Мета статті – розкрити особливості та обґрунтувати ефективність упровад- ження наукових основ педагогічної інноватики в освітній процес підготовки майбутніх учителів початкових класів на прикладі змісту та реалізації освітніх компонент бакалаврського й магістерського рівнів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Методологія. Положення статті ґрунтуються на принципах цілісності та системності, що дає підстави розглядати інноваційну підготовку майбутніх учителів у широкому міждисциплінарному контексті. Використано такі методи: теоретичні (теоре- тичний аналіз нормативно-правових документів, психолого-педагогічної та науково- методичної літератури; порівняльний аналіз підходів до трактування педагогічної інноватики; систематизація й узагальнення теоретичних підходів та практичних результатів щодо інтеграції інноваційних технологій у професійну підготовку), емпіричні (педагогічне спостереження; аналіз продуктів діяльності здобувачів вищої освіти; бесіда). Наукова новизна. У статті розкрито умови ефективного впровадження засад педагогічної інноватики у систему підготовки майбутніх учителів початкових класів; описано змістове та процесуальне забезпечення, що сприяє належному формуванню інноваційної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта у межах загальної підготовки факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка; обґрунтовано чинники, що впливають на успішність провадження засад педагогічної інноватики, а саме: релевантність методик, компетентність викладачів, орієнтація на студента та його потреби, сприятливе освітнє середовище. Висновки. Підготовка майбутніх учителів початкових класів з елементами педагогічної інноватики на бакалаврському рівні вищої освіти створює підґрунтя для поглибленої інноваційної діяльності їх на магістерському рівні. Аналіз змісту та можли- востей освітніх компонентів засвідчує, що інтеграція засад педагогічної інноватики сприяє формуванню в майбутніх фахівців здатності орієнтуватися в сучасних освітніх тенденціях, застосовувати цифрові та інноваційні технології, поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.
Мета статті – висвітлення грантової проєктної діяльності факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка як шляху до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Методологія. Для досягнення мети дослідження використано комплекс методів: теоретичні (аналіз і синтез нормативно-правових документів, наукових праць україн-ських дослідників, узагальнення та систематизація для структурування результатів дослідження та формулювання висновків) та емпіричні (спостереження та бесіда для відтворення перебігу реалізації грантових проєктів). Наукова новизна. У статті розкрито перебіг та результати участі науково-педагогічних працівників факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у міжнародних грантових проєктах «Розвиток культури демократії в педагогічній освіті в Україні, Норвегії та Палестині» та «Підтримка демократії в освітній системі України під час війни»; показано, що грантова проєктна діяльність є шляхом до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Висновки. Реалізація грантових освітніх проєктів на факультеті дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка доводить, що важливу роль у системному розширенні міжнародних науково-педагогічних контактів відіграє взаємодія з міжнародними організаціями, фондами і програмами у галузі освіти та науки. З огляду на кількарічний досвід, уважаємо, що ефективними формами міжнародного партнерства закладів вищої освіти мають стати: двосторонні та багатосторонні програми обміну між університетами; навчальні та наукові стажування; спільні заходи – міжнародні наукові конференції, наукові дослідження, проєкти, спрямовані на підвищення якості вищої освіти; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземних громадян за різними спеціальностями та програмами.
1 January 2023 in Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University
У статті наголошено, що соціально-емоційне навчання є вагомим складником будь-якої форми здобуття початкової освіти, що сприяє вихованню громадян, здатних до плідної взаємодії та розуміння себе й інших, заохочує робити добрі вчинки. Схарактеризовано ключові зміни та потреби в освітньому процесі закладу вищої освіти в умовах невизначеного часу. Представлено та проаналізовано результати анкетування здобувачів освіти спеціальності 013 Початкова освіта факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, що дало змогу розглянути підходи до розуміння терміна СЕН, описати рівень сприйняття та готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження соціально-емоційного навчання, зокрема, шляхом використання цифрових технологій. У результаті дослідження виявлено бажання студентів пізнавати теоретичні основи та практики СЕН, розробляти авторські вправи цифрового формату, розвивавати власні соціально-емоційні навички, проходити курси неформальної освіти з цього напряму для збагачення педагогічного досвіду. Також аналіз результатів зафіксував високі показники ввічливості з боку викладачів та студентів, прагнення до участі у проведенні релаксаційних хвилинок під час освітнього процесу у вишах. Зазначено, що можливості соціально-емоційного розвитку розширюються разом із цифровими технологіями, адже використання вчителями цифрових інструментів та матеріалів, інтерактивних методів сприяє розвитку учнівських навичок, необхідних для досягнення успіху у сучасному світі. Сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження елементів соціально-емоційного навчання в цифровий освітній простір університету. Продемонстровано реалізацію ефективного використання методів та засобів навчання у ЗВО на основі відкритого процесу обміну знаннями та досвідом, партнерської взаємодії.
6 October 2026 in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
У статті розкрито потенціал цифрових освітніх ресурсів у розвитку соціально-емоційних навичок учнів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти та подолання освітніх втрат. Обґрунтовано значення соціально-емоційного навчання як складової всебічного розвитку молодших школярів і чинника підвищення якості освітнього процесу. Проаналізовано відповіді на окремі запитання авторського опитувальника «Формування соціально-емоційних навичок учнів цифровими засобами» серед 145 здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта трьох українських закладів вищої освіти. Встановлено високий рівень мотивації майбутніх учителів до використання цифрових технологій у соціально-емоційному навчанні та потребу в систематизації відповідних цифрових ресурсів. Визначено дидактичні можливості інтерактивних платформ, застосунків, сервісів для спільної роботи, цифрових інструментів формувального оцінювання та мультимедійних ресурсів у підтримці соціально-емоційного розвитку молодших школярів. Укладено класифікацію цифрових освітніх ресурсів для формування самоусвідомлення, саморегуляції, соціальної обізнаності, навичок побудови взаємин і відповідального прийняття рішень відповідно до моделі CASEL з урахуванням дидактичного призначення та потенціалу для розвитку відповідних соціально-емоційних навичок учнів. Класифікацію доповнено прикладами практичного використання цифрових ресурсів і авторськими напрацюваннями, створеними студентами під час фахової підготовки. Запропоновані матеріали можуть бути використані вчителями початкових класів, викладачами закладів вищої освіти та студентами педагогічних спеціальностей для добору цифрових ресурсів згідно з конкретними соціально-емоційними навичками. Наголошено, що ефективність використання цифрових ресурсів визначається не технологією як такою, а педагогічно доцільною методикою її інтеграції в освітній процес. Матеріали статті можуть слугувати методичним орієнтиром для інтеграції цифрових ресурсів у соціально-емоційне навчання молодших школярів.