31 August 2021 in Scientific Works
МЩМаксим Володимирович Щербич
Максим Володимирович Щербич
У статті розглядаються питання утилізації відходів олійної, харчоконцентратної, консервної промисловості. Пропонується задіяти технології екстрагування для вилучення цінних компонентів, які залишаються у відходах після виробництва основного продукту. Розглянуто можливість вилучення олій з лушпиння кави та макухи амаранту. Також досліджено екстрагування водо- та лугорозчинних фракцій з макухи амаранту як стадія вилучення цінного білка. Розглянуто екстрагування водорозчинних компонентів зі свіжих яблучних вичавок – фруктово-ягідних відходів. Інтенсифікувати процес екстрагування запропоновано шляхом підведення енергії у вигляді мікрохвильового випромінення, яке викликає у структурах сировини явище бародифузії, та забезпечення режиму кипіння екстрагенту, який організує постійний контакт свіжих порцій екстрагенту з сировиною. Для збереження термолабільних речовин та запобігання денатурації білка в екстракторі кипіння здійснюється у вакуумі. Показано результати вилучення олії та спирторозчинних компонентів лушпиння кави та макухи амаранту. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування макухи амаранту водою та лужним розчином в умовах дії мікрохвильового поля та вакууму. Наведено порівняння кінетики екстрагування лугорозчинної фракції макухи амаранту із застосуванням адресної доставки енергії та при традиційному енергопідведенні. Показано значну інтенсифікацію процесу. Визначено питомі енерговитрати процесу. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування яблучних вичавок водою при різних гідромодулях. Встановлено відсоток сухих речовин твердої фази, який переходить до екстракту. Визначено питомі енерговитрати на процесс одержання екстракту. Одержано продукт з аромтом яблук та вираженими желюючими властивостями.
24 December 2023 in Scientific Works
МММихайло Юрійович Молчанов
Михайло Юрійович Молчанов
Аналізуються глобальні прогнозні моделі розвитку людства: цикли Кондратьєва, індустріального революційного розвитку, концепція моделі «Римського клубу». Наведено шляхи виходу із сучасної кризи – конвергенція біо- нано та інформаційних технологій. Обґрунтовано пріоритетні напрямки розвитку: енергія, екологія, їжа. Обговорюються проблеми ключових процесів харчових технологій – екстрагування та дегідратації. Показано, що ефективним інструментом рішення основних проблем є електродинамічні технології. Формулюється гіпотеза можливості використання електромагнітних джерел енергії для адресної доставки енергії безпосередньо до елементів рослинної сировини для ініціювання гібридного процесу. Реалізація такого процесу може на порядки інтенсифікувати дифузійні процеси. В статті вирішується задача візуально підтвердити існування гібридного процесу, вивчити механізми його формування, отримати кількісні залежності впливу ключових факторів на енергетику та кінетику процесу. Наведено опис експериментального стенду та результати досліджень, які визначають наукову новизну роботи. Отримані дані були використані при організації процесу екстрагування в інноваційних мікрохвильових апаратах. Показано, що циркуляційні апарати мають вищу продуктивність по зрівнянню із традиційними. Цей факт є основним прикладним результатом роботи. Крім цього, наведена на принципова технологічна лінія, яка базується на системі інноваційних технологій, що розроблена на кафедрі процесів, обладнання те енергетичного менеджменту.
25 December 2023 in Scientific Works
ОКОлександр Юрійович Кравченко
Олександр Юрійович Кравченко
Харчові виробництва досить часто характеризуються наявністю відходів харчової сировини, частка яких може досягати 2/3 загального об’єму початкової сировини. Зазвичай цінність таких відходів достатньо висока, тому питання про їх утилізацію із дотриманням принципів ресурсо- та енергоефективності є досить актуальним. Запропоновано залучити технології зневоднення для отримання з харчових відходів нових видів продуктів або інгредієнтів для використання на харчових виробництвах. Однак серед труднощів організації такого процесу є реологічна структура відходів, що суттєво може завадити виходу вологи. З урахуванням фізичних особливостей сировини було запропоновано джерело енергії інфрачервоного діапазону. Проведено критичний аналіз результатів зневоднення харчової сировини в умовах дії ІЧ поля. Визначено перспективність даного напрямку, незважаючи на наявні недоліки представлених конструкцій сушарок, головною серед яких є періодичний режим роботи. Запропоновано конструкцію стрічкової сушильної установки з ІЧ випромінювачами, що забезпечить зневоднення харчової сировини в потоці. В ході аналітичного моделювання представлено параметричну та фізичну моделі процесу сушіння в ІЧ полі. На їх основі методом теорії подібності була отримана неявна модель розрахунку стрічкових ІЧ сушарок. В результаті експериментального моделювання визначено вплив товщини шару на кінетику зневоднення реологічної сировини. В якості об’єктів досліджень були обрані відходи сокового виробництва, а саме овочеві та фруктові вичавки. На основі побудованих термограм можна стверджувати про низьке термічне навантаження на термолабільні компоненти, оскільки температура процесу не перевищувала 50°С. Отримані лінії сушіння свідчать про постійну швидкість вологовидалення аж до 30% вологи в продукті.
