Я. О. Колешня

Я. О. Колешня

Auto-generated profile, based on publicly available information

Я. О. Колешня

National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
23 June 2022 in Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВДВ. В. Дергачова
В. В. Дергачова
ЯКЯ. О. Колешня
Я. О. Колешня
ВГВ. Я. Голюк
В. Я. Голюк
Метою статті є аналіз сучасних трактувань понять стратегій діджиталізації та цифрових стратегій, а також формування визначення поняття діджитал менеджменту та виявлення його ролі в рамках стратегій, формування переліку завдань. Установлено, що більшість авторів ототожнюють терміни «стратегія цифровізації (діджиталізації)», «стратегія цифрової трансформації», «цифрова стратегія». Водночас, вони наголошують, що цифрові стратегі можуть бути як самостійними, так і елементами функціональних чи корпоративних стратегій компаній. Авторами запропоновано розділяти терміни відповідно до рівнів цифрової зрілості компаній. Такий підхід підтримується розмежуванням термінів «діджиталізація (цифровізація)» та «цифрова трансформація». Наголошено, що різні рівні цифрової зрілості потребують різних підходів до впровадження цифрових технологій, зачіпають різну кількість елементів бізнес-моделей а тому потребують різних стратегій. Діджитал-менеджмент виділено як основу цифрового стратегування і запропоновано визначати його як управлінську діяльність, спрямовану на управління цифровими процесами в компанії. Виділено завдання діджитал менеджменту.

2 September 2022 in Підприємництво та інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЯКЯ.о. Колешня
Я.о. Колешня
У статті розглянуто сутність та особливості цифрових бізнес-моделей. Надано опис ключових сучасних бізнес-моделей. Серед них виділено загальну бізнес-модель – платформенну, в рамках якої можна виділити шерінгові платформи (Access-Over-Ownership або доступ на вимогу, спільний доступ та On-demand або за запитом, на вимогу), модель двостороннього ринку, модель електронної комерції, екосистемну бізнес-модель (або модель драйвера екосистеми), модель омніканальності. Наведено особливості, які дають змогу розділяти їх як окремі бізнес-моделі. Також розглянуто такі бізнес-моделі, як Free-Model та Freemium Model, передплати (підписки), сервісні. Описано головні способи монетизації цифрових бізнес-моделей. На основі розглянутих прикладів компаній для наведених бізнес-моделей зроблено висновок, що сучасні цифрові бізнес-моделі у «чистому» вигляді зустрічаються рідко, а бізнес-моделі провідних компаній є по суті їх комбінаціями і носять характеристики одразу кількох бізнес-моделей.

27 July 2021 in Економіка та суспільство
Verified
Journal Article
Closed access
ЯКЯна Колешня
Яна Колешня
ТСТетяна Савічева
Тетяна Савічева
У статті розглядається процес створення маркетингової стратегії підприємства в процесі інтернаціоналізації. Описуються підходи до визначення терміну «інтернаціоналізація» та визначаються його відмінності від глобалізації. Розглянуто процес міжнародного розвитку. Подано підходи до трактування міжнародного маркетингу. Описано відмінності міжнародного маркетингу від національного, звичайного маркетингу. Було проаналізовано думки та визначення декілька дослідників і зазначено 5 ключових відмінностей міжнародного маркетингу. Проаналізовано ключові детермінанти формування стратегії. Реалізація стратегії виступає дуже важливим етапом виходу підприємства на міжнародні ринки, проходить декілька фаз та залежить від багатьох факторів. Виділено рівні реалізації міжнародної маркетингової стратегії в залежності від фаз розвитку маркетингу за кордоном.

5 April 2024 in Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВДВ. В. Дергачова
В. В. Дергачова
ЯКЯ. О. Колешня
Я. О. Колешня
У статті розглядається сутність цифрової трансформації як процесу, що за своєю сутністю є більш складним та комплексним, ніж цифровізація. На основі дослідження зарубіжних публікацій виявлено, що цифрова трансформація передбачає вплив на бізнес-модель підприємства, який проявляється у зміні кількох елементів бізнес-моделі, у тому числі таких ключових як продукт, цінність, основні види діяльності. Розглянуто процеси цифрової трансформації компаній GE, John Deere виявлено, що вони мають досить схожі етапи, такі як цифровізація з метою підвищення ефективності використання власних активів; формування цифрової платформи для підвищення власної ефективності та надання цінності власним клієнтам; відкриття платформи для використання іншими підприємства. За результатами розгляду трансформаційних проектів GE, John Deere доведено, що цифрова трансформація передбачає використання діджитал технологій, що призводить до переосмислення бізнесу, переосмислення продукції та послуг, надання їм додаткової цінності, заснованої на інформації та технологіях, до зміни ключових елементів бізнес-моделі або її повної трансформації з формуванням цифрової компанії. Розглянуто приклади українських компаній, що відповідають ознакам цифрової трансформації та відображають схожий досвід, зокрема, ДТЕК, МХП, Kernel. Проаналізовано статистичні дані щодо використання деяких цифрових технологій українськими підприємствами, зокрема 3D-друк та аналітика Великих даних, які свідчать про те, що цифрова трансформація не є масовим явищем для українського бізнесу, проте тенденції на ринку свідчать про інтенсифікацію процесів цифровізації. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що незважаючи на складні умови господарювання, українські підприємства мають потенціал до цифрової трансформації, однак це потребує не лише ресурсів (які доступніші великим підприємствам), а й наявності трансформаційного мислення у керівництва, усвідомлення необхідності цифрової трансформації, формування з цією метою відповідної корпоративної культури.

