Юлія Паришкура

Юлія Паришкура

Auto-generated profile, based on publicly available information

Юлія Паришкура

Державний торговельно-економічний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 December 2023 in Олімпійський та паралімпійський спорт
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮПЮлія Володимирівна Паришкура
Юлія Володимирівна Паришкура
АКАндрій Дмитрович Красілов
Андрій Дмитрович Красілов
АМАнатолій Іванович Максименко
Анатолій Іванович Максименко
ТЛТетяна Сергіївна Литвин-Жмурко
Тетяна Сергіївна Литвин-Жмурко
КОКатерина Анатоліївна Омельяненко
Катерина Анатоліївна Омельяненко
Сучасні фітнес-центри і клуби вимагають високого рівня підготовленості фахівців (фітнес-тренерів), які безпосередньо здійснюють практичну роботу з клієнтами. У підготовці фахівців спеціальностей 017 «Фізична культура і спорт», 024 «Хореографія», 014 «Середня освіта (Фізична культура) та (Хореографія)» учасники проєктної групи освітньо-професійних програм керуються сучасними тенденціями під час складання освітніх програм, співпрацюють зі стейкхолдерами, роботодавцями, партнерами, спілкуються з випускниками та здобувачами освіти, проводять просвітницьку та профорієнтаційну роботу, де ведуть діалог у професійному ключі. Важливим є вивчення гімнастичної та хореографічної термінології для складання фітнес-програм танцювальних напрямів під час навчання у закладі вищої освіти (ЗВО). Доцільність даної підготовки вищезгаданих спеціальностей у закладах вищої освіти зумовлена сукупністю чинників, серед яких провідними є: запит на фахівців нової формації, здатних надавати якісні послуги населенню; орієнтація суспільства на здоровий спосіб життя; формування у них професійного понятійного апарату. Отже, у підготовці майбутніх фітнес-тренерів важливе місце займає формування професійного понятійного апарату, зокрема у написанні конспектів занять, проведення групових класів, записі гімнастичних вправ та хореографічних композицій тощо. Метою дослідження є спроба у записі вправ і танцювальних рухів українською мовою для фітнес-заняття аеробного спрямування з використанням степ-платформ під час навчання майбутніх фітнес-тренерів гімнастичної та хореографічної термінології. У роботі використано метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури, метод спостереження за роботою фітнес-тренерів та інструкторів з аеробіки. Аналіз і узагальнення науково-методичних джерел дав змогу оцінити значення гімнастичної та хореографічної термінології у професійній діяльності фітнес-тренерів. Проведене спостереження за роботою фітнес-тренерів та інструкторів з аеробіки підтвердило тезу про важливість в опануванні професійної термінології під час навчання у ЗВО. Зроблено спробу запису вправ українською мовою для фітнес-заняття аеробного спрямування з використанням степ-платформ під час навчання майбутніх фітнес-тренерів гімнастичної та хореографічної термінології. У подальшому виконану роботу можливо застосовувати у складанні конспектів занять під час практичних занять і виробничої практики здобувачів освіти фізичної культури і спорту, фітнесу та хореографії.

