This study analyses the importance of the entrepreneurial intention of university students to promote social change by green entrepreneurship in regard to the three most vibrant components of AMO (Ability, Motivation, and Opportunity) theory, developed by the partial least square structural equation model (PLS-SEM). The entrepreneurial intention among students is identified via a deductive approach and this approach is developed using a PLS-SEM. The literature exploited and the methodology used comprise a full exploratory analysis technique to collect empirical data to find the predictor variables that influence the promotion of social changes connected to the mediating variable of green entrepreneurship. The survey data were collected from a total of 302 respondents through survey questionnaires from the students. The data were examined statistically to demonstrate the hypotheses predicted from the literature review. The outcomes of the hypothesis association showed that AMO theory influences the predictor variables of skills, incentives, and entrepreneurship education, and that these skills are statistically significant and accepted towards green entrepreneurship. However, the importance of a green entrepreneurship strategy is influenced by the entrepreneurial intention that encourages the promotion of social change. Therefore, the present study helps researchers to find the structural relationship between different wings connecting AMO theory with the entrepreneurial intention that incurs and develops sustainable business performance to create jobs, instead of searching for jobs. Secondly, this study also indicates a mixed approach where participants can openly discuss their opinion and understanding. Ultimately, this study encourages the use of the covariance-based structural equation model (CB-SEM) by confirming its theory, and testing the confirmatory factor analysis in particular.

As organic farming gains more popularity across the world, it is important to discuss the underlying trends of its development in Ukraine, who is an important agricultural producer. Organic farming may have lower environmental pressures—therefore, we seek to identify the major trends in the production and sales of the organic agricultural products in Ukraine. In this study, data on the production structure, costs, and selling prices from Ukrainian enterprises are analyzed. Conventional and organic enterprises are contrasted in order to identify the possibilities for the development of organic agriculture in Ukraine. Our results suggest that enterprises that use organic farming in Ukraine tend to produce higher output per hectare, as opposed to those engaged in conventional farming. However, labor profitability remains low in labor-intensive organic farming, especially in larger companies, and organic products remain a low percentage of Ukraine’s agricultural exports. This calls for further study into the development of organic production and consumption in the domestic market, as well as the implementation of appropriate certification practices in order to ensure the growth of organic exports.

Business intelligence is an increasingly important area for organisations looking to compete in the marketplace and improve the efficiency of their business processes. Business intelligence allows organisations to collect, analyse and interpret large amounts of data to gain valuable insights for making informed decisions. This article provides a comprehensive overview of business intelligence as a data processing tool. Key concepts and terms, as well as methodologies and tools used in the process of data analysis, are discussed. The benefits of applying business intelligence in an organisation, such as improving the efficiency of business processes, reducing risks and supporting informed decision-making, are described. Possible challenges are analysed, including data quality, data security, integration of data from different sources, and effective communication of data analysis results between specialists and non-technical employees. Practical recommendations for the implementation of business intelligence in an organisation are provided, including defining strategic goals, assessing the current state, selecting appropriate tools and methodologies, training and developing specialists, and ensuring continuous improvement of business intelligence processes. The author considers the prospects for the development of business intelligence in the context of rapid changes in technology and market conditions. In particular, trends in the field of artificial intelligence, machine learning and big data that may affect the development of business intelligence in the future are discussed. Бізнес-аналітика є все більш важливою сферою для організацій, які бажають конкурувати на ринку та підвищувати ефективність своїх бізнес-процесів. Бізнес-аналітика дозволяє організаціям збирати, аналізувати та інтерпретувати великі обсяги даних, щоб отримати цінну інформацію для прийняття інформованих рішень. У цій статті представлено всеосяжний огляд бізнес-аналітики як інструменту обробки даних. Розглянуто ключові поняття та терміни, а також методології та інструменти, що використовуються в процесі аналізу даних. Описано переваги застосування бізнес-аналітики в організації, такі як підвищення ефективності бізнес-процесів, зменшення ризиків та підтримка прийняття інформованих рішень. Аналізуються можливі проблеми, зокрема забезпечення якості даних, забезпечення безпеки даних, інтеграція даних з різних джерел та ефективна комунікація результатів аналізу даних між фахівцями та нетехнічними співробітниками. Надано практичні рекомендації щодо впровадження бізнес-аналітики в організації, зокрема визначення стратегічних цілей, оцінка поточного стану, вибір відповідних інструментів та методологій, навчання та розвиток фахівців, а також забезпечення постійного вдосконалення процесів бізнес-аналітики. Розглянуто перспективи розвитку бізнес-аналітики в контексті швидких змін технологій та ринкових умов. Зокрема, обговорюються тенденції в галузі штучного інтелекту, машинного навчання та великих даних, які можуть вплинути на розвиток бізнес-аналітики в майбутньому.

