Mykola Andrushko

Mykola Andrushko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Mykola Andrushko

Львівський національний університет природокористування

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
10 August 2020 in Folia Pomeranae Universitatis Technologiae Stetinensis Agricultura, Alimentaria, Piscaria et Zootechnica
Verified
Journal Article
Closed access
VLVolodymyr Lykhochvor
Volodymyr Lykhochvor
MAMykola Andrushko
Mykola Andrushko
OAOleg Andrushko
Oleg Andrushko

30 December 2024 in Grassroots Journal of Natural Resources
Verified
Journal Article
Open access
RORuslana Opalchuk
Ruslana Opalchuk
ASAndreii Shepel
Andreii Shepel
IDIvan Dimov
Ivan Dimov
RARuslana Andrushko
Ruslana Andrushko
MAMykola Andrushko
Mykola Andrushko
Climate change significantly impacts the agricultural sector, causing reduced yields and deteriorating growing conditions. There is an urgent need to make agriculture more climate-resilient conditions to ensure food security and sustainable development. The research assesses the effectiveness of financial instruments in adapting agriculture to climate change. We performed an in-depth literature review, economic and environmental analysis, and comparative analysis of various financial instruments. The results show that green bonds and investment funds demonstrate the highest economic efficiency and significant investment volume in sustainable technologies. Crop insurance and credit programmes reduce farmers' financial risks, contributing to their income stability. Subsidies and grants facilitate the introduction of new technologies and adaptive measures, increasing farmers' productivity and incomes. Environmental sustainability is achieved through green bonds and subsidies, which help reduce carbon emissions and improve the state of the environment. However, insufficient awareness, difficulties accessing finance, and the lack of effective climate risk assessment models remain significant obstacles. Solving these problems requires a comprehensive approach and cooperation between the public and private sectors. The practical significance of the results lies in developing recommendations for improving the use of financial instruments to enhance the resilience of agriculture to climate change.

27 December 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВЛВ. В. Лихочвор
В. В. Лихочвор
МАМ. О. Андрушко
М. О. Андрушко
Високу врожайність зерна гороху можна одержати при вирощуванні його за інтенсивною техно-логією з внесенням розрахункових норм мінеральних добрив та інтегральним застосуванням засобів захисту рослин. Актуальним є також оптимізація норм висіву насіння гороху в певних ґрунтово-кліматичних умовах. Метою досліджень було встановити вплив шести норм висіву (0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4 млн/га) на показники структури врожаю та зернову продуктивність гороху сорту Мадонна. У процесі досліджень використано такі методи: польовий, кількісний, метод пробного снопа, ваговий,статистичний. Результати проведених досліджень показали, що зміна густоти агрофітоценозу впли-ває на врожайність гороху, що пояснюється формуванням різних показників структури врожаю.Встановлено, що підвищення норми висіву з 0,9 млн/га до 1,4 млн/га призвело до збільшення густотирослин перед збиранням з 70 шт/м2 до 90 шт/м2, або на 20 шт/м2. Проте це не забезпечило очікуваногозбільшення врожайності, оскільки в загущених посівах зменшилась...

15 November 2025 in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. Лихочвор
В. Лихочвор
MAM. Andrushko
M. Andrushko
OAO. Andrushko
O. Andrushko
VLV. Lykhochvor
V. Lykhochvor
З метою встановлення оптимальної норми висіву гороху сорту Саламанка в умовах достатнього зволоження Західного Лісостепу були проведені польові дослідження на дослідному полі Львівського національного університету природокористування у 2022–2024 роках. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений з умістом гумусу 2,2 %. Облікова площа 50 м2, повторність досліду – триразова. Розміщення ділянок систематичне. Досліджували норми висіву в діапазоні 0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4 млн/га. Вирощували горох за інтенсивною технологією, яка передбачала дотримання усіх елементів технології. Попередник гороху – озима пшениця. Система удобрення передбачала: Р60К60 + N60 + Mg20 + S30 + Інтермаг бобові (2 л/га). Азотні добрива (аміачна селітра, N34) були використані для мінералізації соломи і внесені в жнива після збирання озимої пшениці перед дискуванням. Суперфосфат потрійний (Р46), хлористий калій (К60) та сірчані добрива (Вігор, S90) вносили восени під оранку. Магнієві (сульфат магнію, S30Mg20) навесні у передпосівний обробіток ґрунту. Мікродобриво Інтермаг бобові вносили на початку фази бутонізації гороху одночасно з фунгіцидом Фокс. Строки сівби 1–3 квітня. Норма висіву згідно зі схемою досліду. Глибина сівби 5 см. Встановлено, що найвища врожайність (5,60 т/га) зерна сорту Саламанка в середньому за три роки досліджень формувалась за норми висіву 1,0 млн/га. Високою вона залишалась також за норми висіву 0,9 млн/га – 5,54 т/га. Загущення посівів гороху призводило до зменшення урожайності зерна. Так, за норми висіву 1,1 млн/га вона становила 5,48 т/га, що менше порівняно з нормою висіву 1,0 млн/га на 0,12 т/га. За норми висіву 1,2 млн/га відбулось подальше зниження урожайності до 5,38 т/га. Збільшення норми висіву до 1,3 млн/га спричинило падіння врожайності до 5,29 т/га, що менше з найурожайнішим варіантом на 0,31 т/га. Підвищення норми висіву до 1,4 млн/га зумовило зниження врожайності до 5,15 т/га, що менше порівняно з нормою 1,0 млн/га на 0,45 т/га. За результатами досліджень встановлено, що найвищу врожайність зерна (5,76 т/га) гороху одержано у 2024 році. У 2023 році урожайність була дещо меншою – 5,56 т/га, а найнижчою вона виявилась у перший рік досліджень – 4,90 т/га. Під впливом гідротермічних умов року врожайність гороху змінювалась у ширшому діапазоні (0,86 т/га), ніж під впливом норми висіву (0,45 т/га).

