17 December 2021 in Revista Amazonia Investiga
The purpose of the paper is to identify optimal legislative model of criminal law counteraction to commodity smuggling in Ukraine, taking into account experience of foreign countries, primarily the European Union. The following research methods have been used to study criminal legislation, prove hypotheses, formulate conclusions: comparative law, system analysis, formal logic and modeling methods. Taking into account the achievements of criminal law science, materials of law enforcement practice, he results of sociological surveys and based on the analysis of accompanying documents to the relevant bills, social conditionality of criminalization of smuggling of goods have been clarified. Foreign experience of criminalization of commodity smuggling in the legislation of the European Union has been investigated. Legislative initiatives in this area have been critically considered. Major attention in this aspect has been paid to the shortcomings and debatable provisions of the draft law “On Amendments to the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine on the Criminalization of Smuggling of Goods and Excisable Goods and Inaccurate Declaration of Goods” (Registration # 5420 of April 23, 2021). Author’s proposals on the relevant improvements of criminal legislation have been put forward and substantiated.
28 May 2023 in Cuestiones Políticas
20 April 2022 in Revista Amazonia Investiga
17 July 2021 in Cuestiones Políticas
The investigation reveals shortcomings in the arguments of the Constitutional Court of Ukraine on the recognition of article 366-1 of the Criminal Code as not being in conformity with the Constitution, in terms of:(a) the court's lack of authority to criminalize socially dangerous acts; (b) lack of argumentation on the absence of social harm in the non-submission of a declaration and in the presentation of inaccurate information; (c) positive foreign experience; (d) conformity of article 366-1 of the Criminal Code of Ukraine with the principle of the rule of law. The article employs a set of legal research methods, including terminological, systemic-structural, formal-logical, and comparative-legal. It is stressed that:(a) the criminalization of a socially harmful act is a matter for the legislator, not the Constitutional Court of Ukraine, to decide; (b) the decision does not present or refute any argument on the element of social harmfulness relating to the non-submission of a declaration and the declaration of inaccurate information. On the basis of the investigation, it has been concluded that the decision of the Constitutional Court on the recognition of article 366-1 of the Criminal Code does not comply with the Constitution and has not been sufficiently substantiated.
30 June 2022 in Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
Статтю присвячено аналізу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 201-2 Кримінального кодексу України «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги». З’ясовано обґрунтованість появи цієї кримінально-правової новели та її вплив на правозастосування, визначено перспективи розвитку кримінального закону у відповідній сфері. Висвітлено неузгодженості аналізованої кримінально-правової заборони з положеннями регулятивного законодавства – законами України «Про гуманітарну допомогу» і «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Зокрема, встановлено, що нецільове використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, відмінне від розпорядження таким майном з метою отримання прибутку, не утворює складу розглядуваного кримінального правопорушення. Доведено, що в переважній більшості випадків дії, заборонені чинною редакцією ст. 201-2 КК, за її відсутності визнавались б розкраданнями і кваліфікувались б за однією з частин ст. 191 КК як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. З’ясовано, що доповнення КК ст. 201-2 є черговим проявом невиправданої казуїстичності кримінального закону. Аргументовано положення про помилковість розміщення досліджуваної заборони серед статей КК про відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності. Показано, що на сьогодні недоліки, притаманні караності незаконного використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв частково усуваються шляхом звернення до ч.3 ст. 201-2 КК за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення дій під час воєнного стану. Обґрунтовується положення про доцільність виключення з КК досліджуваної кримінально-правової заборони як непотрібного прояву надмірної (надлишкової) криміналізації.
19 December 2022 in Herald of the Association of Criminal Law of Ukraine
Метою дослідження є критичне осмислення дискусійних аспектів кримінально-правової новели щодо пособництва державі-агресору, за результатами чого мають бути розроблені науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення відповідних положень чинного КК і практики його застосування. На прикладі кримінально-правової оцінки таких проявів пособництва державі-агресору, як передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора і реалізація чи підтримка рішень та / або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, показано проблематичність відмежування складу аналізованого злочину від колабораційної діяльності, державної зради і виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників.