Анна Шпеко

Анна Шпеко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Анна Шпеко

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
24 February 2026 in NewInception
Verified
Journal Article
Open access
СССвітлана Стрілець
Світлана Стрілець
НСНаталія Стрілецька
Наталія Стрілецька
АШАнна Шпеко
Анна Шпеко
Мета статті – розкрити особливості та обґрунтувати ефективність упровад- ження наукових основ педагогічної інноватики в освітній процес підготовки майбутніх учителів початкових класів на прикладі змісту та реалізації освітніх компонент бакалаврського й магістерського рівнів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Методологія. Положення статті ґрунтуються на принципах цілісності та системності, що дає підстави розглядати інноваційну підготовку майбутніх учителів у широкому міждисциплінарному контексті. Використано такі методи: теоретичні (теоре- тичний аналіз нормативно-правових документів, психолого-педагогічної та науково- методичної літератури; порівняльний аналіз підходів до трактування педагогічної інноватики; систематизація й узагальнення теоретичних підходів та практичних результатів щодо інтеграції інноваційних технологій у професійну підготовку), емпіричні (педагогічне спостереження; аналіз продуктів діяльності здобувачів вищої освіти; бесіда). Наукова новизна. У статті розкрито умови ефективного впровадження засад педагогічної інноватики у систему підготовки майбутніх учителів початкових класів; описано змістове та процесуальне забезпечення, що сприяє належному формуванню інноваційної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта у межах загальної підготовки факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка; обґрунтовано чинники, що впливають на успішність провадження засад педагогічної інноватики, а саме: релевантність методик, компетентність викладачів, орієнтація на студента та його потреби, сприятливе освітнє середовище. Висновки. Підготовка майбутніх учителів початкових класів з елементами педагогічної інноватики на бакалаврському рівні вищої освіти створює підґрунтя для поглибленої інноваційної діяльності їх на магістерському рівні. Аналіз змісту та можли- востей освітніх компонентів засвідчує, що інтеграція засад педагогічної інноватики сприяє формуванню в майбутніх фахівців здатності орієнтуватися в сучасних освітніх тенденціях, застосовувати цифрові та інноваційні технології, поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.

1 January 2023 in Innovate Pedagogy
Verified
Journal Article
Open access
SSS.I. Strilets
S.I. Strilets
ASA.A. Shpeko
A.A. Shpeko

30 December 2025 in Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K D Ushynsky
Verified
Journal Article
Closed access
ASAnna Shpeko
Anna Shpeko

14 November 2022 in NewInception
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СССвітлана Стрілець
Світлана Стрілець
АШАнна Шпеко
Анна Шпеко
Мета статті – висвітлення грантової проєктної діяльності факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка як шляху до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Методологія. Для досягнення мети дослідження використано комплекс методів: теоретичні (аналіз і синтез нормативно-правових документів, наукових праць україн-ських дослідників, узагальнення та систематизація для структурування результатів дослідження та формулювання висновків) та емпіричні (спостереження та бесіда для відтворення перебігу реалізації грантових проєктів). Наукова новизна. У статті розкрито перебіг та результати участі науково-педагогічних працівників факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у міжнародних грантових проєктах «Розвиток культури демократії в педагогічній освіті в Україні, Норвегії та Палестині» та «Підтримка демократії в освітній системі України під час війни»; показано, що грантова проєктна діяльність є шляхом до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Висновки. Реалізація грантових освітніх проєктів на факультеті дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка доводить, що важливу роль у системному розширенні міжнародних науково-педагогічних контактів відіграє взаємодія з міжнародними організаціями, фондами і програмами у галузі освіти та науки. З огляду на кількарічний досвід, уважаємо, що ефективними формами міжнародного партнерства закладів вищої освіти мають стати: двосторонні та багатосторонні програми обміну між університетами; навчальні та наукові стажування; спільні заходи – міжнародні наукові конференції, наукові дослідження, проєкти, спрямовані на підвищення якості вищої освіти; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземних громадян за різними спеціальностями та програмами.

