У статті наведено можливості розвитку аграрного сектору України в євроінтеграційних процесах, зокрема з метою поліпшення стану продовольчої безпеки та досягнення цілей сталого розвитку, адже вони охоплюють ключові фактори, що стимулюють розвиток сільського господарства, зокрема шляхом інвестиційно-інноваційної активності в різних галузях аграрної сфери. Здійснено аналіз оцінок продовольчої безпеки України за показниками фізичної доступності продовольства, визначено місце країни у загальному рейтингу Глобального індексу продовольчої безпеки, проведено порівняння показників фізичної доступності з середніми значеннями країн Європи та середнього значення усіх 113-ти досліджуваних країн світу. Визначено негативні аспекти в оцінці стану продовольчої безпеки країни, пов’язані з розвитком інфраструктури ланцюгів поставок, політичними й соціальними бар’єрами доступу, зокрема ризики збройного конфлікту і поширення корупції та запропоновано шляхи їх нівелювання.

У статті проведено розробку теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо розробки природоорієнтованих рішень для інвестиційно-інноваційного розвитку аграрного виробництва в сучасних умовах. Встановлено, що сучасне ведення сільського господарства орієнтоване на досягнення максимальних прибутків за відносно короткі терміни, тому промислове агровиробництво часто можна охарактеризувати деструктивною практикою, яка несе за собою негативні наслідки як для довкілля і самої аграрної сфери. Визначено, що стрімкий розвиток аграрного бізнесу забезпечується значними інвестиційними потоками в агро-інновації, проте інвестиційно-інноваційна діяльність у даному напрямі має базуватися на концепції природоорієнтованих рішень. З метою зменшення впливу агропромислової діяльності на довкілля запропоновано альтернативні технології землеробства, серед яких можна виділити систему органічного землеробства. Зазначено, що органічне виробництво України представлене не лише продукцією первинного виробництва, а охоплює широкий спектр виробництва в харчовій галузі. Встановлено, що органічне землеробство має розвиватися у межах поглибленої адаптації агротехнологій до умов виробництва культур. Зазначено, що потреба у інвестиційних вливаннях та в інноваціях зумовлена необхідністю удосконалення технологій виробництва з урахуванням природоорієнтованих рішень. Визначено, що необхідно розглянути ідею самодостатнього виробництва для потреб конкретних регіонів, з метою забезпечення таких пріоритетів як продовольча безпека та стійкий розвиток.

The article develops the conceptual foundations of investment support for the production and processing of environmentally friendly livestock products. It is determined that the production of environmentally friendly products is becoming an integral part of the socio-economic system of the state, and the development of this industry is a global problem. It is established in the work that the production of the main types of livestock products does not cover the norms of the necessary consumption of food of animal origin. This indicates a low level of development of the industry, its unrealized potential, significant technical backwardness, low level of investment. The development of the livestock industry is a very promising direction in investment activities. With the growth of incomes and purchasing power of the population, the demand for the industry’s products will grow in the direction of rational consumption norms. It is established that the promotion and development of organic livestock production requires significant investment resources, and one of the main investors in organic agriculture should be the state, which should be most interested in a healthy nation, economic growth and social welfare. The livestock industry needs significant financial infusions. The intensification of investment and innovation activities should take place in parallel with the transition of large enterprises, farms and other economic entities to environmental technologies for animal husbandry and production. Investments in eco-innovation are a relatively new and promising direction of economic development, including the agricultural sector as an important component. Innovations aimed at creating an organic product help to increase the efficiency of production and management, reduce the impact on the environment. It is determined that domestic producers of organic agricultural products, which are provided with the support of investors, have the opportunity to create unique national food products, give impetus to the revival of the village, the development of agritourism and agriculture among the young population.

У статті обґрунтовано необхідність реалізації ефективної маркетингової функції у страховій компанії, дії якої здатні конвертуватися у фінансові результати. Діджиталізація та цифровізація сфер бізнесу сприяє розвитку маркетингу, створює нові його напрями та принципи роботи. Визначено, що сучасні канали збуту страхових послуг залежать від зростання маркетингової активності у структурах страхових компаній, а саме, виникає необхідність у залученні відповідних кваліфікованих кадрах та їх постійному підвищенні кваліфікації. Обґрунтовано принципи розробки та наповнення сайту страховика. Визначено, що сайт страхової компанії це зручна платформа, яку можна використовувати з метою підвищення страхової культури, адже завдяки контент-маркетингу та копірайтингу, страховик викликає інтерес у потенційного клієнта до страхових послуг та підвищує рівень обізнаності сфері страхування. Наведено особливості діяльності інтернет-маркетолога у страховій сфері та зазначено сучасні тренди маркетингової діяльності, які дозволяють збільшити обсягів продажу страхових послуг та залучити більше клієнтів. Зазначено, що маркетингова діяльність постійно розвивається внаслідок інноваційного прогресу та зміни поведінки потенційних та наявних клієнтів, а тому вона постійно має відповідати трендам у маркетингу.

The article develops theoretical and methodological foundations for the formation of the concept of food security management of the state in terms of investment and innovation development of the agricultural sector. It is determined that the essence of food security is the economic state of the country, in which, regardless of market conditions, the population can be guaranteed and stably provided with food resources, have free access to them in sufficient quantities, range and at reasonable prices, with this corresponds to the normatively justified parameters and medical standards. It is established that the concept of economic security of the state involves the effective functioning of all its constituent subsystems, which must ensure efficient and rational use of all relevant resources to eliminate possible external and internal threats, ensure the stability of the national economy and direct protection of state interests. Stimulating the development of agricultural production and reducing the negative impact of its systemic indicators will ensure the stability of food security and food independence by increasing the sustainability of agricultural production and food quality and income, expanding exports and imports, increasing food stocks, improving greening, improving the legal framework, realization of production potential of agriculture. The paper notes that food security is one of the most important indicators of socio-economic development of the country. It is provided primarily by the level of agricultural production, saturation of the market with its own agricultural products, which promotes its independence and meets the main groups of indicators defined in world practice (level of availability and consumption of food, availability and sufficiency of food, quality and safety of food). The development of agricultural sectors depends on the intensification of investment strategies, state support in financing and investing, promoting the competitiveness of agricultural producers in the domestic market and protecting their interests in foreign economic activity, the introduction of credit mechanisms as an option to update the material base, improve the mechanism pricing, completion of land reform and direct control over the quality of production and use of natural resources.

У статті розглянуто проблеми продовольчої безпеки, що посилюють гострий голод у світі. Визначено чинники впливу на зростання ризиків пов’язаних з голодом, безпосередньо охарактеризовано вплив природньо-кліматичних умов та наслідків тривалої війни між лідерами серед експортерів основних продовольчих культур, зокрема зростання світових цін, інфляцію, зменшення доступу до продовольства у країнах, які імпортують сільськогосподарську продукцію з України. На основі даних FAO продемонстровано передбачуваний вплив війни в Україні на кількість недоїдаючих у світі у 2022 р. Обґрунтовано необхідність розвитку страхування сільськогосподарських ризиків, шляхом розробки законодавства щодо обов’язкового страхування катастрофічних ризиків у аграрній сфері. Проаналізовано сучасний стан добровільного страхування сільськогосподарської продукції у порівнянні з іншими видами добровільного страхування, в ході чого виявлено доволі низький рівень агрострахування в країні.