21 February 2024 in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Ю(Юлія Паришкура (Козерук)
Юлія Паришкура (Козерук)
ТКТетяна Колісниченко
Тетяна Колісниченко
ВДВалентина Демко
Валентина Демко
ІБІрина Бистра
Ірина Бистра
КСКатерина Сефіханова
Катерина Сефіханова
Transformations and changes in Ukraine lead to new approaches to the professional training of an education seeker. Such a direction of tourist activity as animation is actively developing all over the world as a means of competition between similar ones in terms of service level, provision of services and arrangement of interiors of hotels and tourist complexes. The concept of animation is used in many areas of human activity and requires clarification in the structure and content of the training of future specialists who will conduct animation activities. Conducting an analysis of the origins of animation activities, which have been conducted since 50 years of the last century, it was found that this type of service arose as a response to competition, because the main tasks of the animator are to create a comfortable, friendly and hospitable atmosphere in the institution, to satisfy the needs of guests in the spiritual, cultural, emotional and physical comfort, creating conditions for pleasant communication and spending leisure time. Animation is an additional service provided to guests of hotels, tourist bases, camps and other recreation and leisure facilities, together with well-organized accommodation and food, they are supposed to create the most comfortable conditions for recreation. Rationally organized animation does not leave the guest without due attention, he is constantly busy with what pleases him, evokes positive emotions, creates a wonderful mood and arouses the desire to return to such emotions again and again. In animation, active types of recreation are used, which include active sports games, swimming, running, hiking, aerobics, rock climbing, hiking, and passive ones – reading, fishing, playing music, gardening, computer games, visiting stadiums, concerts, exhibitions, museums, inspection of monuments of architecture, history and culture. From today's point of view, the problem of effective professional training of future animators capable of carrying out activities in recreation and health facilities is becoming significant and needs to be solved. Перетворення та зміни в Україні зумовлюють нові підходи до професійної підготовки здобувача освіти. Такий напрям туристичної діяльності, як анімація набуває активного розвитку в усьому світі як засіб у конкурентній боротьбі між подібними за рівнем сервісу, надання послуг та облаштуванням інтер’єрів готелів та туристичних комплексів. Поняття анімація вживають у багатьох сферах людської діяльності та вимагає уточнень у структурі та змісту підготовки майбутніх фахівців, що будуть проводити анімаційні заходи. Проводячи аналіз витоків анімаційної діяльності, які ведуть від 50 років минулого сторіччя з’ясовано, що цей вид послуги виник як відповідь на конкуренцію, адже головні завдання аніматора полягають у утворенні комфортної, дружньої і гостинної атмосфери у закладі, задоволенні потреб гостей у духовно-культурному, емоційному і фізичному комфорті, формуванні умов для приємної комунікації й проведення дозвілля. Анімація – це додаткові послуги, що надаються гостям готелів, туристичних баз, таборів і інших закладів дозвілля та відпочинку припускають, разом із добре організованими проживанням, харчуванням, створити найбільш комфортні умови для відпочинку. Раціонально організовані анімаційні послуги не залишають гостя без належної уваги, він постійно зайнятий тим, що його тішить, викликає позитивні емоції, формує позитивний настрій і збуджує бажання повертатися до таких емоцій знову і знову. В анімації використовують активні види відпочинку, до яких належать рухливі спортивні ігри, плавання, біг, піші прогулянки, аеробіка, скелелазіння, туристичні походи, і пасивні – читання, риболовля, заняття музикою, садівництво, комп’ютерні ігри, відвідування стадіонів, концертів, виставок, музеїв, огляд пам’ятників архітектури, історії й культури. З позицій сьогодення набуває значущості та потребує вирішення проблема ефективної професійної підготовки майбутніх аніматорів, спроможних здійснювати діяльність у закладах відпочинку та оздоровлення.

7 November 2024 in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮПЮлія Паришкура
Юлія Паришкура
СССвітлана Сальникова
Світлана Сальникова
ВГВікторія Головкіна
Вікторія Головкіна
ЛГЛариса Гришко
Лариса Гришко
Моторні здібності визначаються як індивідуальні характеристики, що впливають на рівень моторних компетенцій особистості. Проте, крім них, існують і інші особистісні особливості, такі як перцептивні, мнемічні та інші здібності. Розвиток моторних здібностей ґрунтується на ієрархії різноманітних генетичних анатомічно-фізіологічних особливостей. Основними засобами розвитку моторних здібностей слугують заняття фізичними вправами. Ефективність навчально-тренувального процесу залежить від правильного вибору методів та засобів педагогічного впливу, а також від цілеспрямованого встановлення мети та задач. Ключовою умовою у підготовці майбутніх спеціалістів у галузі фізичної культури та спорту є глибока теоретична та практична основа, що сприяє формуванню компетенцій. Серед них важливе місце посідає розуміння закономірностей еволюції моторних здібностей, їхньої біологічної природи та взаємозв'язків між різними здібностями. Мета роботи. Подати консолідований огляд інформації щодо моторних здібностей, їхньої біологічної природи та підкреслити важливість таких знань для майбутніх спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту. Методологія: Дослідження базувалося на застосуванні відповідних методів: аналітичних (аналіз, синтез) для опрацювання джерел; тлумачення та узагальнення для пояснення понять; оновлення знань про моторні здібності та їх біологічну сутність з метою підготовки майбутніх спеціалістів. Матеріали та методи: Аналіз літературних джерел, синтез, порівняльний аналіз, тлумачення, узагальнення, актуалізація знань. Наукова новизна: Дослідження виокремлюється глибоким аналізом питань, пов'язаних із моторними здібностями, систематизацією та тлумаченням поглядів науковців, осмисленням їхньої біологічної природи та залучення цих знань в контекст підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту. Висновки: Оновлення знань щодо біологічних основ моторних здібностей відіграватиме ключову роль у розвитку важливих компетенцій майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту. Це включає здатність до практичного застосування знань, формування фізичної культури особистості, організацію тренувань спортсменів, а також проведення оздоровчих заходів для різних груп населення.

