Liudmyla Naumova

Liudmyla Naumova

Auto-generated profile, based on publicly available information

Liudmyla Naumova

I. HORBACHEVSKY TERNOPIL NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY, TERNOPIL, UKRAINE

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

10Years (2017-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 April 2021 in Медична освіта
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮДЮ. О. Данилевич
Ю. О. Данилевич
ЛНЛ. В. Наумова
Л. В. Наумова
ЛМЛ. С. Мілевська-Вовчук
Л. С. Мілевська-Вовчук
У статті розглянуто провідні стратегії організації навчання студентів в умовах дистанційного викладання на практичних кафедрах Тернопільського національного медичного університету. Показано, що зростання творчої компоненти освіти та підвищення активності всіх учасників навчального процесу як студентів, так і викладачів сприяє модифікації інтерактивного навчання, пов’язаного з використанням комп’ютерних систем, мультимедійних технологій; навчально-методичної продукції нового покоління. Розглянуто інноваційну навчальну технологію та сучасні методи викладання як загальнодидактичний процес, що полягає у використанні сукупності оригінальних способів і прийомів спільної діяльності суб’єктів освітнього процесу, спрямованих на досягнення мети навчання, розвитку особистості та креативно-фахового здобуття знань і компетенцій відповідно до завдань підготовки професіоналів нового часу. Проаналізовано і доведено, що найкращого результату в навчанні можна досягнути тоді, коли ролі викладача й студента врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, на практичних заняттях з терапії, сприяє більш повному оволодінню системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студентів, забезпечує об’єктивний самоконтроль і самоперевірку отриманих знань, допомагає формуванню відповідних професійних компетентностей та особистісних якостей, дозволяє викладачам забезпечити диференційований підхід у навчанні. У роботі проаналізовано доступні інтерактивні методики та форми навчання, узагальнено найоптимальніші способи, форми і методи оцінювання роботи студентів на онлайн-платформах, доступних у даний час. Автори стверджують, що педагогічні підходи до викладання постійно вимагають пошуку новітніх засобів, які здатні принести в навчальний процес елемент новизни, підвищити інтерес здобувачів вищої освіти, особливо в період карантину.

8 December 2020 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NPN.V. Pasyechko
N.V. Pasyechko
VKV.M. Kulchinska
V.M. Kulchinska
LNL.V. Naumova
L.V. Naumova
Заболевания щитовидной железы в структуре эндокринной патологии в последние годы занимают первые места. По данным Министерства здравоохранения Украины, за последние 5 лет количество заболеваний щитовидной железы увеличилось в 5 раз, причем данный показатель существенно отличается в различных регионах страны в зависимости от совокупности факторов внешней среды (удаленный стохастический эффект аварии на Чернобыльской АЭС, йодный дефицит, образ жизни, стресс, нерациональное питание, недостаточность микроэлементов, сопутствующие заболевания и т.д.). При этом известна тесная функциональная взаимосвязь тиреоидной и репродуктивной систем, что приводит к высокой вероятности развития объединенных нарушений при расстройствах одной из этих звеньев гомеостаза. Проблема нарушений репродуктивного здоровья вызывает особенно серьезное беспокойство во всем мире и является актуальной по изучению характера влияния заболеваний щитовидной железы на беременность. Показатели заболеваемости патологиями щитовидной железы и их распространенности отличаются в разных регионах страны в зависимости от влияния факторов внешней среды и их комбинации, одним из таких является дефицит йода. Увеличение количества мертворожденных младенцев, преждевременное прерывание беременности, бесплодие, тугоухость и косоглазие новорожденных, задержка физического, полового и интеллектуального развития детей, рост показателей сердечно-сосудистых заболеваний — далеко не полный перечень негативного влияния йодного дефицита на человека. Наиболее частыми последствиями йодного дефицита у беременных является субклинический гипотиреоз. Субклинический гипотиреоз ассоциируется со многими неблагоприятными событиями во время беременности и неонатальными последствиями. Изучение особенностей течения субклинического гипотиреоза у беременных в йододефицитном регионе на сегодня остается актуальной проблемой. В статье представлен анализ публикаций баз данных PubMed, Medline за последние десятилетия.

