Світлана Павлівна Наконечна

Світлана Павлівна Наконечна

Auto-generated profile, based on publicly available information

Світлана Павлівна Наконечна

Vasyl Stefanyk Carpathian National University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 February 2021 in Clinical and Preventive Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SNS.P. Nakonechna
S.P. Nakonechna
Objective of the study: to assess the effectiveness of the correction of the motor stereotype in young people (students) with postural disorders, flat feet and obesity by means of physical therapy. Material and methods. Surveyed 110 first-year students. The control group consisted of students with normal body weight, normal posture and no signs of flat feet. The comparison group consisted of students with obesity, impaired posture in the sagittal plane and flat feet. They were divided into two groups: group 1 - students who expressed a desire to correct diagnosed violations on their own and / or in independently selected rehabilitation institutions and / or during classroom physical education. Group 2 consisted of students undergoing rehabilitation using the developed program of physical therapy, which lasted 6 months and included kinesiоtherapy, massage, kinesiological taping, nutritional modification, behavioral psychocorrection. The movement stereotype of students was assessed by the Functional Movement Screen, the level of physical activity - by the International Physical Activity Questionnaire. Results. Students with poor posture, flat feet and obesity showed violations of the motor stereotype, which was confirmed on the basis of the worst results of all Functional Movement Screen tests (p <0.05), as well as a lower level of general motor activity (according to the levels of weekly energy consumption, determined by the International Physical Activity Questionnaire) (p <0.05) relative to the indicators of their healthy peers. Analyzing the gender difference in the test results, it was found that the guys were easier to perform exercises related to the implementation of strength (6, 7 tests), and the girls - flexibility (2, 5 tests). The developed program of physical therapy with the use of functional training on the Prosedos platform, massage, kinesiological taping, nutrition modification, behavioral psychocorrection showed a statistically significantly better effect on all characteristics of the movement pattern and the level of physical activity of students compared to the results of individuals who did non-specialized programs (p <0.05). Findings. During their studies in higher educational institutions, students with disabilities in health require increased attention in the context of identifying and correcting pathological changes, is a consequence of chronic diseases, if possible - non-drug means, in particular, physical therapy.

31 July 2024 in Public Health Journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МАМарія Геннадіївна Аравіцька
Марія Геннадіївна Аравіцька
ЛШЛідія Миколаївна Шеремета
Лідія Миколаївна Шеремета
ЕЛЕдуард Йосипович Лапковський
Едуард Йосипович Лапковський
ОПОльга Михайлівна Петрик
Ольга Михайлівна Петрик
ГЗГалина Мирославівна Зеленчук
Галина Мирославівна Зеленчук
СНСвітлана Павлівна Наконечна
Світлана Павлівна Наконечна
Актуальність. Унаслідок бойових дій та високої захворюваності цивільного населення в лікувальних та реабілітаційних закладах виник високий попит на фахівців – членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди з немедичною освітою – терапевтів мови і мовлення. Проте в Україні не розроблені та не функціонують освітні програми за цією спеціальністю. Мета роботи – вивчення та систематизація нормативних професійних компетентностей терапевтів мови і мовлення як основи створення освітньої програми спеціальності 227.3 «Терапія мови і мовлення». Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження був проведений аналіз законодавчої бази роботи терапевтів мови і мовлення як членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди з позиції власного досвіду підготовки фахівців галузі знань 227 «Терапія та реабілітація». Результати дослідження. Основними професійними відмінностями фахівців у галузі охорони здоров’я (терапевтів мови і мовлення) від осіб з гуманітарною освітою є можливість здійснення та оцінки ними результатів діагностичних функціональних та інструментальних методик медичного спрямування, виконання специфічних інтервенцій для корекції стану здоров’я хворих людей різного віку не тільки з вродженими, але й з набутими патологічними станами, ведення специфічної документації. Усі ці дії здійснюються в межах відповідності такої діяльності юридичним аспектам щодо несення відповідальності за стан здоров’я пацієнта. В освітню програму для підготови терапевтів мови і мовлення потрібно включати дисципліни, які формують уявлення щодо функціонування мультидисциплінарної реабілітаційної команди, характеризують механізми і методики здійснення профілактики, скринінгу, діагностики, оцінювання, терапевтичного втручання, консультування, адміністрування, дослідження і ведення генетичних, вроджених, розвиткових, набутих і нейродегенеративних розладів комунікації та ковтання. Під час створення освітньої програми доцільно враховувати особливості основних контингентів пацієнтів для роботи терапевтів мови і мовлення – хворих з наслідками гострих порушень мозкового кровообігу, черепно-мозкових травм, реанімаційних станів (зокрема, з трахеостомою та таких, що потребують нутрітивної підтримки), захворюваннями ЛОР-органів, осіб похилого віку, дітей з вадами розумового та фізичного розвитку. Висновки. Створення освітніх програм спеціальності 227.3 «Терапія мови і мовлення» повинно ґрунтуватись на правових та кваліфікаційних вимогах до цієї професії, принципах підготовки фахівців у галузі охорони здоров’я та засадах функціонування мультидисциплінарних реабілітаційних команд.