16 December 2022 in Scientific Works
МММихайло Юрійович Молчанов
Михайло Юрійович Молчанов
Розглянуто проблеми екоіндустрії та інноваційні шляхи розвитку агропромислової сфери. Показано перспективи технологій глибокої переробки сировинних відходів при виробництві соків та екстрактів. Визначено недоліки традиційного обладнання для зневоднення сировини реологічної структури. Наведено приклади широкого використання в різноманітних задачах зневоднення установок із інфрачервоними джерелами енергії. Сформульовано гіпотезу о перспективах використання електромагнітних джерел енергії в технологіях зневоднення відходів при переробці рослинної сировини. На базі параметричної моделі процесу зневоднення у інфрачервоному полі методами теорії подібності отримано структури критеріальних моделей для рухомого та нерухомого шару сировини. Об’єктами експериментальних досліджень були макуха буряка, цибулі, яблук, дині, абрикосу, полуниці, винограду, банану, сливи та томатна паста. Експериментальний стенд включав холодильну машину, вакуумну систему, джерела електромагнітної енергії, комп’ютеризовану систему збору та обробки інформації. Новими науковими результатами є функціональні залежності по кінетиці зневоднення об’єктів досліджень, термограм процесів та лінії швидкості сушіння. Комплекс проведених експериментальних досліджень визначив перспективність технологій інфрачервоного зневоднення сировини. Запропоновано методологію порівняння енергетичної ефективності технологій із різними по природі джерелами енергії. Порівняння проводиться по ефективності використання 1кг первинного палива. Всі енергетичні потоки нормуються до палива. Наведено енерготехнологічні схеми традиційної конвективної сушарки та інноваційної із інфрачервоними джерелами енергії. Показано, що відсутність в інноваційній сушарці втрат енергії із викидами сушильного агенту підвищує ефективність використання енергії палива на 30 %.
16 December 2022 in Scientific Works
Наведено розвиток глобальної прогнозної моделі «Римського клубу». Аналізуються шляхи її переведення у практичну площину. Обґрунтовується доцільність впровадження ідей РК у харчові нанотехнології. Показано, що саме там можна в комплексі вирішувати проблеми і енергії, і екології, і їжі. Основним науковим результатом роботи є моделі гібридних процесів. Підкреслено їх місце у розробленій авторами класифікації технологій адресної доставки енергії. Аналізуються можливості електродинамічних систем та апаратів. Проведено порівняння ефективності високочастотних, інфрачервоних та мікрохвильових джерел енергії. Показано революційну перспективу мікрохвильових джерел енергії. Наведено класифікацію гібридних процесів, умови ініціювання за їх допомогою бародифузійних, механодифузійних та пародинимічних потоків. Дана фізична та термодинамічна моделі, які обґрунтовують питання можливості здійснювати роботу та транспортувати рідину із об’єму твердого капілярно-пористого тіла. А це – нові можливості суттєвої інтенсифікації масообмінних процесів. Дано аналіз ефективності гібридних процесів в задачах дегідратації та екстрагування. Головний прикладний результат роботи в тому, що показана можливість переходу харчової індустрії на технології глибокої переробки сировини на безвідходні технології при умовах застосування нанотехнологічних принципів, організації гібридних процесів. Наведено схему переробки зерен кави та отримання рідкого концентрату кави, вилучення із шламу послідовно: кофеїну, кофеолю та паливних пелет. Така технологія в умовах лабораторії реалізована. Наведено приклади переробки харчової сировини, в основі яких технології адресної доставки енергії.
29 October 2025 in Scientific Works
ІБІгор Віталійович Безбах
ВКВолодимир Захарович Казани
Володимир Захарович Казани
У роботі проведено експериментальні дослідження кінетики процесу зневоднення та оцінено енергетичну ефективність різних способів сушіння вареного рису. Розглянуто три типи термообробки: мікрохвильове (НВЧ), інфрачервоне (ІЧ) та мікрохвильове сушіння у вакуумі. Проаналізовано вплив попередніх технологічних операцій — варіння та пропарювання — на інтенсивність видалення вологи, тривалість процесу й питомі енерговитрати. Встановлено, що використання інфрачервоного випромінювання забезпечує найвищу швидкість випаровування вологи завдяки глибокому прогріву зерна, тоді як вакуумне мікрохвильове сушіння характеризується найменшими питомими енерговитратами через зниження температури кипіння води та ефективне використання енергії поля. Порівняльний аналіз показав, що поєднання ІЧ та НВЧ впливу дає змогу оптимізувати процес зневоднення, зменшити тривалість сушіння і водночас зберегти структурну цілісність та колір продукту. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо оптимізації лабораторних режимів термообробки рису, які забезпечують рівномірний розподіл температури в шарі матеріалу, запобігають перегріву та сприяють зменшенню енергетичних втрат, а також можуть бути використані для планування промислових технологій сушіння зернових культур з підвищеною енергоефективністю. Отримані дані можуть знайти застосування при розробленні енергоощадних технологій сушіння зернових продуктів у харчовій промисловості та під час оптимізації процесів зберігання та переробки продукту на лабораторному і промисловому рівнях.