У статті представлено удосконалений метод глибинного навчання для автоматизованого виявлення типових шаблонів у PQ-даних показників якості електроенергії. Метод поєднує глибинний автоенкодер для автоматичного виділення ознак із великих масивів вимірювань та подальшу кластеризацію отриманих ознак для групування схожих добових варіацій показників якості електроенергії. Він працює у режимі навчання без вчителя (не потребує розмічених даних) та здатний виявляти приховані закономірності і типові профілі змін показників напруги або струму. Розкрито архітектуру методу, етапи попередньої обробки даних та нормалізації. Доведено особливості навчання автоенкодера, алгоритму кластеризації ознак, а також підходів до інтерпретації отриманих результатів.
Теплове випромінювання об’єктів відрізняється від випромінювання, що генерується тим, що теплове випромінювання займає дуже широкий діапазон хвиль та його потужність і спектральна щільність не залишаються постійними та безперервно флуктують. В статті розкрито особливості теплового випромінювання об’єктів у радіодіапазоні. Розглянута фізична сутність теплового випромінювання будь-яких речовин, об’єктів. Представлені основні закони теплового випромінювання. Надані розрахунки спектральної щільності випромінювання об’єкта у залежності від частоти та його температури.
В статті розкрито особливості радіотеплового випромінювання природних та штучних об’єктів. Запропоновано розширити смугу пропускання у виявляча-вимірювача до 20 ГГц. За рахунок високої радіояскравої температури факела літака запропоновано здійснювати дистанційний контроль якості його палива та режимів функціонування двигунів. Надані значення критичної частоти у плазмі двигуна літака. Приведено графічний матеріал.
У статті проведено аналіз сучасного стану та методів імітаційного моделювання автономних систем та транспортних засобів. Сучасні автономні транспортні засоби вимагають високої точності, швидкості та безпеки прийняття рішень у реальному масштабі часу. Відомі алгоритми пошуку шляху або геометричні методи часто мають високу обчислювальну складність або не здатні ефективно адаптуватися до динамічного міського середовища. Використання моделей машинного навчання у бортових комп’ютерних системах дозволяє прогнозувати поведінку інших учасників дорожнього руху та знаходити оптимальні траєкторії автономним транспортним засобам в умовах невизначеності. Розроблено рекомендації.
В статті розглядаються питання щодо застосування некерованих реактивних снарядів калібру 122-мм, що використовуються на реактивних системах залпового вогню типу БМ-21 «Град». Такий снаряд можливо використовувати як єдиний носій для артилерійських снарядів та мінометних мін для ураження наземних цілей противника на дальностях від 3 км до 15 км і більше. Наведено приклади конструктивного виконання модернізованих реактивних снарядів та застосування їх на мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню. Представлено приклади схемо-технічних рішень. Розкрито принцип їх використання. Зроблені висновки.
В статті запропоновано методику оцінювання живучості озброєння зенітного підрозділу, яка враховує різні моделі ударів противника та маневрених характеристик засобу рухомості бойової машини 9А33БМ3 зенітного ракетного комплексу “Оса-АКМ”. Методика дозволяє визначити необхідні величини, які потрібні для обчислення прийнятого показника живучості озброєння зенітного підрозділу. Проведено аналіз відомих методик щодо оцінки живучості засобів протиповітряної оборони. Розкрито їх переваги та недоліки. Враховуючи ведення бойових дій (військових операцій) сьогодення, методики потребують уточнення деяких положень щодо визначення ймовірності ураження зенітних ракетних комплексів вогнем артилерії з корегуванням вогню за допомогою безпілотних літальних апаратів.