5 January 2020 in Art of Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СНС. П. Наконечна
С. П. Наконечна
Резюме. У статті представлена програма комплексної фізичної терапії для студентів 17-19 років із плоскостопістю та функціональними порушеннями постави у фронтальній площині. Метою дослідження було визначити нові підходи до фізичної терапії студентів 17-19 років при плоскостопості з функціональними порушеннями постави у фронтальній площині. Для вивчення динаміки основних показників функціонального стану організму у студентів, що мають плоскостопість і сколіотичну поставу, використовували аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури і провідного практичного досвіду фізичної терапії; педагогічне спостереження. Для якісної оцінки ефективності розробленої програми були використані показники біогеометричного профілю постави, окружність грудної клітини, показники функціонального стану хребта і стопи, зовнішнього дихання і функціонального стану серцево-судинної системи, а також методи контролю за станом САС і за параметрами якості ходьби на комп’ютерному комплексі “DIERS FAMUS”. Програма включає три рухових режими: полегшений, полегшено-тренувальний і тренувальний. Вона передбачає використання електростимуляції з метою зміцнення глибоких м’язів спини і гомілки, занять у басейні з теплою водою і глибиною 1,5 м, що включають модифіковані рухливі й спортивні ігри (поло, баскетбол, волейбол) для поліпшення фізичних якостей, пірнальні вправи і дихальну гімнастику Стрельникової для посилення функціонального стану кардіо-респіраторної системи, самомасаж стоп. Програма розроблена для студентів із плоскостопістю з функціональними порушеннями постави у фронтальній площині, у ній використовуються засоби фізичної терапії, що враховують порушення, зумовлені зниженням висоти склепінчастого апарату стопи з поєднаними функціональними деформаціями хребта.

29 December 2025 in Public Health Journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВікторія Іванівна Горошко
Вікторія Іванівна Горошко
СНСвітлана Павлівна Наконечна
Світлана Павлівна Наконечна
ВТВікторія Олександрівна Траверсе
Вікторія Олександрівна Траверсе
ГШГанна Анатоліївна Шаповалова
Ганна Анатоліївна Шаповалова
Актуальність. Латеральний епікондиліт (тенісний лікоть) є найпоширенішою причиною болю в лікті й зазвичай спостерігається у гравців у ракеткові види спорту із зареєстрованою частотою виникнення 9–35 % та поширеністю 14–41 % серед тенісистів. Мета – систематизувати сучасні дані щодо причин та профілактики травм у підлітків (10–19 років) у тенісі, проаналізувати ефективність кінезіотейпінгу як методу зменшення больового синдрому за наявності симптомів латерального епікондиліту. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 16 підлітків (7 хлопців та 9 дівчат). Середній вік становив 13,5 ± 0,9 року, середня тривалість симптомів – 3,8 ± 1,2 місяця. Ураження спостерігалося у 12 правих і 4 лівих ліктях, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечує принцип конфіденційності дослідження. Результати показали, що обидва сеанси тейпування (КТ та СТ) значно зменшили біль під час розгинання зап’ястя з опором і силу хвата без болю. За допомогою КТ порівняно із СТ зменшення болю під час розгинання зап’ястя з опором зафіксовано середнє зниження на 2,1 бала за шкалою ВАШ із досягненням мінімально допустимого відхилення. Отримані результати підтверджують використання КТ як тимчасового лікування болю, спричиненого латеральним епікондилітом. Висновки. 1. Латеральний епікондиліт є поширеною травмою серед підлітків, які займаються тенісом. 2. Кінезіотейпування показало значущу ефективність у зменшенні больового синдрому за наявності латерального епікондиліту порівняно із симуляційним тейпуванням. 3. Метод КТ сприяє модуляції сенсорних сигналів, зменшенню навантаження на латеральний надвиросток і покращенню функціональних показників.4. Обмеження дослідження передбачають невеликий розмір вибірки, короткочасну оцінку ефектів (до 60 хвилин) і фіксоване навантаження, що не дає змоги екстраполювати результати на всі спортивні ситуації. 5. Для підтвердження довготривалої ефективності КТ та його впливу на спортивну продуктивність необхідні подальші дослідження з більшими вибірками та тривалішим періодом спостереження.

