З моменту виникнення військових конфліктів виникає потреба в проведенні соціальної реабілітації осіб, які беруть участь у них. Причому, звичайно, будь-яка людина, яка виявилася залученою до збройного зіткнення, отримує невиліковну психічну травму, а її повернення в мирне життя і до нормального функціонування вимагає значних зусиль з боку суспільства. Ця проблема гостро стоїть перед активними учасниками збройних конфліктів, що борються зі зброєю в руках. Психосоціальна реабілітація – це один із видів допомоги, яку надають кваліфіковані фахівці окремим особам або групам для оптимізації психофізіологічного стану, когнітивних процесів, поведінки, спілкування та виконання індивідуальної та групової діяльності. Реабілітація спрямована на відновлення психологічного функціонування, особистісних якостей та системи міжособистісних стосунків учасників бойових дій, щоб вони могли успішно виконувати бойові завдання та функціонувати в мирному суспільстві. Тобто, суб’єктами реабілітації є ті, хто отримав бойову травму, що проявилася гостро або із запізненням. Психосоціальна реабілітація воїнів, травмованих під час бойових дій, спрямована на визначення їх психологічної структури з метою оптимізації розвитку та функціонування особистості в конкретних життєвих умовах. Важливість та необхідність наукових досліджень, у тому числі соціологічних, у цій галузі пояснюється тим, що зараз системний підхід до вирішення даної проблеми залишається недостатньо розробленим. Неповністю використовуються існуючі технології у системі контролю над станом здоров’я та соціальної адаптації військовослужбовців – учасників збройних конфліктів. В результаті серед них спостерігається високий рівень захворюваності та інвалідизації. Тим часом найбільш явні прояви порушень пов’язані саме з пораненнями та каліцтвами, тому як у минулому, так і сьогодні завжди насамперед йдеться про медичну реабілітацію.