28 February 2019 in Scientific Bulletin of UNFU
Досліджено еколого-естетичну роль дерев видів: клен ясенелистий (Acer negundo L.) та клен гостролистий (Аcer platanoídes L.) роду Acer L. у зелених насадженнях Житомира. Визначено, що фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному станах. З'ясовано, що дерева клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) основну масу дрібного коріння накопичують у верхньому 30-сантиметровому шарі ґрунту, на глибині 0–10 см зосереджено до 38 % фізіологічно активного коріння, на глибині 10–20 см – до 26 %, на глибині 20–30 см розташовується до 17 % фізіологічно активного коріння. Коренева система клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у віці 30–35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см, бокові корені, які розташовуються ближче до поверхні, – розгалужені та добре розвинені. Більшість екземплярів клена гостролистого в зелених насадженнях Житомира мають високі декоративні властивості, повною мірою виконують фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження. Встановлено, що дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) в групових насадженнях перебувають у задовільному стані, за фітосанітарними показниками 52 дерева із 56 є в доброму стані, мають високу декортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначено раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 25–30 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє здичавіння та інвазію клена ясенелистого (Acer negundo L.) в зелених насадженнях Житомира.
27 February 2020 in Scientific Bulletin of UNFU
Наведено результати досліджень екологічного стану поверхневих вод Житомирського району за органолептичними та кисневими показниками в період сніготанення. До досліджуваних водойм належать річка Тетерів та її притоки, водосховище Відсічне, з якого здійснюють водозабір для питного водопостачання у Житомирі. Основні пункти відбору проб води нанесли на карту Житомирського району. Дослідження проводили у повеневий період, коли водність річок, і, відповідно, вплив чинників довкілля – найбільші. Упродовж 2016-2018 рр. спостерігали тенденцію до зміни органолептичних і кисневих показників, хоча і не значну. Найбільше перевищень норм ДСанПіН 2.2.4-171-10 та ДСТУ 4808:2007 спостерігали за кольоровістю та біологічним споживанням кисню (БСК). Понаднормову кольоровість та біологічне споживання кисню виявлено майже у всіх відібраних зразках води. Дещо кращою, але не набагато, була ситуація з мутністю води. За цим показником у 2016 р. забрудненими виявилося понад 80 % зразків, у 2017 р. – 50 % та в 2018 р. – 73 % відповідно. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що поверхневі води Житомирського р-ну відносять до ІІ класу якості, тобто це води, які мають мутність (каламутність) (до 150 мг/дм3) і кольоровість (до 120 градусів за платиново-кобальтовою шкалою (ПКШ)) та належать до полісапробних, БСК5 яких більше 12 мг О2/дм3).
26 April 2018 in Scientific Bulletin of UNFU
Наведено результати досліджень із вивчення еколого-біологічних особливостей лопуха великого Arctium lappa L. та котячої м'яти справжньої Nepeta cataria L. в умовах ботанічного розсадника Житомирського національного агроекологічного університету. Мета роботи полягала у вивченні інтродукції, шляхів підвищення біологічної продуктивності досліджуваних рослин в умовах Полісся України. На основі багаторічних досліджень вперше вивчено можливість і способи одночасного вирощування лопуха великого на листок і корінь у підзимніх і ранньовесняних поточних і перехідних посівах другого року вегетації. Під час вирощування Arctium lappa L. на корені запропоновано однорічний термін вирощування культури із збиранням сировини у другій половині вересня. Підрізування головного кореня на глибині 15–20 см у фазі росту другого-третього справжнього листка знижувало біологічну продуктивність кореневої системи на 10–15 %. В умовах Полісся України доцільно вирощувати котячу м'яту справжню як дворічну культуру. Максимальна врожайність повітряно сухої сировини формується у котячої м'яти справжньої у фазі масового цвітіння і залежно від погодних умов у середньому за роками досліджень становить у рослин першого року життя 185,0 г/м2, у рослин другого року життя – 367,0 г/м2. Вміст ефірної олії у повітряно сухій сировині характеризується невисокими показниками. У середньому за роки досліджень у рослин котячої м'яти справжньої першого року життя 0,07 %, другого року життя – 0,14 %.
25 October 2018 in Scientific Bulletin of UNFU
Вивчено вплив глибокого омолоджувального обрізування на дерева роду Populus. Визначено, що на 2018 р. фітосанітарний стан дерев тополі пірамідальної (Populus pyramidalis Rozier) на дослідних майданчиках добрий та задовільний. Більшість дерев (70–80 %) здорові без ознак захворювань, з добре розвиненими кронами, близько 10 % досліджуваних дерев – з ознаками захворювань, від 2 до 7 % дерев перебувають у сильно пригніченому, або відмираючому стані (така тенденція зберігається і на контрольному майданчику). Виявлено пряму залежність між запиленістю повітря на дослідних ділянках та осіданням пилу на листкових пластинах тополі колоноподібної (Populus pyramidalis Rozier). Коефіцієнт кореляції становить 0,94, що свідчить про високий ступінь зв'язку між досліджуваними показниками. Естетична привабливість представників виду Populus pyramidalis Rozier після проведення глибокої омолоджувальної обрізки відновлюється на другий рік після виконання робіт. В інших видів цей процес триваліший: повернення естетичної привабливості для представників роду Tilia L. відбувається на 3–4-ті роки після вживання агротехнічних заходів. Встановлено, що дерева тополі колоноподібної (Populus pyramidalis Rozier) після глибокого омолоджувального обрізування зберігають високі екологічні та естетичні властивості, перспективні та повністю виконують фітомеліоративні й захисні функції.