У статті розглядаються проблемні системно-концептуальні аспекти планування і ведення об'єднаних (міжвидових) операцій угрупованнями збройних сил і оперативного управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення в умовах динамічної зміни оперативно-стратегічної і оперативно-тактичної обстановки на театрі військових дій (в районі бойових дій). Виділяються основні елементи, проблеми і напрямки діяльності інноваційного характеру, що охоплюються проблематикою теорії і практики управління складними багатоструктурними системами військового призначення. Аналізуються фактори, що обумовлюють необхідність розвитку теорії і практики управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення. Серед проблем, що пов'язані з цим управлінням, виділяються такі актуальні проблеми, як: забезпечення ефективного управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення в умовах динамічної зміни обстановки на полі бою в умовах активного антагоністичного протистояння противника; автоматизації та інформатизації оперативного управління операціями (що виконуються угрупованнями збройних сил в умовах динамічної зміни оперативно-стратегічної (оперативно-тактичної) обстановки на театрі воєнних дій (в районі бойових дій); інші проблеми, від якості результатів і повноти вирішення яких, зазвичай, буде залежити практична реалізація ефективного управління операціями (бойовими діями) об'єднаних (міжвидових) угруповань збройних сил у динаміці ведення збройної боротьби з угрупованнями військ противника. Значна увага приділяється науково-методичним питанням дослідження процесів управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення і створення інтегрованої системи підтримки прийняття управлінських рішень, а також адаптивної трансформації організаційної структури даних систем до умов динамічної зміни обстановки в районі ведення бойових дій.
7 May 2020 in Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України
У статті розглядаються актуальні аспекти, що пов'язані з процедурами формування і реалізації державних оборонних замовлень в умовах прояву різних факторів ризику. Основна увага зосереджена на науково-методичному підході до оцінювання рівня очікуваних ризиків і управління цими ризиками. Відмічається, що використання при формуванні і реалізації державного оборонного замовлення відповідних адекватних методів, моделей і методик буде сприяти зменшенню рівня ризику і підвищенню результативності виконання завдань і заходів державного оборонного замовлення. Доведено, про доцільність врахування у вітчизняній практиці накопиченого позитивного досвіду провідних країн світу із зменшення ризиків невиконання наукових і інших перспективних (інноваційних) проектів створення зразків озброєння і військової техніки, які мають складати основу системи озброєння збройних сил держави. Під ризиком у статті розуміється міра нездатності досягнення мети програми у рамках запланованої вартості, термінів робіт і технічних вимог, що надає ризику складових імовірності недосяжності конкретної мети програми і наслідків недосяжності даної мети. За досвідом МО США виділяються аспекти прийняття ризику, ухилення від ризику, контролю ризику, передачі ризику і комбінації вищевказаних способів для реагування на подію ризику. Виділяється найбільш важливий метод оцінювання факторів ризику у системі державного оборонного замовлення, що зорієнтований на встановлення величини втрат економічного характеру. Приводиться актуальність проблеми управління ризиками у процесі виконання заходів державного оборонного замовлення і державних цільових програм розвитку озброєння і військової техніки в умовах збільшення невизначеності і все більшого розширення масштабів прояву факторів ризику. Виокремлена необхідність створення дієвого бережливого механізму господарювання оборонно-промислового комплексу держави в умовах прояву різних факторів ризику на усьому періоді життєвого циклу системи озброєння збройних сил.
8 June 2020 in Системи озброєння і військова техніка
У статті у систематизованому вигляді подані основні проблемні аспекти, що вирішують у провідних країнах світу, при науково-технічному супроводженні процесу управління повним життєвим циклом (ЖЦ) складних зразків озброєння і військової техніки (ОВТ). Розглянуті особливості побудови системи управління повним ЖЦ. Виділені такі важливі властивості системи і її процесу управління як можливість простежування стану зразка ОВТ на усіх стадіях його ЖЦ та ощадливості усіх стадій ЖЦ в цілому. Поданні деякі доцільні підходи до послаблення негативного впливу факторів ризику, що виникають як на стратегічному, так і на оперативному рівнях управління. Позначено, що розробка і використання автоматизованих систем управління повним ЖЦ зразків ОВТ можуть бути визнані перспективним напрямком оптимізації витрат ресурсів на підтримку необхідного рівня якості системи озброєння збройних сил держави у цілому і її основних підсистем. Доведена необхідність оперативного реагування на ситуації, що виникають, і підтримання при цьому стратегічної спрямованості управління повного ЖЦ зразків ОВТ, що потребує узгодженого програмно-цільового і ситуаційного управління ЖЦ у межах єдиного програмно-ситуаційного підходу до управління, разом із створенням інформаційного середовища повного ЖЦ і міжвідомчих нормативних документів (стандартів), що визначають концептуальну, функціональну і інформаційну моделі системи управління ПЖЦ. Управлінські рішення щодо формування змісту і тривалості ЖЦ і переходу до наступних його стадій мають забезпечувати ощадливість ЖЦ систем озброєння збройних сил в цілому.
27 June 2019 in Системи озброєння і військова техніка