2 September 2025 in Олімпійський та паралімпійський спорт
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮПЮлія Володимирівна Паришкура
Юлія Володимирівна Паришкура
ІДІгор Олексійович Донець
Ігор Олексійович Донець
ІБІрина Ігорівна Бистра
Ірина Ігорівна Бистра
ЛГЛариса Григорівна Гришко
Лариса Григорівна Гришко
У статті розглянуто сучасні виклики та можливості щодо індивідуалізації фізичного виховання в закладах вищої освіти України. На основі емпіричного дослідження, проведеного серед студентів І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», проаналізовано мотиваційні фактори, бар’єри, переваги та ставлення студентської молоді до рухової активності. Результати дослідження підкреслюють стратегічну важливість інвестицій у фізичне виховання як засіб підтримки психофізіологічного здоров’я молоді. Мета роботи: визначити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності, виявити бар’єри та ключові стимули до занять, а також обґрунтувати напрями впровадження індивідуалізованого підходу до фізичного виховання у ЗВО в контексті забезпечення психофізіологічного благополуччя студентів.Методологія. Анкетування студентів (n=62) з метою вивчення мотиваційних установок, частоти занять, вибору активностей та бар’єрів до регулярної рухової активності. Аналіз результатів опитування з визначенням основних тенденцій. Завдання дослідження. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності та виявити основні бар’єри та стимули до занять фізичними вправами серед здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження. Контингент дослідження: 62 осіб, здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Метод збору даних: онлайн-анкетування з використанням структурованої анкети, що включала закриті та напіввідкриті запитання щодо: рівня мотивації до занять, частоти рухової активності, бар’єрів, переваг та ставлення до рухової активності. Методи аналізу даних: кількісний аналіз результатів анкетування (відсотковий розподіл, середні значення); порівняльний аналіз внутрішньої та зовнішньої мотивації; інтерпретація результатів у контексті потреби в індивідуалізації фізичного виховання.Наукова новизна. Виявлено домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою, що має перспективи для побудови ефективних робочих програм. Висновки. Більшість здобувачів вищої освіти регулярно займаються фізичними вправами, проте їхня мотивація часто має зовнішній характер (зовнішність, схуднення). Головні бар’єри до занять – брак часу та низька внутрішня мотивація. Фізичне виховання сприймається здебільшого формально, що знижує його ефективність. Попит на фітнес і тренажерні зали свідчить про потребу в персоналізованих формах рухової активності. Система фізичного виховання у ЗВО потребує модернізації: кадрового, програмного, технічного оновлення та цифровізації.