30 December 2025 in AgroChemistry and Soil Science
Verified
Journal Article
Open access
МAМ. О. Andrushko
М. О. Andrushko
OAO. M. Andrushko
O. M. Andrushko
Grain production is highly sensitive to weather variability, especially to extreme events in terms of their intensity and duration, while individual growth stages differ in their vulnerability to heat, drought, waterlogging and other stressors. The aim of this study is to generalize the contribution of global breeding practice for grain crops, to systematize key approaches to enhancing their adaptive potential, and to outline priority directions for further development under conditions of accelerating climate change. The research is based on general scientific methods of cognition, including system analysis, synthesis, abstraction, generalization, deduction, concretization and formalization. The study summarizes current evidence on how extreme weather factors affect quantitative and qualitative indicators of grain yield and reviews modern breeding strategies aimed at minimising these negative impacts. Particular attention is paid to the development of varieties tolerant to abiotic and biotic stresses, increasing productivity and technological quality of grain, and the introduction of innovative tools such as genomic selection, genetic engineering, marker-assisted selection (MAS) and in vitro technologies. It is substantiated that implementing adaptive management in cereal cultivation – through variety choice, optimisation of sowing dates and density, fertiliser systems and crop protection – reduces production risks and costs, stabilises yields and enhances resilience of cropping systems. The results are practically relevant for programmes of development and modernisation of agricultural enterprises specialising in the cultivation of grain crops, where the strategic priority is to combine environmental safety with economic efficiency in line with the European green transition and the global trend towards climate-smart agriculture.

15 November 2025 in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МБМ. Бомба
М. Бомба
ОЛО. Литвин
О. Литвин
ІМІ. Мазурак
І. Мазурак
MAM. Andrushko
M. Andrushko
OLO. Lytvyn
O. Lytvyn
IMI. Mazurak
I. Mazurak
Кукурудза – важливе джерело кормових і продовольчих ресурсів, а впродовж останніх десятиліть ще й важлива енергетична культура. Сучасний стан у галузі енергетики призвів до істотного зростання попиту на зерно кукурудзи на світовому ринку, внаслідок чого площа посіву кукурудзи в Україні зросла більш ніж удвічі і зараз становить близько 5 млн га. Важливим резервом збільшення валового виробництва зерна кукурудзи є впровадження адаптивної технології вирощування гібридів, яка б ураховувала їхні генотипні особливості, а також можливу реакцію на окремі елементи технології. У комплексі елементів технології вирощування кукурудзи вагоме місце посідає формування оптимальної густоти агрофітоценозу. Останнє має забезпечити не тільки сприятливий фітосанітарний стан кукурудзяного поля, а й сприяти максимальній реалізації генетичного потенціалу культури. Питання оптимальної густоти посіву залишається актуальним із двох причин. По-перше, щороку як вітчизняні, так і закордонні генетично-селекційні центри, пропонують нові перспективні гібриди, які вимагають удосконалення сортової агротехніки вирощування кукурудзи в різних ґрунтово-кліматичних зонах. По-друге, зміни клімату, які спостерігаються практично в усій території України, вносять свої корективи в адаптивні технології. У нашому досліді збільшення густоти стеблостою перед збиранням урожаю від 70 до 90 тис./га сприяло зростанню тривалості періоду вегетації на п’ять діб у ранньостиглого гібрида Почаївський 190 МВ і на 7 діб у середньораннього гібрида ДН Хортиця. Виявлено, що в обох досліджуваних гібридів збільшення густоти агрофітоценозу призводить до зменшення маси зерна з однієї рослини. Показник виходу зерна, а також маса 1000 зерен, певною мірою є сортовими ознаками, проте спостерігається тенденція до їх зменшення у загущених посівах. Незважаючи на зниження індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи у загущеному агрофітоценозі, ранньостиглий гібрид Почаївський 190 МВ забезпечив максимальну реалізацію генетичного потенціалу за густоти посіву 80 тис./га, за якої формувався врожай 110,3 ц/га. Середньоранній гібрид ДН Хортиця максимальну врожайність забезпечив за густоти стеблостою 70 тис./га – 115,0 ц/га.