У статті розкрито актуальну проблему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із застосуванням кейс-менеджменту. Зазначено, що процес адаптації ВПО за місцем переміщення супроводжується низкою викликів, пов’язаних з необхідністю отримання послуг як фінансового, так і соціального, психологічного, медичного характеру тощо. Вказано, що у період війни саме громадський сектор активно практикує кейс-менеджмент з метою надання комплексної допомоги ВПО не тимчасового, а довгострокового характеру, що сприяє більш успішній адаптації. Тому мета даної статті полягає у вивченні досвіду роботи кейс-менеджерів з ВПО на рівні приймаючих громад у Рівненській області. Авторами проведено та здійснено аналіз якісного дослідження, яке розкриває особливості діяльності кейс-менеджерів, бар’єри у роботі та можливості покращення кейс- менеджменту. Виявлено, що найбільш відчутними бар’єрами є нестача ресурсів для оперативної допомоги, брак кваліфікованих кадрів, бюрократичні перепони у роботі з державними установами, відсутність єдиної системи документообігу для державного та громадського секторів тощо. Стверджується, що довготривала робота з ВПО на засадах співпраці та надання спектру послуг, відповідно до виявлених потреб. забезпечує успішну адаптацію за новим місцем проживання. Показано, що важливими складовими діяльності кейс-менеджерів є не лише застосування системного підходу до мобілізації ресурсів громади з метою об’єднання зусиль різних фахівців, а й соціального партнерства задля активізації ВПО у процесі отримання комплексної допомоги. Виявлено, що існує потреба введення додаткових посад, зокрема асистента кейс-менеджера, для його «розвантаження» через виконання асистентом низки завдань організаційного характеру. Важливо також ввести посаду соціального фасилітатора для роботи з приймаючою громадою, оскільки ця діяльність повинна бути систематичною, публічною й орієнтованою на забезпечення гідного рівня життя ВПО за новим місцем проживання. Обґрунтовано важливість формування системи кейс-менеджменту, яка повинна включати локальні гуманітарні та резервні фонди для оперативного вирішення кризових ситуацій або забезпечення критично важливих потреб ще до моменту включення державних механізмів допомоги. Зроблено висновок, що кейс-менеджмент в Рівненській області може реалізовуватись якісніше за умови підкріплення відповідними державними програмами підтримки ВПО, сфокусованими на працевлаштуванні, забезпеченні доступним житлом тощо