This article proposes a scientifically grounded approach to risk assessment for infrastructural and functional systems that underpin the development of digitally transformed regional territories under conditions of high threat dynamics and sociotechnical instability. The core methodology is based on modeling of multifactorial threats through the application of fuzzy set theory and logic–linguistic analysis, enabling consideration of parameter uncertainty, fragmented expert input, and the lack of a unified risk landscape within complex infrastructure environments. A special emphasis is placed on components of technogenic, informational, and mobile infrastructure that ensure regional viability across planning, response, and recovery phases. The results confirm the relevance of the approach for assessing infrastructure resilience risks in regional spatial–functional systems, which demonstrates the potential integration into sustainable development strategies at the level of regional governance, cross-sectoral planning, and cultural reevaluation of the role of analytics as an ethically grounded practice for cultivating trust, transparency, and professional maturity.

У зв’язку зі збільшенням кількості кібератак та інцидентів на об’єкти критичної інфраструктури перед спеціалістами постає проблема підвищення ефективності заходів безпеки, які будуть в змозі забезпечити надійну та безперебійну роботу об’єктів критичної інфраструктури в цілому. Тому поняття кіберстійкість, управління кіберстійкістю, забезпечення кіберстійкості, оцінювання кіберстійкості набувають подальшої актуалізації. До поняття кіберстійкості, крім безпеки, відносять низку завдань і процесів, які стосуються інформаційних технологій (наприклад, резервування та відновлення після збоїв) і захисту бренду. Причому питання стійкості і безперервності сервісів в цьому понятті відносяться як до самої компанії, так і до зовнішніх підрядників, які надають такі послуги. Так, Держспецзв'язку визначили, що передумовою до появи кіберстійкості як напрямку корпоративної кібербезпеки стало прийняття компаніями факту про неминучість кібератаки. В поняття кіберстійкості також включають можливість підготуватися до атаки, забезпечення ефективної діяльності та протидії під час атаки, а також зниження можливих наслідків атаки на компанію. Важливим для підприємств є оцінювання стану кіберстійкості їх критичних інфраструктур для планування вкладання коштів, що дозволяють забезпечити необхідний рівень кіберстійкості. Але для реалізації процесу оцінювання необхідно чітко розуміти, що стоїть за зазначеним поняттям. Тому актуальною задачею є аналіз поняття кіберстійкості критичної інфраструктури. Метою роботи є аналіз понять кіберстійкості для критичних інформаційних інфраструктур. Для досягнення поставленої мети необхідно визначити множину критеріїв, що характеризують поняття кіберстійкості. Це дасть можливість формулювати дефініції «кіберстійкість» для її подальшого використання при вирішенні поставлених задач сфери кібербезпеки та захисту інформації. В статті проведений аналіз поняття кіберстійкості, який засновується на підставі сформованої тридцятиоднокомпонентної множини критеріїв, дає можливість сформулювати дефініції, пов’язані з кіберстійкістю для її подальшого використання при вирішенні задач кібербезпеки та захисту інформації. На підставі сформованого в подальшому визначенні поняття кіберстійкості, можна, наприклад, розробити методи і моделі оцінювання її рівня.

The primary research goal is to develop a method for constructing a classification model of modern approaches to implementing sociotechnical attacks, to systematize and integrate existing classifications of relevant approaches, with the possibility of expanding with new characteristic features. The development of information technology and data exchange creates new threats to cyber security, including cyber attacks and frauds. Social networks and artificial intelligence contribute to the improvement of sociotechnical methods. Analyzing the data of leading studies, certain methods are identified that social engineers use most often, but these publications do not form a set of signs that characterize the approaches to implementation of the corresponding attacks, which will make it possible to formalize the process of their classification from a systemic standpoint. The research is aimed at solving the following tasks: toconstruct a model for classifying sociotechnical attacks in which it is possible to develop a generalized hierarchical model; to form a generalized set of features, criteria, and sub-criteria, which allows us to select and develop appropriate means of countering sociotechnical attacks from a systemic perspective; and to carry out the modelling of a corresponding cyberattack for a systematic understanding of actions and countermeasures. Given this, the analysis and classification of modern approaches to the implementation of sociotechnical attacks is an important component of a cyber security strategy to ensure protection against ever-growing threats and is an urgent scientific task. Results and conclusions. Based on the multi-theoretical approach, a method is proposed, in which, due to the stages of determining the set: identifiers of signs, criteria, and sub-criteria, it is possible to develop a generalized hierarchical model for classifying socio-technical attacks according to the characteristic principle. Based on the proposed model and the analyzed literature, a generalized set of features, criteria, and sub-criteria has been formed, such as: time aspect, industry affiliation, interaction with security policy, remoteness, initialization, tools, manipulation, violation of characteristics, relational signs, severity level, type of attacked source, type of access, type of appeal, type of sociotechnical technique, and scale, which allows us to select and develop appropriate means of countering sociotechnical attacks from a systemic perspective. The example of conducting a sociotechnical attack is considered, in which, taking into account the MAISA classification model and such steps of their implementation as: target research, preparation of a sociotechnical attack, performing of the attack, exploitation of the information received, hiding traces, made it possible to approach the understanding of the actions of a sociotechnician when implementing a phishing attack from a systemic perspective for the further development of appropriate countermeasures. In addition, based on the obtained criteria, it is possible to develop a method for assessing personnel readiness to counter various classes of sociotechnical attacks.

