Soil and air pollution are main problems posing a serious threat to human health. Traditional physical and chemical soil remediation methods affect the soil ecosystem and are rather costly. Since the main purpose of soil remediation is not only to remove pollutants but also to restore soil health, the method of phytoremediation is becoming extremely relevant. Phytoremediation is an environmentally friendly and natural process of removing pollutants from the environment. Cleaning up contaminated sites and enabling re-use without harming future users requires the implementation of environmentally friendly and economically attractive technologies. Phytoremediation does not adversely affect the structure and biological life of the soil. Concerning on-site cleaning in situ. Hyperaccumulator plants can accumulate heavy metals from the soil, which is the so-called phytoextraction. The ability of trees and shrubs to effectively remove solid particles from the air has also been proven. However, it is not always possible to grow large plants in polluted areas. Therefore, the main goal of the research was to explore previous studies on the phytoremediation capability of herbaceous plants, in particular, their phytoextraction capacity. Another major issue was to study the main methods of improving plant phytoextraction. The results obtained show that grass can be a good solution for natural ecosystem cleanup. It is also necessary to pay attention to the impact of phytoextraction-improving substances on soil health.

The purpose of this research was to assess the functional value of the “Super Trawnik” lawn mixture. The studies were carried out between 2017 and 2019 at the Experimental Station of the University of Agriculture in Krakow (50°07′ N, 20°05′ E), and the experimental factor was the AGRO-SORB^® Folium, a biostimulant containing amino acids and applied at three doses: 1, 2, and 3 L·ha⁻¹. Lawn visual quality was assessed on a 9-point scale, with 10–11 mowings at 4 cm during the growing period. An increase in the concentration of the stimulant applied as a spray resulted in a significant increase in its effectiveness; plants in plots with the highest dose of amino acid solution (Variant III) had the highest aesthetic and functional values. The AGRO-SORB^® Folium reduced the occurrence of fungal diseases; compared to control plants, there was a 16% reduction of Fusarium patch (Microdochium nivale) infection and a 20% reduction of Dreschlera leaf spot (Drechslera siccans). Satisfactory effects were also recorded on plots where the product was applied at a dose of 2 L·ha⁻¹ (Variant II). Those plots had more favourably rated turf, with higher resistance of plants to Fusarium patch by 12% and to Dreschlera leaf spot by 20% compared to control.

The article presents the results of studies that were conducted on the territory of the Forest-steppe of Ukraine during 2021-23, where the indicators of grain and fodder productive spring barley were studied, depending on the variety, foliar feeding and presowing treatment of seeds. The indicators of the share of influence of the studied factors on the grain yield and the correlation between the output of digestive protein and the yield were also studied. Studies were conducted with varieties of barley spring Spitfire, Imidzh and Avhii. During phenological observations, they found indicators of the height and density of the studied varieties. It was found that the grain productivity of spring barley not depending on the variety on the variant by conducting only water treatment (control) was 2,74-3,22 t/ha. During the introduction of preparations without pre-sowing treatment, the grain yield increased to 2,98- 3,52 t/ha. Additional treatment of seeds provided an increase in yield by another 0,10-0,23 t/ha. The Spitfire variety showed the best indicators of grain yield. At the control, the yield of this variety was 3,22 tons/ha, which is 0,48 tons/ha more compared to the barley variety of spring Avhii, and 0,30 tons/ ha - compared to the Imidzh variety. With foliar feeding, this trend continued, and on the Vegestim + variant, pre-sowing treatment with the Spitfire variety, the highest yields were recorded – 3,75 t/ha, which is 1,01 t/ha more compared to the control. It was found that the greatest influence on the yield of grain had a variety – 66,40%, foliar feeding influenced the yield by 25,50%, other factors not studied - by 7,20%. As the foliar feeding with drugs also increased the yield of nutrients. For the introduction of Vegestim in 2 terms, the feed yield was 3,85-4,06 t/ha, and the digestible protein yield was 2,14-2,46 t/ha. For the introduction of Agrostimulin, these indicators amounted to 3,73-4,67 t/ha. and 2,08-2,61 t/ha of digestible protein. The highest rates of nutrient yield were on the barley variety of spring Spitfire – 4,83 t/ha feed units and 2,69 t/ha digestible protein - Vegestim variant + preseeding treatment, and 4,67 t/ha feed units and 2,61 t/ha digestible protein - on Agrostimulin variant + preseeding treatment. У статті наведені результати досліджень, які були проведені на території Лісостепу України протягом 2021-23 рр., де вивчалися показники зернової та кормової продуктивності ячменю ярого в залежності від сорту, позакореневого підживлення та передпосівної обробки насіння. Вивчалися також показники частки впливу досліджуваних факторів на урожайність зерна та кореляційна залежність між виходом перетравного протеїну та виходом урожаю. Дослідження проводилися з сортами ячменю ярого Спітфаєр, Імідж та Авгій. Під час фенологічних спостережень виявили показники висоти та густоти досліджуваних сортів. Було з'ясовано, що зернова продуктивність ячменю ярого незалежно від сорту на варіанті проведенням лише обробки водою (контроль) склала 2,74-3,22 т/га. За внесення препаратів без передпосівної обробки урожайність зерна збільшилася до показників 2,98-3,52 т/га. Додаткова обробка насіння забезпечила приріст урожаю ще на 0,10-0,23 т/га. Сорт Спітфаєр показав кращі показники урожайності зерна. На контролі урожайність цього сорту склала 3,22 т/га, що на 0,48 т/га більше порівняно із сортом ячменю ярого Авгій, та на 0,30 т/га – порівняно із сортом Імідж. При позакореневому підживленні ця тенденція зберігалася, і на варіанті Вегестим + передпосівна обробка у сорті Спітфаєр було зафіксовано найвищі показники урожайності – 3,75 т/га, що на 1,01 т/га більше порівняно із контролем. Виявлено, що найбільший вплив на урожайність зерна мав сорт – 66,40 %, позакореневе підживлення вплинуло на урожайність на 25,50 %, інші не досліджувані фактори – на 7,20 %. На ділянках без позакореневого підживлення препаратами вихід кормових одиниць склав 3,54 т/ га на сорті Авгій, 3,77 т/га – на сорті Імідж та 4,16 т/га – на сорті Спітфаєр. Вихід перетравного протеїну відповідно склав 1,99 т/га, 2,10 т/га та 2,31 т/га. По мірі проведення позакореневого підживлення препаратами вихід поживних речовин також зростав. За внесення препарату Вегестим у 2 строки вихід кормових склав 3,85-4,06 т/га, а вихід перетравного протеїну – 2,14-2,46 т/га. За внесення Агростимуліну ці показники склали...