19 March 2024 in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
O(Oksana (Оксана) Sahach (Сагач)
Oksana (Оксана) Sahach (Сагач)
Ю(Юлія Паришкура (Козерук)
Юлія Паришкура (Козерук)
ОКОксана Кононенко
Оксана Кононенко
Continuous education is education throughout life, it is a means of adaptation in conditions of change. This is a process that covers the whole life of a person. This is an activity aimed at mastering and improving knowledge, skills and abilities that were acquired in the learning process, which ensures the development of the creative potential of an individual and the enrichment of his spiritual world. The modern education system is characterized by constant renewal, introduction of new technologies. Its dynamic transformation requires continuous professional development, acquisition of new knowledge, skills, and increased competence from the teacher as a carrier of information. Professional development of a teacher is a process of continuous transformations in pedagogical activities that lead to sustainable development of professionalism. A teacher's professionalism is his integral characteristic. It consists of a combination of teaching and educational qualities. Professionalism is the ability to develop a student's personality through an educational subject. It is characterized by such concepts as: professional competence, professional skill, professional success, readiness to perform professional functions and continuous development. The purpose of the article is to study the process of continuous professional development of physical education teachers in the conditions of change. The methodological basis of the article is philosophical, psychological, pedagogical theories and provisions that reveal conceptual approaches to the researched issues. The scientific novelty consists in considering the essence of continuous professional development of physical education teachers in the conditions of modernization of Ukrainian education. Conclusions. Today, the national education system is characterized by modernization transformations, renewal, introduction of new technologies. The named processes are related to its reformation. Dynamic transformations of the educational system require from the teacher: continuous professional development, acquisition of new knowledge, skills, improvement of competence; finding teaching methods that would be effective, in new conditions, ensure the development of key competencies and end-to-end skills of students. Неперервна освіта – це освіта впродовж усього життя, це засіб адаптації в умовах змін. Це процес який охоплює все життя людини. Це діяльність, направлена на опанування й удосконалення знань, умінь і навичок, які були здобуті у процесі навчання, що забезпечує розвиток творчого потенціалу особистості та збагачення її духовного світу. Сучасна система освіти характеризується постійним оновленням, впровадженням нових технологій. Її динамічне перетворення вимагає від вчителя, як від носія інформації, неперервного професійного розвитку, здобуття нових знань, навичок, підвищення компетентності. Професійний розвиток учителя – це процес неперервних перетворень у педагогічній діяльності, які призводять до стійкого розвитку професіоналізму. Професіоналізм педагога є його інтегральна характеристика. Складається він з поєднання викладацьких та виховних якостей. Професіоналізм – це вміння через навчальний предмет розвивати особистість учня. Характеризується такими поняттями, як: професійна компетентність, професійна майстерність, професійна успішність, готовність до виконання професійних функцій та постійного розвитку. Мета статті полягає у дослідженні процесу неперервного професійного розвитку вчителів фізичної культури в умовах змін. Методологічною основою статті є філософські, психологічні, педагогічні теорії та положення, які розкривають концептуальні підходи щодо досліджуваної проблематики. Наукова новизна полягає у розгляді сутності неперервного професійного розвитку вчителів фізичної культури в умовах модернізації української освіти. Висновки. Сьогодні вітчизняна система освіти характеризується модернізаційними перетвореннями, оновленням, впровадженням нових технологій. Названі процеси пов’язані з її реформуванням. Динамічні перетворення освітньої системи вимагають від вчителя: неперервного професійного розвитку, здобуття нових знань, навичок, підвищення компетентності; знаходження методів навчання, які б були ефективними в нових умовах, забезпечували розвиток...

25 May 2026 in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮПЮлія Паришкура
Юлія Паришкура
ЛПЛюдмила Погасій
Людмила Погасій
АКАндрій Кравченко
Андрій Кравченко
У статті досліджується формування антидопінгової компетентності студентів у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 / А7 «Фізична культура і спорт». Мета та завдання дослідження: проаналізувати репрезентацію антидопінгового компонента в освітньо-професійних програмах спеціальності 017 / А7 «Фізична культура і спорт» та визначити шляхи його інтеграції у професійну підготовку студентів. Завдання: вивчити наукові джерела з антидопінгової освіти, провести порівняльний аналіз ОПП ЗВО України та обґрунтувати напрями інтеграції антидопінгового змісту. Методологія: компетентнісний, системний, міждисциплінарний, аксіологічний та діяльнісний підходи дозволили розглядати антидопінгову підготовку як інтегрований компонент професійної освіти. Матеріали та методи: діючі ОПП спеціальності 017 / А7 (бакалаврський та частково магістерський рівні) українських ЗВО; вітчизняні та зарубіжні наукові публікації з антидопінгу. Методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняльно-педагогічний та структурно-функціональний аналіз, педагогічна інтерпретація, опис. Наукова новизна: здійснено порівняльний аналіз ОПП щодо присутності антидопінгового компонента в компетентностях та програмних результатах, виявлено суперечності між опосередкованими компонентами та обґрунтовано необхідність інтеграції антидопінгової освіти через модернізацію змісту ОПП. Визначено перспективні напрями оновлення програм для формування антидопінгової компетентності студентів. Висновки. Антидопінгова освіта є важливою складовою професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту, формуючи професійну культуру, етичну відповідальність та здоров’язбережувальні компетентності. Аналіз ОПП спеціальності А7 / 017 показав, що антидопінг у більшості програм представлений опосередковано через етичні, безпекові та медико-біологічні компоненти і недостатньо відображений у спеціальних компетентностях та результатах навчання. Оновлення програм через включення антидопінгового компонента та розробка цілісної моделі формування антидопінгової компетентності є перспективним напрямом розвитку освіти. Визначено перспективні напрями оновлення освітньо-професійних програм для формування у студентів цілісної антидопінгової культури як невід’ємної складової сучасної спортивно-педагогічної освіти.