31 July 2024 in Підприємництво та інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МКМ.о. Кравченко
М.о. Кравченко
ЯКЯ.о. Колешня
Я.о. Колешня
ГДГ.м. Дергачова
Г.м. Дергачова
У статті проведено аналіз чинників впливу на експортний потенціал прмислових підприємств, виокремлено організаційно-правові чинники зовнішнього та внутрішнього середовища реалізації експортного потенціалу. Досліджено правові чинники, які впливають на реалізацію експортного потенціалу вітчизняних підприємств. Метою статті є дослідження сучасного стану експортного потенціалу промислових підприємств, виокремлення організаційно–економічних та правових чинників його реалізації та окреслення проблемних моментів у здійсненні ними діяльності в сучасних економічних умовах. Проаналізовано підходи до розуміння поняття «екпортний потенціал» підприємства. В межах «експортного потенціалу» виокремлено групи потенціалів: виробничого, фінансово-інвестиційного, трудового, інноваційно-інформаційного та організаційно-управлінського. Сформовано систему факторів, які впливають на реалізацію експортного потенціалу підприємстваДослідження організаційно-економічних та правових чинників реалізації експортного потенціалу промислових підприємств, які висвітлюються у публікації, носить практичну значущість як для впровадження в навчальний процес, так і в процесі управління промисловими підприємствами.

30 June 2026 in Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Verified
Journal Article
Open access
ЯКЯ. О. Колешня
Я. О. Колешня
Сучасна світова економіка переживає глибоку зміну парадигми, зумовлену «подвійним переходом» (twin transition). У межах цієї структури поява децентралізованих відновлювальних енергетичних спільнот стала критично важливим механізмом демократизації енергосистем та забезпечення локальної стійкості. Дане дослідження розглядає актуальність такої трансформації для підприємств, особливо в контексті післявоєнного відновлення та макроекономічної нестабільності, де енергетична децентралізація виходить за межі екологічних цілей, стаючи фундаментальною умовою фізичного виживання та безперервності бізнес-операцій. Основна мета дослідження полягає в концептуалізації та обґрунтуванні стратегічної ролі цифрових платформ і технологій як ключових драйверів трансформації бізнес-моделей підприємств у межах децентралізованих енергетичних спільнот. Для досягнення цієї мети у роботі застосовано якісний методологічний підхід, що ґрунтується на системному та критичному аналізі. Дана методологія дає змогу всебічно дослідити еволюцію локальних енергетичних ринків та ґрунтовно оцінити обмеження, властиві традиційним підходам до управління при їх застосуванні до сучасних колективних енергетичних активів. Результати дослідження свідчать, що класичні лінійні бізнес-моделі не є відповідними для компаній, які беруть участь в енергетичних спільнотах. Ця невідповідність зумовлена насамперед організаційною дуальністю та розмиттям традиційних меж фірми. Зокрема, коли підприємство стає просьюмером (одночасно виробником і споживачем електроенергії), воно змушене покладатися на спільні генеруючі потужності, що перебувають поза його безпосереднім корпоративним контролем. Доведено, що використання традиційного менеджменту в таких умовах призводить до критичних дисбалансів, надмірних транзакційних витрат у мікроугодах (peer-to-peer) та гострого дефіциту довіри між стейкхолдерами. Відповідно, дослідження встановлює, що інтеграція цифрових платформ є не просто операційним оновленням, а стратегічною необхідністю. Перехід до платформних бізнес-моделей усуває бюрократичні бар'єри, автоматизує балансування попиту на енергію та забезпечує абсолютну прозорість спільних розрахунків. Інтеграція таких цифрових рішень дозволяє організаціям легко орієнтуватися у складнощах динамічного ціноутворення, не відволікаючись від основної комерційної діяльності. Практична значущість отриманих результатів полягає у наданні керівникам бізнесу життєздатної стратегічної основи для адаптації до децентралізованих енергетичних екосистем. Переходячи до операцій на базі цифрових платформ з використанням цифрових технологій, підприємства можуть подолати кризу довіри до колективної власності, значно підвищити свою операційну антикрихкість та забезпечити сувору прозорість звітності, необхідну для залучення міжнародних донорських інвестицій для сталого післявоєнного відновлення.