Mariia Fenko

Mariia Fenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Mariia Fenko

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 December 2021 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
OSOleksandr Semenov
Oleksandr Semenov
NSNataliia Semenova
Nataliia Semenova
MFMariia Fenko
Mariia Fenko
AZAndrii Zdikhovskyi
Andrii Zdikhovskyi
VUViktoriia Udot
Viktoriia Udot

10 June 2022 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЗМЗоряна Мацюк
Зоряна Мацюк
МФМарія Фенко
Марія Фенко
У статті проаналізовано основні завдання і вміння, що допомагають дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися повною мірою як рівноправні та повноцінні члени суспільства. В інклюзивних групах діти з особливими потребами осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії. Оскільки, у закладах освіти загального типу розвитку спостерігаємо збільшення кількості дітей із мовленнєвими порушеннями (загальний недорозвиток мовлення, моторна алалія, сенсорна алалія, дизартрія, заїкання тощо), то на фоні дітей зі звичайним мовленням виділяються відсутністю розгорнутого фразового мовлення, невмінням висловити побажання, власні емоційні почуття та стани. Вільне мовленнєве спілкування таких дітей з однолітками, дорослими обмежене й іншими мовленнєвими особливостями. У одних дітей, які недостатньо володіють активним власним мовленням, рівень розуміння мовлення становлять досить обʼємний пасивний словниковий запас та розуміння значень багатьох слів. Для подолання у таких дітей мовленнєвих порушень та попередження розвитку патологічних станів необхідно зміцнювати їхнє психічне здоровʼя за допомогою проведення комплексної психокорекційної роботи. У роботі обґрунтовано методи та прийоми, які спрямовані на корекцію порушень мовленнєвого й загальну стимуляцію пізнавального розвитку дітей. Також під час підбору вправ враховано особливості дітей з мовленнєвим недорозвитком (уникнення пізнавальної активності, через слабко розвинені мовні навички; небажання брати участь у мовленнєвих іграх, однак перевага ігрової діяльності над пізнавальною). Складніші корекційні завдання, спрямовані на подолання порушень звуковимови, складової сторони мовлення, компенсацію фонетико-фонематичних процесів, формування певного рівня володіння лексичною, граматичною системами мови, звʼязним мовленням постають перед фахівцями і відносяться до компетенції логопеда. Спеціальна робота проводиться на заняттях в умовах корекційно-розвивального та попереджувального навчання.

26 October 2023 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Closed access
ЗМЗоряна Мацюк
Зоряна Мацюк
МФМарія Фенко
Марія Фенко
Стаття присвячена унікальним методам розвитку комунікації та творчих здібностей дітей дошкільного віку з ООП МАК-техніками для створення асоціативної метафоричної казки, використання якого дає змогу безпосередньо впливати на емоційно-почуттєву сферу дитини, змінювати моделі поведінки, актуалізувати приховані ресурсні можливості особистості. Незважаючи на значний інтерес науковців до питань інноваційних технік, використання методу складання метафоричної асоціативної казки за МАК-техніками стала об’єктом наукової розвідки. Мета дослідження полягає в розвитку мовлення дітей дошкільного віку із особливими освітніми потребами засобами МАК-технік. Вагомим засобом розвитку мовлення дітей дошкільного віку з ООП є казка, тому в статті розкрито основне завдання – навчити дітей складати власну казку за метафоричними асоціативними картками (МАК). У статті проаналізовано розвиток мовлення та виховання культури мовлення дошкільника з ООП, що вимагає особливої організації мовленнєвої роботи, спрямованої на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань впровадженням інноваційних методик. Обґрунтовано теоретичні засади використання МАК-технологій для створення метафоричної асоціативної казки в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами; визначено й охарактеризовано поняття «метафоричні асоціативні картки». Впроваджена методика дозволяє дітям розуміти прийоми групової роботи та опановувати комунікативні навички, всебічно досліджувати, обговорювати питання й проблеми, визнавати помилки, вчитися слухати думку іншої дитини та продовжувати її, інтегрувати нові знання з попередніми та узагальнювати свої ідеї. Словесна творчість дітей під час складання казок за допомогою метафоричних карток проявлена в знаходженні слів і мовних виразів, які можливо більш точно допомагали утворювати складні речення та зв’язний текст. Варто зауважити, що для сучасного дошкільника часто висловити свою думку буває дуже важко, а методика складання власних казок за допомогою метафоричних асоціативних карток сприяла розвитку комунікативних здібностей та словесної творчості.

