vitis labrusca L. Алелопатичну активність ризосферного ґрунту вивчали методом прямого біотестування, як тест-об'єкт використовували проростки пшениці (Triticum aestivum L.). Унаслідок здійснених досліджень встановлено високу токсичність ризосферного ґрунту під рослинами V. labrusca та S. chinensis, які беззмінно зростали на одному місці понад півстоліття. Виявлено істотно нижчу фітотоксичність ґрунту у варіантах зростання рослин A. arguta упродовж 15 років після 35 років вирощування V. labrusca та S. chinensis. Довжина стебла і кореня тест-об'єктів у ґрунті з-під актинідії після винограду була на 31 % більшою порівняно з контролем і відповідно на 56 та 71 % більшою порівняно з варіантом монокультури V. labrusca. У ґрунті з-під актинідії, яка зростала після S. chinensis, також відзначено стимулювання росту тест-об'єктів: стебла – на 11 % та коренів – на 8 % відносно контролю. Ці показники відповідно на 47 і 27 % вищі порівняно з варіантом монокультури S. chinensis. Це свідчить про те, що алелохімікати актинідії позитивно впливають на алелопатичні властивості ґрунту та зменшують його фітотоксичність. У ґрунті з-під рослин A. arguta, які зростали у монокультурі, виявлено значну стимуляцію росту стебла і кореня тест-об'єктів, що становила відповідно 35 і 40 % порівняно з контролем. Це вказує на те, що продукти життєдіяльності рослин актинідії, накопичені в ґрунті, не виявляють фітотоксичного впливу на тестові рослини і не спричиняють ґрунтовтоми за умов тривалого зростання на одному місці. Виявлена видоспецифічна особливість рослин A. arguta вказує на можливість їх використання у плодових садах для фіторемедіації ґрунтів шляхом зниження їх фітотоксичності. Отримані результати досліджень можуть бути використані для оптимізації технології вирощування деревних плодових ліан та під час опрацювання чергування культур у садозмінах.
The article presents the results of a study on the content and dynamics of the accumulation of biogenic elements and brassinolides in plants of Adonis vernalis, Allium ursinum, and Leucojum vernum in Kyiv, Ukraine. Data is provided on allelopathic activity, content of macro- and microelements, phenolic compounds, and laccase activity in plants and the rhizosphere soil under the conditions of the M.M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBG). The plants from the collection of the NBG were used as objects of study in field experiments. The content of biogenic elements in plant tissues and soil was analyzed using an inductively coupled plasma spectrometer. The allelopathic analysis of soil was conducted using a direct bioassay method with Lepidium sativum seedlings as the test object. Phenolic compounds were extracted from the soil using the ion exchange (desorption) method. The content of brassinosteroids was measured spectrophotometrically at a wavelength of 450 nm. The content of laccase was measured spectrophotometrically at a wavelength of 530 nm.The results demonstrate that model plant species employ a wide range of physiological mechanisms throughout the vegetation period to enhance their resistance to abiotic factors. These mechanisms include maintaining potassium and calcium balance and utilizing hormonal compounds. Plants have been proven to have compensatory mechanisms in response to stress factors, substituting one biochemical marker of resistance with another. Both, brassinosteroids and silicon, contribute to the adaptive capacity of organisms. У статті наведено результати дослідження вмісту та динаміки накопичення біогенних елементів і брасинолідів у рослинах Adonis vernalis, Allium ursinum та Leucojum vernum у Києві, Україна. Наведено дані щодо алелопатичної активності, розподілу макро- і мікроелементів, фенольних сполук, активності лаккази в ризосферному ґрунті в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС). Як об’єкти дослідження в польових дослідах використовувалися рослини з колекції НБС. Вміст біогенних елементів у тканинах рослин і ґрунті аналізували за допомогою спектрометра з індуктивно зв’язаною плазмою. Алелопатичний аналіз ґрунту проводили методом прямого біотестування з використанням проростків Lepidium sativum як тест-об’єкта. Фенольні сполуки екстрагували з ґрунту іонообмінним (десорбційним) методом. Вміст брасиностероїдів вимірювали спектрофотометрично при довжині хвилі 450 нм. Вміст лаккази вимірювали спектрофотометрично на довжині хвилі 530 нм.Результати показали, що модельні види рослин використовують широкий спектр фізіологічних механізмів протягом вегетаційного періоду для підвищення стійкості до абіотичних факторів. Ці механізми включають підтримку балансу калію та кальцію та використання гормональних сполук. Доведено, що рослини мають компенсаторні механізми у відповідь на стресові фактори, замінюючи один біохімічний маркер стійкості іншим. І брасиностероїди, і кремній сприяють адаптаційній здатності організмів.
The role of siliceous fertilizer (based on silt deposits and siliceous minerals) in improving the biotrophic characteristics of the soil and the physiological state of oil crops were clarified. The positive influence of silicon on the microbiological activity and agrochemical properties of the soil, the allelopathic potential of the root environment and the adaptability of false flax (or camelina), Ethiopian mustard and spring rapeseed plants under stressful environmental conditions were established.
The main periods of scientific research development in the Allelopathy Department of the National Academy of Sciences of Ukraine, from its establishment to the present day, are considered. The significance of allelopathy for modern science and its place among other scientific fields are revealed. The most important achievements of Academician A.M. Grodzinsky, as well as those of his students and followers, are highlighted. The directions of promising research of the Allelopathy Department are shown. The cooperation of scientists of the Allelopathy Department with other Departments of the M.M. Gryshko National Botanical Garden and institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine is emphasized. Particular attention is paid to the current direction of restoring soils disturbed by military operations.