Лідія Олександрівна Баланюк

Лідія Олександрівна Баланюк

Auto-generated profile, based on publicly available information

Лідія Олександрівна Баланюк

Research Station of Kyiv Agrarian University of NAAS, Uman, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
13 April 2026
Verified
Book
Closed access
СТС. Г. Труш
С. Г. Труш
МКМ. О. Корнєєва
М. О. Корнєєва
ОПО. О. Парфенюк
О. О. Парфенюк
ЛБЛ. О. Баланюк
Л. О. Баланюк
ВТВ. М. Татарчук
В. М. Татарчук
ОПО. Ю. Половинчук
О. Ю. Половинчук
У науково-методичних рекомендаціях викладено теоретичні основи, схеми та методологію створення нового вихідного матеріалу буряків цукрових з поліпшеною формою коренеплоду в селекції буряків цукрових на гетерозис. Розроблено схеми селекційного процесу забезпечать створення комбінаційно-здатних батьківських компонентів і високопродуктивних гібридів буряків цукрових з поліпшеними параметрами форми коренеплоду, придатних для екологізованих та енергоощадних технологій вирощування. Рекомендації розраховані на науковців, викладачів, здобувачів наукових ступенів та студентів аграрних ЗВО.

1 January 2024 in The Scientific Journal Grain Crops
Verified
Journal Article
Closed access
ПОПарфенюк Оксана Олександрівна
Парфенюк Оксана Олександрівна
ТГТруш Сергій Григорович
Труш Сергій Григорович
БОБаланюк Лідія Олександрівна
Баланюк Лідія Олександрівна
Актуальність. Одним з пріоритетних напрямків наукових досліджень у галузі рослин-ництва є обґрунтування та удосконалення сучасних технологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Всебічне вивчення агробіологічних особливостей та елементів технології вирощування є необхідною умовою для ефективного використання біологічного потенціалу сортів і підвищення індиві-дуальної та зернової продуктивності рослин квасолі звичайної. Нині особливо важливими є питання теоретичних і практичних аспектів технологій вирощування квасолі звичайної за кліматичних змін у зоні Лісостепу України, які б забезпечили створення оптимальних умов для її росту, розвитку та формування максимальної зернової продуктивності. Мета дослі-джень. Дослідження впливу елементів технології вирощування на біометричні показники та індивідуальну продуктивність рослин квасолі звичайної в умовах Лісостепу. Методи. Польо-вий (закладання дослідів, фенологічні спостереження і обліки), вимірювально-ваговий (визначення елементів структури врожаю), статистичний (математична обробка отриманих результатів досліджень). Результати. Установлено, що в агрокліматичних умовах Лісостепу кращий розвиток та індивідуальна продуктивність рослин квасолі звичайної були на широкорядних посівах (45 см). Простежується тенденція до зменшення біометричних показників рослин зі збільшенням густоти насаджень. Вищі значення елементів структури врожаю рослин ква-солі звичайної отримали на широкорядних посівах першого строку сівби (11–14 травня). Найбільшу масу зерна з рослини одержано на посівах першого строку за густоти насад-жень 450 тис.шт./га (22,6 г – у сорту Мавка і 23,7 г – у сорту Панна). Найнижчі значення маси зерна були на звичайних рядкових посівах (15 см) з густотою насаджень 750 тис.шт/га (14,5 г і 13,5 г, відповідно). Більшу масу 1000 насінин отримано на широкорядних посівах першого строку сівби (212–217 г – у сорту Мавка і 329–341 г – у сорту Панна). Висновки. Способи і строки сівби, густота насаджень суттєво впливають на біометричні показники та індивідуальну продуктивність рослин квасолі звичайної. Варіювання їхнього прояву зна-ходиться в межах параметрів, обумовлених генотипом рослин певного сорту. Найвища ін-дивідуальна продуктивність рослин досягається на широкорядних посівах першого строку сівби за густоти насаджень 450 тис.шт./га. Кількість зерен з рослини та їх маса відповіда-ли сортовим характеристикам кожного зразка. Ключові слова: квасоля звичайна, спосіб сівби, густота насаджень, строки сівби, біо-метричні показники, індивідуальна продуктивність