24 March 2025 in Inclusion and Diversity
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЗМЗоряна Мацюк
Зоряна Мацюк
МФМарія Фенко
Марія Фенко
Стаття присвячена проблемі порушень сенсорної інтеграції, що є основою багатьох проблем, зокрема порушень на мовному, поведінковому, навчальному рівнях. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури здійснено актуальні обґрунтування та розглянуто подальші кроки в дослідженні цієї проблеми, які вбачаємо в пошуках діагностичних критеріїв, оцінюванні сенсорної інтеграції в дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку з метою створення організаційно-педагогічних умов її розвитку. Метою дослідження є здійснення теоретичного аналізу проблем сенсорної інтеграції й обґрунтування шляхів їх подолання, зокрема розкриття особливостей і закономірностей психічного розвитку в дитинстві. У дослідженні проаналізовано порушення сенсорної інтеграції та розглянуто її основні принципи. Пізнання дитини починається з усвідомлення нею предметів і явищ навколишнього світу. Усі інші форми пізнання, як-от пам’ять, мислення й уява, будуються на основі та є результатом оброблення перцептивних образів. Тому повноцінний інтелектуальний розвиток неможливий без опори на нормальне сприйняття. Оскільки причини порушень сенсорної обробки інформації все ще не визначено, здійснено порівняльний аналіз чотирьох етапів розвитку сенсорної інтеграції в нормотиповому та порушеному станах. Практичну значущість убачаємо у наданні комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям дошкільного віку в розвитку та корекції сенсорної інтеграції, шляхів подолання розладів шкільних навичок, заснованої на особистісно орієнтовному підході. У практичній корекційній роботі інтенсивно використовували комплекс вправ, індивідуальних для кожної дитини, створених на основі сенсорної діагностики, метою якої було посилення, балансування та розвиток оброблення сенсорних стимулів центральною нервовою системою. Чималий інтерес дослідників до проблеми сенсорної інтеграції свідчить про те, що питання залишається актуальним, оскільки перед молодим поколінням постає чи не найголовніше завдання життя – вибрати власний професійний шлях, його напрям, а методи сенсорної інтеграції сприятимуть розкриттю потенціалу кожної особистості з порушеннями сенсорної інтеграції.

29 May 2026 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Open access
МФМарія Фенко
Марія Фенко
ЗМЗоряна Мацюк
Зоряна Мацюк
ДКДенис Кісляк
Денис Кісляк
У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних і практичних засад розробки адаптивних електронних освітніх ресурсів для осіб із особливими освітніми потребами в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Розкрито зміст і специфіку адаптивних електронних ресурсів, їх основні характеристики та функційні можливості, зокрема здатність до персоналізації навчального контенту відповідно до індивідуальних освітніх потреб, когнітивних особливостей та темпу навчання здобувачів освіти. Обґрунтовано ключові вимоги до структури, дизайну та технічної реалізації електронних освітніх ресурсів, зорієнтованих на осіб із різними типами порушень (зору, слуху, когнітивного розвитку тощо). Визначено переваги використання адаптивних електронних ресурсів, а саме: індивідуалізація освітнього процесу, підвищення мотивації до навчання, розвиток самостійності та формування індивідуальної освітньої траєкторії. Наведено приклади електронних додатків і сервісів, орієнтованих на осіб із порушеннями мовлення, слуху та зору, а також охарактеризовано їх роль у забезпеченні комунікації, соціалізації та підтримки навчання. У статті розглянуто можливості таких додатків і сервісів, як: Plaphoons, Dragon Naturally Speaking, Google Docs Voice Typing, Gboard, Speechnotes, Digital Inclusion, Lingokids, Перекладач ЖМ, JAWS, NVDA та інші, що можуть бути ефективно використані для підтримки навчання, комунікації та соціалізації осіб із різними видами особливих освітніх потреб. Окреслено основні проблеми впровадження адаптивних ресурсів у сучасну освітню систему, зокрема недостатній рівень цифрової компетентності педагогів та обмеженість методичного забезпечення.

30 June 2020 in Studia Ukrainica Posnaniensia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЗМЗоряна Мацюк
Зоряна Мацюк
МФМарія Фенко
Марія Фенко
Jedną z najbardziej charakterystycznych cech współczesnej lingwistyki jest geneza i intensywny rozwój nowych obszarów językowych. Do szczególnie aktualnych kwestii należą te, które obejmują badanie konceptów. Artykuł poświęcony jest zagadnieniu refleksji w języku konceptosfery narodu i jej głównych konceptów. To warunkuje potrzebę dalszych badań nad szczegółami strukturyzacji konceptów reprezentowanych przez jednostki frazeologiczne oraz ustalenia ich wzajemnego oddziaływania. Ujawniono potencjał tworzenia treści konceptu „dusza” podczas frazeologizacji jednostek, zidentyfikowano stosunek mentalny do konceptu, zarówno w kulturze materialnej, jak i duchowej. Koncept „dusza” określa znaczną ilość informacji kulturowych i jest podstawą duchowego kodu kultury. We współczesnych koncepcjach lingwistyczno- kulturowych człowiek postrzegany jest jednocześnie jako nosiciel języka i kultury. Właśnie dlatego znaki językowe mają zdolność pełnienia funkcji znaków kultury, służąc jako środek przedstawienia podstawowych jej zasad. To potwierdza zdolność języka do reprezentowania kulturowej i narodowej tożsamości jego nosicieli.