Стаття присвячена дослідженню корпоративної соціальної відповідальності як інструменту стратегічного управління, що дозволяє інтегрувати соціальні, екологічні та економічні аспекти у довгострокову стратегію компанії. Актуальність теми обумовлена зростаючим значенням КСВ у сучасних бізнес-процесах, адже соціально відповідальний підхід не лише формує позитивний імідж компаній, але й сприяє їхній конкурентоспроможності та фінансовій стійкості. Метою дослідження є аналіз корпоративної соціальної відповідальності як інструменту стратегічного управління, включаючи її вплив на розвиток бізнесу, ефективність управління персоналом та фінансові результати організації. У рамках роботи досліджено ключові характеристики КСВ, її еволюцію, методи оцінювання та взаємозв’язок з довгостроковими цілями компанії. У ході наукового дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи пізнання, як системний підхід, що забезпечив аналіз КСВ як багаторівневого явища; методи теоретичного узагальнення для вивчення концепції КСВ та її еволюції; порівняльний аналіз для дослідження підходів до оцінювання КСВ; структурно-функціональний аналіз для встановлення зв’язків між соціальною відповідальністю та стратегічними цілями компаній. Результати дослідження показують, що корпоративна соціальна відповідальність виконує ключову роль у стратегічному управлінні компаніями. Зроблено висновок, що інтеграція соціальних, екологічних та економічних аспектів у стратегічне планування сприяє формуванню довгострокових конкурентних переваг. Показано, що активна участь компаній у природоохоронних ініціативах не лише покращує репутацію, але й підсилює фінансові результати. Залучення співробітників до волонтерських програм позитивно впливає на їх мотивацію та професійний розвиток, що своєю чергою є важливим елементом управління людськими ресурсами. Досліджено, що інвестиції у працівників мають прямий зв’язок із підвищенням економічної ефективності компанії, що підкреслює важливість людського капіталу у стратегічному розвитку організацій. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані для формування стратегій компаній, орієнтованих на стійкий розвиток, підвищення їх конкурентоспроможності та вдосконалення управління персоналом.