29 December 2023 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NPN.V. Pasyechko
N.V. Pasyechko
LNL.V. Naumova
L.V. Naumova
TKT.I. Krytskyy
T.I. Krytskyy
ISI.P. Savchenko
I.P. Savchenko
Background. An integral part of diabetes mellitus (DM) management is its timely diagnosis. The reference method to study the quality of glycemic control is evaluating the level of glycated hemoglobin (HbA1c) as one of the most accessible and informative tools. However, the introduction of novel technologies, namely the use of continuous glucose monitoring (CGM), has given patients with DM, their relatives and healthcare professionals an access to new indicators of glycemic control such as time in range (TIR), time above range and time below range. These indicators are criteria for compensation of carbohydrate metabolism according to the 2023 American Diabetes Association guidelines. The purpose of the study was to compare the effectiveness of using glucometers and the FreeStyle Libre system for flash glucose monitoring in patients with DM. Materials and methods. An examination of 60 patients with type 2 DM who received insulin therapy was conducted. They were aged 45–65 years, with DM duration of 5 ± 2 years. All participants were divided into two equal groups of 30 people each. The first group consisted of patients with CGM devices, the second group used glucometers for daily glycemic control. Additional CGM parameters were used: glucose coefficient of variation, glucose management indicator, which shows the probable level of HbA1c. Results. When evaluating the data obtained from patients who used CGM, it is important to note their high adherence to the use of flash glucose monitoring. The use of CGM made it possible to achieve compensation of carbohydrate metabolism faster compared to patients who used glucometers to correct glycemia. Discontinuation of CGM resulted in poorer glycemic control. The obtained results prove that the compensation of patients depends primarily on their motivation, willingness to follow medical prescriptions, careful glycemic control, and compliance with medical recommendations. Conclusions. For better control of the DM course, patients should use CGM. In order to assess diabetes compensation, it is not enough to consider only TIR. Time below range indicating hypoglycemia, time above range indicating hyperglycemia, glucose management indicator should also be taken into account. Discontinuation of CGM resulted in a loss of approximately half of the initial TIR gain achieved while using CGM. CGM is more favored among patients than a 7-point self-monitoring of blood glucose.

30 June 2022 in Endokrynologia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
AKA.R. Kondratyshyn
A.R. Kondratyshyn
MFM.S. Fik
M.S. Fik
UNU.O. Naumova
U.O. Naumova
LNL.V. Naumova
L.V. Naumova
Сьогодні проблема порушення вуглеводного обміну є однією з найважливіших в ендокринології, що сприяє залученню світовим товариством більшої кількості ресурсів для її вирішення. Огляд присвячено висвітленню та оцінці новітніх показників контролю рівня глюкози в крові, їх інтерпретації та можливості використання в практиці. Наголошується на ролі безперервного моніторингу рівня глюкози (continuous glucose monitoring, CGM) як нового методу дослідження глікемії та його перевагах. Забезпечуючи вимірювання концентрації глюкози в крові майже безперервно протягом кількох днів поспіль, малоінвазивний датчик глюкози зробив революцію в лікуванні цукрового діабету (ЦД) і стає все більш поширеною технологією, особливо для інсулінзалежних пацієнтів. Цілодобове спостереження за ЦД, здійснюване системою контролю рівня глюкози, може спрогнозувати та попереджати гіпо- або гіперглікемію. Час у діапазоні (time in range, TIR) вимірюється за допомогою CGM і повинен використовуватися з іншими показниками, включаючи час нижче діапазону (time below range, TBR), що вказує на гіпоглікемію, і час вище діапазону (time above range, TAR), що вказує на гіперглікемію, адже необхідно враховувати не тільки значення TIR, але й ступінь відхилення від нього (TAR і TBR). Показано, що TIR обернено корелює з ризиком виникнення або прогресування пов’язаних із ЦД мікросудинних ускладнень, таких як діабетична ретинопатія, мікроальбумінурія та периферична нейропатія. У статті також розглянуто недоліки найпопулярніших методів оцінки глікемії, зокрема, за рівнем глікозильованого гемоглобіну (glycated hemoglobin, HbA1c). Цей показник не показує короткочасних відхилень глікемії від цільових значень. Крім того, результати глікемічного контролю за допомогою HbA1c можуть спотворюватися у вагітних та пацієнтів із хворобами крові. Показано взаємозв’язок між показниками CGM із HbA1c та середнім рівнем глюкози в крові: TIR і середній рівень глюкози високо корелюють між собою, але лише помірно — із HbA1c.