1 January 2025 in The Scientific Journal Grain Crops
Verified
Journal Article
Closed access
ОПОксана Олександрівна Парфенюк
Оксана Олександрівна Парфенюк
СТСергій Григорович Труш
Сергій Григорович Труш
ЛБЛідія Олександрівна Баланюк
Лідія Олександрівна Баланюк
Актуальність. Нині питання теоретичних і практичних аспектів технологій вирощування зернобобових культур за кліматичних змін в умовах Лісостепу, які б забезпечили створення опти-мальних умов для росту, розвитку та формування максимальної зернової продуктивності рослин є недостатньо вивченими. Тому, розроблення нових та удосконалення наявних моделей технології ви-рощування квасолі звичайної, зокрема на основі оптимізації складових елементів продуктивності є актуальною проблемою сьогодення. Мета. Дослідження впливу елементів технології вирощування на процеси формування продуктивності квасолі звичайної за кліматичних змін в Лісостепу України. Методи. Польовий (закладання дослідів, фенологічні спостереження і обліки), вимірювально-ваговий (визначення елементів структури врожаю), статистичний (математична обробка отриманих результатів досліджень. Результати. Вивчили середньостиглі сорти Мавка і Панна різних строків сівби (друга та третя декада травня), ширини міжряддя (45 та 60 см), густоти стояння насаджень (350, 450, 550 тис. шт./га). Установлено, що в агрокліматичних умовах Лісостепу вища врожайність зерна квасолі звичайної за всіма варіантами досліду була за першого строку сівби (друга декада травня) (2,85 т/га у сорту Мавка і 2,57 т/га – у сорту Панна). Найвищий показник отримали у варіанті з міжряддям 45 см і густоти рослин 450 тис. шт./га. (сорт Мавка –3,05 т/га, сорт Панна – 2,75 т/га). Найвищий вміст білка в зерні теж був на посівах першого строку у варіанті з міжряддям 60 см і густотою стояння рослин 350 тис.шт./га (22,56 % – у сорту Мавка, 21,73 % – у сорту Панна). Вищі значення елементів структури врожаю рослин квасолі звичайної одержали у посівах першого строку з міжряддям 45 см і густотою стояння рослин 450 тис.шт/га. Найбільшу масу зерна з рослини мали на посівах першого строку за густоти насаджень 450 тис.шт./га (18,6 г – у сорту Мавка і 17,7 г – у сорту Панна). Більшу абсолютну масу насіння отримано на широкорядних посівах першого строку сівби (203–217 г – у сорту Мавка і 257–277 г – у сорту Панна). Висновки. Установлено, що способи і строки сівби, густота насаджень істотно впливають на елементи продуктивності та урожайність рослин квасолі звичайної. Рівень варіювання показників визначається генотипом сорту. Показники кількості зерен з рослини та їх абсолютна маса відповідали сортовим характеристикам кожного зразка. За кліматичних змін у зоні Лісостепу найвища продуктивність рослин квасолі зви-чайної спостерігається за сівби в другій декаді травня широкорядним способом (міжряддя 45 см) з густотою стояння рослин 450 тис.шт./га. Ключові слова: квасоля звичайна, спосіб сівби, густота насаджень, строки сівби, продуктивність, урожайність, вміст білка

27 November 2025 in Agrobìologìâ
Verified
Journal Article
Open access
STS. Trush
S. Trush
OPO. Parfeniuk
O. Parfeniuk
LBL. Balanyuk
L. Balanyuk
VTV. Tatarchuk
V. Tatarchuk
The aim of the research was to study the creation methods and hybridization potential of sugar beet multi-sprout pollinators of different genetic structure in selection for heterosis. It has been established that the dynamics of productivity traits manifestation in multi-sprout pollinators of sugar beet of different levels of homozygosity is determined by the methods of their creation and genetic control of the corresponding trait. The highest manifestation of inbreeding depression in the process of close-related reproduction was observed for the trait of root crop yield. When using moderate inbreeding, it decreased to 89.4 % of the original population. The highest basic root crops yield was in pollinators formed using recurrent selection (98.1 %). The sugar content in root crops of multi-sprout pollinators by all methods of creation was within the initial populations (99.6–99.8 %). The average sugar yield per unit area, depending on the method, varied within 89.4–98.2 %. The results of variety testing of experimental sugar beet hybrids indicate that the most productive hybrids were obtained on the basis of multi-sprout pollinators formed by the methods of moderate inbreeding and recurrent selection. The best multi-sprout pollinators and the most productive hybrids were obtained on the basis of populations of productive (E) and normal (N) directions of productivity (BZ 15F/7, BZ 1729/3 and BZ 33/5). They are valuable for breeding practice as donors of important breeding and genetic traits. Moderate inbreeding and recurrent selection for general combinative ability are effective methods for creating new genotypes of polyploid pollinators with varying levels of homozygosity. These pollinators increase the productivity of sterile hybrids by 8-11 %. Population materials of high-yielding (E) and normal (N) types of productivity are more effective as source material for the formation of new genotypes of multi-stem pollinators. Key words: sugar beet, source material, multishoot pollinator, hybrid, moderate inbreeding, multiple individual-family selection, recurrent selection, heterosis, hybridization potential, productivity

27 December 2024 in Agriculture and plant sciences: theory and practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
STS.H. Trush
S.H. Trush
OPO.O. Parfenіuk
O.O. Parfenіuk
LBL.O. Balanіuk
L.O. Balanіuk
VTV.M. Tatarchuk
V.M. Tatarchuk
Aim. Study of the hybridization potential of CMS lines and creation of highly productive sugar beet hybrids on a sterile basis. Methods. Field (experiments, phenological observations), laboratory (to determine sugar content), measuring and weighing (to determine the crop structure), statistical (mathematical processing of research results). Results. The principles of selection of parental components for the formation of experimental hybrids of sugar beets on a sterile basis in selection for heterosis have been established. It has been proved that the basic performance of CMS lines has a significant impact on their productive potential. The most high-yielding sugar beet hybrids on a sterile basis (SC160836, SC160119, SC160810, SC160931, SC170529) were created using CMS lines 2101, 2119 and 2121, which were characterized by high GCA effects and SCA variances. They exceed the group standard by 6.6–15.6% and 7.8–21.3%, respectively, in terms of harvest and yield of sugar per hectare. The most productive hybrid SC160836 of TRS NSC «IА NAAS» selection, according to these indicators exceeded the standard by 15.6% and 21.3%, respectively. Conclusions. The research results indicate a significant hybridization potential of the Uman breeding CMS lines. For the genetic regulation of productivity elements of sugar beet hybrids on a sterile basis, the selection of parental components must be carried out comprehensively according to the combining ability, the level of their basic productivity and a number of other selection and genetic characteristics. The most highly productive crossing combinations were obtained on the basis of CMS lines with high specific combining ability. The best hybrids of sugar beets, formed using the appropriate CMS lines and multi-sprout pollinators of various origins, provide a guaranteed increase of 8-16% in terms of harvest and 8-21% in terms of sugar yield per hectare.