Стаття присвячена оптимізації розробки структур і трафіків передачі інформації в захищених корпоративних мережах за кількісним фактором, яка здійснюється в локальній задачі обчислення раціональних об’ємів інформації. З цією метою сформульована математична постановка локальної задачі з оптимізації ресурсів інформаційної системи за кількісним критерієм. Задача розв’язана шляхом обчислення раціональних об’ємів інформації та внесення їх в опис ресурсів інформаційної системи. Враховуючи зростання об’ємів, розмаїття задач, які висуваються до захищених корпоративних мереж, оцінювати якість мереж, які проектуються необхідно на основі багатокритеріальної оптимізації. Дана оптимізація повинна враховувати весь спектр останніх досягнень в області системного підходу, сучасних принципів скаляризації, прийомів декомпозиції та агрегування, теорії графів, алгоритмів оптимізації, методів ієрархічного структурування синтезу з послідовним прийняттям рішень. Виконання поставленого завдання починається з побудови інформаційних структур, що представляють собою зв’язані орієнтовані графи. Вершинами графів являються задачі взаємодії макрорівня, що здійснюють інформаційний обмін між елементами локальної мережі і локальними мережами, а дугами являються інформаційні впливи або повідомлення. Відповідним чином будуються структури для мікрорівня. Задачі взаємодії макрорівня і мікрорівня поділяються на три типи: ресурси-джерела; ресурси-транзити; ресурси-користувачі. Оптимізація структур за кількісним фактором здійснюється в локальній задачі обчислення раціональних об’ємів інформації. Під об'ємом інформації розуміється кількість елементарних символів. Слід відзначити, що мова йде про об'єми інформації, які складаються з базових, а не синтетичних показників. Раціональний об'єм інформації повинен відповідати вимогам повноти інформації, що ставиться задачею-споживачем. Якщо об’єм інформації менший необхідного, тоді елемент мережі, споживач або вся мережа відчуватиме нестачу інформації. У випадку надлишку потрібного об’єму виникають непродуктивні затрати на формування, обробку і передачу інформації або результатів рішення задач, а також загрози доступності системи. В глобальному випадку проблема набагато складніше, оскільки частина інформаційного потоку може бути інформаційним деструктивним впливом або загрозою порушення критеріїв інформаційної безпеки.

The purpose of the study is to analyse the impact of cybersecurity on higher education in Ukraine, identify key threats and formulate key recommendations for improving the security of educational institutions. For this purpose, a cross-sectional survey study has been chosen. A purposive sample has been used to include participants. 79 questionnaires have been received; five have been rejected, and three more have refused to consent to data processing. The study involved 71 people, including 15 administrative staff (IT departments, managers), 30 teachers, and 26 students. The primary tool in the study has been a cross-sectional questionnaire survey conducted in the same period for all participants from 11/20/2024 - 12/20/2024. The results indicate that the main cybersecurity threats in Ukrainian educational institutions are viruses and malware (39,4%), hacking of university platform accounts (26,8%), phishing attacks (14,1%), and personal data leakage (12,7%). The results also have showed that 49,3% of respondents are moderately aware of cybersecurity measures at the university, while 28,2% are poorly aware. The conclusions summarise that to ensure cybersecurity further, it is necessary to expand multi-level protection systems, control the use of the Internet, and conduct additional training for students and teachers in cybersecurity.