4 August 2026 in Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВ.і. Горошко
В.і. Горошко
СНС.п. Наконечна
С.п. Наконечна
Рухова активність, малорухлива поведінка та сон утворюють взаємопов’язану систему добової поведінки, що може позначатися на фізичній працездатності осіб юнацького віку протягом усього життєвого циклу. Мета дослідження – визначити роль рухової активності, екранного часу та сну у формуванні функціональної спроможності осіб юнацького віку та встановити статеві відмінності цих показників. Матеріали і методи. Проведено поперечне спостережне дослідження за участю 87 осіб віком 17 років, серед яких 50 дівчат і 37 хлопців. Рухову активність оцінювали за опитувальником рухової активності, екранну поведінку визначали за структурованою анкетою з окремою реєстрацією загального екранного часу. Характеристики сну включали тривалість нічного сну, зміщення часу засинання у вихідні дні та суб’єктивне відновлення після сну. Функціональну спроможність оцінювали за 6-хвилинним тестом ходьби з реєстрацією пройденої дистанції, швидкості пересування, частоти серцевих скорочень і суб’єктивного сприйняття навантаження. Результати. Хлопці мали вищий рівень рухової активності: середній бал становив 2,79±0,66 проти 2,42±0,61 у дівчат. Загальний екранний час був більшим у дівчат – 5,1±0,8 проти 4,5±0,9 години на добу, а перебування у соціальних мережах становило відповідно 2,8±0,7 та 2,1±0,6 години на добу. Усі учасники користувалися цифровими пристроями протягом години перед сном. Тривалість нічного сну в середньому становила близько 7,5 години. Дистанція 6-хвилинного тесту ходьби була більшою у хлопців – 843,2±74,6 метра проти 742,6±68,4 метра у дівчат, тоді як частота серцевих скорочень після навантаження та суб’єктивне сприйняття навантаження істотно не відрізнялися. Висновки. У осіб юнацького віку виявлено виразні статеві відмінності рухової активності, структури екранного часу та результатів функціонального тестування. Для дівчат характерними були нижча рухова активність і більша тривалість екранної поведінки, тоді як хлопці демонстрували вищу дистанцію та швидкість ходьби без більшого фізіологічного напруження. Отримані дані обґрунтовують комплексну рухову активність у профілактичних і реабілітаційних програмах для осіб юнацького віку.

26 November 2019 in Health-saving technologies, rehabilitation and physical therapy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SNSvytlana Nakonechna
Svytlana Nakonechna
The aim of the study was to increase the effectiveness of measures of physical therapy for students with functional disorders of posture and foot. The physical therapy program included a set of therapeutic exercises with proprioceptive stimulation of weakened muscles. Its application led to the restructuring of the programming of static-dynamic functions, optimization of the system of interaction of all levels of motor regulation and restoration of the tonus-force balance in the body of students with impaired posture and foot.