1 January 2023 in Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АШАнна Андріївна Шпеко
Анна Андріївна Шпеко
T"Taras Shevchenko National University "
Taras Shevchenko National University "
CCChernihiv Collegium
Chernihiv Collegium
У статті наголошено, що соціально-емоційне навчання є вагомим складником будь-якої форми здобуття початкової освіти, що сприяє вихованню громадян, здатних до плідної взаємодії та розуміння себе й інших, заохочує робити добрі вчинки. Схарактеризовано ключові зміни та потреби в освітньому процесі закладу вищої освіти в умовах невизначеного часу. Представлено та проаналізовано результати анкетування здобувачів освіти спеціальності 013 Початкова освіта факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, що дало змогу розглянути підходи до розуміння терміна СЕН, описати рівень сприйняття та готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження соціально-емоційного навчання, зокрема, шляхом використання цифрових технологій. У результаті дослідження виявлено бажання студентів пізнавати теоретичні основи та практики СЕН, розробляти авторські вправи цифрового формату, розвивавати власні соціально-емоційні навички, проходити курси неформальної освіти з цього напряму для збагачення педагогічного досвіду. Також аналіз результатів зафіксував високі показники ввічливості з боку викладачів та студентів, прагнення до участі у проведенні релаксаційних хвилинок під час освітнього процесу у вишах. Зазначено, що можливості соціально-емоційного розвитку розширюються разом із цифровими технологіями, адже використання вчителями цифрових інструментів та матеріалів, інтерактивних методів сприяє розвитку учнівських навичок, необхідних для досягнення успіху у сучасному світі. Сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження елементів соціально-емоційного навчання в цифровий освітній простір університету. Продемонстровано реалізацію ефективного використання методів та засобів навчання у ЗВО на основі відкритого процесу обміну знаннями та досвідом, партнерської взаємодії.

6 October 2026 in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АША. А. Шпеко
А. А. Шпеко
У статті розкрито потенціал цифрових освітніх ресурсів у розвитку соціально-емоційних навичок учнів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти та подолання освітніх втрат. Обґрунтовано значення соціально-емоційного навчання як складової всебічного розвитку молодших школярів і чинника підвищення якості освітнього процесу. Проаналізовано відповіді на окремі запитання авторського опитувальника «Формування соціально-емоційних навичок учнів цифровими засобами» серед 145 здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта трьох українських закладів вищої освіти. Встановлено високий рівень мотивації майбутніх учителів до використання цифрових технологій у соціально-емоційному навчанні та потребу в систематизації відповідних цифрових ресурсів. Визначено дидактичні можливості інтерактивних платформ, застосунків, сервісів для спільної роботи, цифрових інструментів формувального оцінювання та мультимедійних ресурсів у підтримці соціально-емоційного розвитку молодших школярів. Укладено класифікацію цифрових освітніх ресурсів для формування самоусвідомлення, саморегуляції, соціальної обізнаності, навичок побудови взаємин і відповідального прийняття рішень відповідно до моделі CASEL з урахуванням дидактичного призначення та потенціалу для розвитку відповідних соціально-емоційних навичок учнів. Класифікацію доповнено прикладами практичного використання цифрових ресурсів і авторськими напрацюваннями, створеними студентами під час фахової підготовки. Запропоновані матеріали можуть бути використані вчителями початкових класів, викладачами закладів вищої освіти та студентами педагогічних спеціальностей для добору цифрових ресурсів згідно з конкретними соціально-емоційними навичками. Наголошено, що ефективність використання цифрових ресурсів визначається не технологією як такою, а педагогічно доцільною методикою її інтеграції в освітній процес. Матеріали статті можуть слугувати методичним орієнтиром для інтеграції цифрових ресурсів у соціально-емоційне навчання молодших школярів.