Гастрономічний туризм є важливим напрямом сучасної туристичної індустрії, що сприяє міжкультурному діалогу та економічному зростанню. Він орієнтується на регіони з кулінарними традиціями, місцевим виробництвом, оригінальними закладами та подіями, такими як фестивалі. Підтримуючи місцевий бізнес, гастротуризм просуває локальну продукцію на глобальному рівні, відкриваючи нові можливості для регіонів. Ця галузь трансформує індустрію гостинності через нові бізнес-моделі, розширення послуг і зростання економічної активності. У готельно-ресторанному секторі вона збільшує потоки туристів, середній чек, співпрацю з місцевими виробниками та покращує стандарти сервісу; оптимізує сезонні навантаження та створює унікальний бренд території, сприяючи збереженню кулінарної спадщини та сталому розвитку дестинацій.

New+Economy and Management +https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-2 +/jdownloads/pdf/2024/2/02_2024_Contents-en-GB.pdf

У статті проаналізовано інвестиційне середовище аграрного сектору економіки країни, визначено його критичне значення та представлено стратегічні напрямки зміцнення в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Показана важливість залучення інвестицій у сільське господарство, яке стає важливою для забезпечення життєво–важливих потреб населення. Доведено, що особливістю капіталовкладень сучасного аграрного виробництва є те, що структура капітальних інвестиційних вкладень залежить від спеціалізації виробництва. Автори дійшли висновку, що важливість залучення інвестицій у сільське господарство стає важливою складовою в системі фінансових відносин щодо забезпечення життєво–важливих потреб населення, а саме: збереження робочих місць в сільських регіонах; зменшення залежності країни від імпорту продовольства та сприяння інфраструктурному розвитку села. У цьому контексті інвестиційне забезпечення розвитку аграрного виробництва в Україні стає пріоритетним завданням при розробці стратегічних рішень та розробці політик, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника. Результати дослідження мають практичне значення для органів державної та місцевої влади при розробці програм підтримки аграрного сектору. Визначено, що нині в країні спостерігається недостатня ефективність державного механізму регулювання інвестиційного забезпечення підприємств сільськогосподарської сфери. Доведено, що без залучення інвестицій неможливо здійснювати заходи в соціальній сфері та реалізувати програми, спрямовані на охорону навколишнього середовища. Визначено основні перспективні стратегії щодо підвищення інвестиційного потенціалу підприємств аграрної сфери, включаючи механізми здешевлення кредитування та гарантування інвестиційних ризиків.

The idea of developing energy self-sufficiency of the united territorial communities was presented in the article from the standpoint of the European Green Deal implementation in Ukraine, taking into account the national interests. The current situation in Ukraine was analyzed in the article, as well as the promising ways of European integration of Ukraine in the context of the European Green Deal, the conceptual foundations of energy self-sufficiency development in united territorial communities were defined, taking into account the existing and implementing new mechanisms to stimulate energy transformation in communities. The structure of basic components’ interrelation in developing and increasing energy self-sufficiency of the united territorial communities was proved. Peculiarities of the ways of Ukrainian united territorial communities’ development in the context of the European Green Deal implementation were investigated. The concept of the model of functioning of the State Agency of Ukraine on Management of Natural Resources for the requirements of developing energy self-sufficiency of the united territorial communities and practical recommendations on increasing energy self-sufficiency of the united territorial communities were worked out.

The article substantiates the need to address the challenges associated with the impact of anthropogenic and technogenic factors on the environment, which were formulated for the international community as the Sustainable Development Goals. It is emphasized that ensuring the transition to new principles of sustainable development is critical, while the current classical economic paradigm makes it impossible. The author considers the key problems of the classical economic paradigm, which seeks to use the resource potential of the planet in a controlled manner to ensure the growth of the population’s welfare. Classical scientific concepts do not help to overcome economic and social crises; they only allow them to be leveled somewhat. The relevance of transforming the principles of socio-economic relations given the current crises and challenges is determined. The author substantiates the need to define the conceptual basis for socio-economic development, which should be the doctrine of physical economy. It is noted that Ukraine is at the center of the world’s socio-economic problems, and the current issues have become even more acute, including due to military aggression. The author reveals the key ideas of the physiocratic economic concept, which are the basis for transforming socio-economic changes. Particular attention is paid to the disclosure of the achievements of domestic scientists and followers of physiocrats. The most important achievements of the national scientists S. Podolynskyi and V. Vernadskyi and their significance for building a modern physiocratic economic paradigm are described. The necessity of practically implementing this paradigm and its modern rethinking for sustainable development goals is substantiated. The author reveals the need to understand the essence of ‘finance’ as an economic category, which should become the basis of the updated physiocratic economic concept to ensure the well-being and harmonization of humanity and the environment. The key problems of limited perception of this scientific category and lack of ethical and philosophical understanding of financial phenomena and processes are identified. The ‘green’ finance category is considered the fundamental basis for developing a ‘green’ economic system. Particular attention is paid to the ambiguity of the interpretation of the concept of ‘green’ finance, the need to perceive it as an economic category is emphasized, and the instrumental and institutional approach should be considered auxiliary. The features of the updated meaning and properties of the financial system components for achieving sustainable development goals are demonstrated. The main directions for transforming the financial system in areas and links to achieve these goals are presented. Keywords: physiocrats, energy budget of the planet, doctrine of the noosphere, finance, financial system, ‘green’ economy, ‘green’ finance, financial system of sustainable development.

У статті досліджено стан, основні тенденції розвитку та екстраполяцію діяльності закладів готельно-ресторанної сфери України. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори впливу на діяльність в індустрії гостинності та виділено основні проблеми розвитку підприємств сфери тимчасового розміщення й організації харчування. Проведено аналіз показників динаміки стану ринку гостинності, та виявлено причини зміни попиту з прогнозом розрахованих показників і закономірностей на майбутнє. Встановлено, що незважаючи на воєнні виклики готельно-ресторанний сектор України поступово відновлюється. виявлено причини зміни попиту з прогнозом розрахованих показників і закономірностей на майбутнє. За результатами дослідження обґрунтовано необхідність розробки механізмів відновлення та розвитку готельно-ресторанної сфери, гнучка система державної мотивації з чіткою диференціацією спеціалізації послуг гостинності.