У статті досліджено роль цифрових проєктів у трансформації процесів обліку та аналізу фінансових даних в умовах сучасного цифрового середовища. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних методів обліку, що базуються на ручних процесах, до автоматизованих систем, які забезпечують обробку даних у реальному часі, підвищують точність і прозорість фінансових операцій. Запропоновано концептуальний підхід до впровадження цифрових технологій, який включає три основні компоненти: 1) автоматизацію рутинних завдань за допомогою штучного інтелекту (ШІ) та роботизованої автоматизації процесів (RPA); 2) інтеграцію хмарних платформ і BI-інструментів для аналізу великих обсягів даних; 3) використання прогнозних моделей і аналітики для виявлення трендів і аномалій. Дослідження проведено з використанням методів бібліографічного аналізу для вивчення сучасних тенденцій у цифровізації фінансових процесів, порівняльного аналізу традиційних і цифрових методів обліку, а також статистичних даних для оцінки ефективності цифрових рішень. Результати свідчать, що цифрові проєкти скорочують час підготовки фінансових звітів на 75%, мінімізують людські помилки та підвищують довіру до даних. Особлива увага приділена викликам, таким як кібербезпека, інтеграція із застарілими системами та нестача кваліфікованих фахівців. Також висвітлено потребу в навчанні персоналу новим цифровим інструментам та важливість адаптації організаційної культури до умов цифрової трансформації. Запропонований підхід є особливо актуальним для українських організацій, які стикаються з необхідністю швидкої адаптації до нестабільного бізнес-середовища. Цифрові проєкти сприяють підвищенню конкурентоспроможності шляхом оптимізації фінансових процесів і забезпечення гнучкості. Теоретичні положення можуть бути використані для розробки стратегій цифрової трансформації, а результати дослідження створюють основу для подальших наукових розвідок у сфері автоматизації обліку та аналізу даних. Крім того, стаття містить практичні рекомендації щодо впровадження цифрових інструментів в облікову діяльність, що може бути корисним для управлінців, ІТ-фахівців та аналітиків.

У статті розглядаються питання організаційно-методичного забезпечення стратегічного аналізу діяльності підприємств агробізнесу. Проведено порівняльний аналіз відповідності темпів й особливостей розвитку підприємств агробізнесу, організованих у формі господарських товариств. З’ясовано закономірностей і тенденцій виникнення нестабільності функціонування товариств з обмеженою відповідальністю шляхом ідентифікації факторів, що можуть сприяти подоланню небажаних наслідків. Запропоновано методику статистичного вимірювання коливання розміру землекористування за коефіцієнтом варіації задля дослідження впливу нестабільності діяльності на ефективність господарювання товариств з обмеженою відповідальністю. Доведено, що розходження за розміром землекористування, що існують між господарствами, пов’язані з рухом земельних паїв між окремими засновниками.

У статті висвітлено стан продовольчої безпеки України та світу під час військової агресії з боку російської федерації. Показано яким чином експорт сільськогосподарської продукції впливає на сталий розвиток економіки України та світу. Складено і проаналізовано рейтинг країн, а також місце України у даному рейтингу щодо виробництва зерна пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику за останні роки. Також показано, які країни найбільше імпортують українську сільськогосподарську продукцію. Висвітлено до яких країн найбільше експортує Україна сільськогосподарської продукції, а також показані причини, які впливають на не виконання Україною планового графіку експорту зерна в умовах війни. Запропоновано шляхи покращання обсягів збільшення експорту сільськогосподарської продукції шляхом будівництва у західних частинах України так званих «сухих портів», які дадуть змогу значно скоротити час експортування. Також проаналізовано внутрішнє споживання зерна різних сільськогосподарських культур та борошна, а також їх вплив на сталий розвиток економіки шляхом виробництва додаткових переробних галузей (виробництв) у сфері ресурсо- та енергозбереження.