30 March 2023 in Endokrynologia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
AKA.R. Kondratyshyn
A.R. Kondratyshyn
MFM.S. Fik
M.S. Fik
AKA.-M.V. Koval
A.-M.V. Koval
LNL.V. Naumova
L.V. Naumova
SKS.B. Khomitskiy
S.B. Khomitskiy
Огляд присвячено висвітленню та оцінці методів діагностики інсуліноми, їх інтерпретації та можливості використання в практиці. Інсулінома — це нейроендокринна пухлина, яка продукує надлишок ендогенного інсуліну, що призводить до гіпоглікемії, зокрема, часто неусвідомленої. Попри те, що інсуліноми зустрічаються рідко, вони можуть викликати серйозні метаболічні порушення, що потребує раннього розпізнавання та лікування. Дослідження показали, що пацієнти зазвичай мають гіпоглікемію натще, відчувають неврологічні симптоми, такі як сплутаність свідомості, порушення зору, судоми, амнезію або аномальну поведінку та вегетативні симптоми, такі як серцебиття, потовиділення або тремтіння. На сьогодні діагноз гіперінсулінізму рутинно вдається підтвердити під час проведення 72-годинної проби із голодуванням, однак цей метод дослідження створює певні незручності, наприклад: ризик для літніх людей отримати низький рівень позитивних результатів скринінгу, тривале перебування в лікарні та утримання від їжі, внаслідок чого пацієнти часто не проходять 72-годинний швидкий тест і не розвивається гіпоглікемія. Своєю чергою, наголошується на ролі безперервного моніторингу рівня глюкози (continuous glucose monitoring, CGM) як нового методу виявлення гіпоглікемії. Методика CGM, позбавлена недоліку багаторазової реінвазії, забезпечує вимірювання концентрації глюкози в крові майже безперервно протягом кількох днів поспіль. Програмне забезпечення CGM може запропонувати різні показники, що відображають коливання рівня глюкози в крові, зокрема, параметри внутрішньодобової глікемічної варіабельності (glycemic variability, GV), які включають коефіцієнт варіації глюкози (coefficient of variation for glucose, CVG). CVG не тільки відображає ознаки гіпоглікемії, але також має тісний зв’язок із патологічними характеристиками інсуліноми, що є важливим орієнтиром для вибору хірургічного лікування та оцінки прогнозу. Висвітлено кореляційний аналіз, який підтверджує, що CVG позитивно корелює з індексом вивільнення інсуліну (insulin release index, IRI), С-пептидом в атаці (C peptide in attack, A-CP) та рівнем інсуліну в атаці (insulin level in attack, A-INS), однак негативно — із рівнем глікозильованого гемоглобіну (glycated hemoglobin, HbA1c).

14 February 2023 in Терапевтика
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NPN.V. Pasyechko
N.V. Pasyechko
UNU.A. Naumova
U.A. Naumova
TKT.I. Kritsky
T.I. Kritsky
LNL.V. Naumova
L.V. Naumova
Вступ. Серцево-судинна патологія продовжує бути однією з найпоширеніших медичних проблем в усьому світі. Однією з причин ризику виникнення й прогресування серцево-судинних захворювань є саме віковий андрогенний дефіцит. Наявність гіпотиреозу в чоловіків із віковим гіпогонадизмом може бути пусковим механізмом у виникненні кардіальних проблем. Саме тому пошук факторів ризику виникнення й прогресування даних захворювань залишається і досі актуальним. Мета. Оцінити клінічні ознаки вікового андрогенного дефіциту та їх зв’язок із факторами ризику серцево-судинних захворювань у чоловіків із гіпотиреозом. Матеріали та методи. Обстежено 84 чоловіки, із них 38 осіб із наявністю гіпотиреозу і вікового андрогенного дефіциту, 46 хворих на гіпотиреоз і нормальним рівнем тестостерону. Контрольну групу сформували 20 чоловіків без гіпотиреозу. Вік усіх обстежуваних коливався в межах 42-60 років. Визначали стан ліпідного і вуглеводного обмінів, оцінювали наявність і тип ожиріння, рівень депресії, проводили добовий моніторинг артеріального тиску. Результати. Зниження рівня тестостерону в чоловіків із гіпотиреозом супроводжується збільшенням частоти абдомінального ожиріння, підвищеним рівнем тригліцеридів і глюкози й асоціюється із субклінічно вираженою депресією. У чоловіків із гіпотиреозом і андрогенним дефіцитом середні величини артеріального тиску в денні години значно перевищують аналогічні показники у хворих із гіпотиреозом і нормальним рівнем тестостерону. Висновки. Наявність вікового андрогенного дефіциту негативно впливає на чинники ризику серцево-судинних захворювань у чоловіків із гіпотиреозом.