Наталія Романова

Наталія Романова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Наталія Романова

Національний університет «Києво-Могилянська Академія

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
12 December 2025 in Humanitas
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГКГанна Костюшко
Ганна Костюшко
ОВОлена Вакуленко
Олена Вакуленко
НРНаталія Романова
Наталія Романова
Мета роботи. Метою даної статті є дослідження впливу децентралізації на соціальну роботу, визначення соціальних проблем і потреб соціальної роботи при впровадженні змін в процесі децентралізації, зокрема – в умовах військових дій, підготовки фахівців по роботі в громаді в Україні. Методологія. Методологією дослідження є аналіз адміністративних змін до соціальних і психологічних аспектів взаємодії між місцевими органами влади та громадянами, аналіз сучасних соціальних програм, узагальнення системи підготовки соціальних працівників, опис теоретичного доробку з даного питання. Наукова новизна. Визначено, що децентралізація стала важливою частиною адміністративно-територіальної реформи в Україні, спрямованої на зміцнення місцевого самоврядування та покращення управління на місцях. Це, у свою чергу, створює нові умови для здійснення соціальної роботи, надання соціальних послуг. Стаття аналізує ключові аспекти змін в організації соціальної роботи, акцентуючи на нових викликах і можливостях. Зокрема, розглядаються деякі питання організаційної реформи надання соціальних послуг на місцевому рівні, питання кадрової підготовки і перепідготовки фахівців, а також зміни в управлінні соціальною роботою на фоні нових політичних та економічних реалій. Висновки. Встановлено, що систему надання соціальних послу в Україні було змінено у зв’язку із впровадженням децентралізації, надавши місцевим органам влади більше повноважень та відповідальності за надання соціальних послуг. Це дозволило підвищити гнучкість і адаптивність системи до потреб конкретних громад, що, в свою чергу, покращило доступ до соціальних послуг для більшості верств населення. На основі проведеного аналізу надано рекомендації щодо сприяння ефективності соціальної роботи в умовах децентралізації, що можуть бути корисними для спеціалістів органів місцевого самоврядування, соціальних служб.

4 November 2026 in Humanitas
Verified
Journal Article
Open access
ТШТетяна Шульга
Тетяна Шульга
НРНаталія Романова
Наталія Романова
ЛДЛіля Дума
Ліля Дума
У статті розкрито актуальну проблему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із застосуванням кейс-менеджменту. Зазначено, що процес адаптації ВПО за місцем переміщення супроводжується низкою викликів, пов’язаних з необхідністю отримання послуг як фінансового, так і соціального, психологічного, медичного характеру тощо. Вказано, що у період війни саме громадський сектор активно практикує кейс-менеджмент з метою надання комплексної допомоги ВПО не тимчасового, а довгострокового характеру, що сприяє більш успішній адаптації. Тому мета даної статті полягає у вивченні досвіду роботи кейс-менеджерів з ВПО на рівні приймаючих громад у Рівненській області. Авторами проведено та здійснено аналіз якісного дослідження, яке розкриває особливості діяльності кейс-менеджерів, бар’єри у роботі та можливості покращення кейс- менеджменту. Виявлено, що найбільш відчутними бар’єрами є нестача ресурсів для оперативної допомоги, брак кваліфікованих кадрів, бюрократичні перепони у роботі з державними установами, відсутність єдиної системи документообігу для державного та громадського секторів тощо. Стверджується, що довготривала робота з ВПО на засадах співпраці та надання спектру послуг, відповідно до виявлених потреб. забезпечує успішну адаптацію за новим місцем проживання. Показано, що важливими складовими діяльності кейс-менеджерів є не лише застосування системного підходу до мобілізації ресурсів громади з метою об’єднання зусиль різних фахівців, а й соціального партнерства задля активізації ВПО у процесі отримання комплексної допомоги. Виявлено, що існує потреба введення додаткових посад, зокрема асистента кейс-менеджера, для його «розвантаження» через виконання асистентом низки завдань організаційного характеру. Важливо також ввести посаду соціального фасилітатора для роботи з приймаючою громадою, оскільки ця діяльність повинна бути систематичною, публічною й орієнтованою на забезпечення гідного рівня життя ВПО за новим місцем проживання. Обґрунтовано важливість формування системи кейс-менеджменту, яка повинна включати локальні гуманітарні та резервні фонди для оперативного вирішення кризових ситуацій або забезпечення критично важливих потреб ще до моменту включення державних механізмів допомоги. Зроблено висновок, що кейс-менеджмент в Рівненській області може реалізовуватись якісніше за умови підкріплення відповідними державними програмами підтримки ВПО, сфокусованими на працевлаштуванні, забезпеченні доступним житлом тощо

1 January 2023
Verified
Book Chapter
Closed access
NTNataliia Tymoshenko
Nataliia Tymoshenko
NRNataliya Romanova
Nataliya Romanova
NMNataliia Martovytska
Nataliia Martovytska

30 December 2025 in Humanitas
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЯКЯна Кирикова
Яна Кирикова
НРНаталія Романова
Наталія Романова
ОБОксана Бойко
Оксана Бойко
КККатерина Кальницька
Катерина Кальницька
У статті розкрито актуальну проблему поширення кібергрумінгу як негативного чинника сучасної цифровізації серед підлітків та молоді. Зазначено, що проблема загострилася під час повномасштабної війни в Україні через перехід на дистанційне навчання, посилення соціальної ізоляції та збільшення часу перебування в інтернеті. Авторами здійснено аналіз емпіричної частини дослідження, яке розкриває рівень персональної обізнаності підлітків та молоді щодо сутності кібергрумінгу, існуючих ризиків, наслідків та шляхів протидії. Визначено, що більше половини опитаних знайомі з поняттям «кібергрумінг» та можливими негативними наслідками. Однак, вказані відповіді не охоплюють усі прояви кібергрумінгу, що можуть виникати у процесі спілкування з кіберзлочинцями та провокувати складні ситуації, які пов’язані з подальшою онлайн експлантацією. Вивчення популярності соціальних мереж серед підлітків й молоді свідчить, що значне перебування у соціальних мережах призводить до зростання кількості випадкових знайомств та неприємних ситуацій через власну неуважність й довірливе ставлення до незнайомців. Визначено, що понад третина опитаних не усвідомлюють існуючі ризики. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня знань з протидії кібергрумінгу серед підлітків та молоді, включно з офлайн заходами (тематичними інтерактивними тренінгами та різноманітними ігровими методиками з формування навичок безпечної поведінки в соціальних мережах). Зроблено висновки, що запобігання кібергрумінгу потребує посилення самоконтролю молоді, незалежно від віку; підвищення рівня цифрової грамотності та розміщення тематичних банерів й креативної реклами з протидії на популярних молодіжних сайтах; а також проведення окремих занять з батьками в навчальних закладах з метою інформування про сутність кібергрумінгу та його наслідки для дітей.