The COVID-19 outbreak seems to be the most dangerous challenge of the third millennium due to its highly contagious nature. Amongst natural molecules for COVID-19 treatment, the flavonoid molecule quercetin (QR) is currently considered one of the most promising. QR is an active agent against SARS and MERS due to its antimicrobial, antiviral, anti-inflammatory, antioxidant, and some other beneficial effects. QR may hold therapeutic potential against SARS-CoV-2 due to its inhibitory effects on several stages of the viral life cycle. In fact, QR inhibits viral entry, absorption, and penetration in the SARS-CoV virus, which might be at least partly explained by the ability of QR and its derivatives to inhibit 3-chymotrypsin-like protease (3CLpro) and papain-like protease (PLpro). QR is a potent immunomodulatory molecule due to its direct modulatory effects on several immune cells, cytokines, and other immune molecules. QR-based nanopreparations possess enhanced bioavailability and solubility in water. In this review, we discuss the prospects for the application of QR as a preventive and treatment agent for COVID-19. Given the multifactorial beneficial action of QR, it can be considered a very valid drug as a preventative, mitigating, and therapeutic agent of COVID-19 infection, especially in synergism with zinc, vitamins C, D, and E, and other polyphenols.

The leaves of different species of the genus Artemisia show considerable inner and external structural diversity. This paper presents a comparative study of the micromorphological features of leaf surface for seven species from different regions of Ukraine: A. absinthium L., A. annua L., A. dracunculus L., A. marschalliana Spreng., A. vulgaris L., A. argyi H.Lév. & Vaniot, and A. verlotiorum Lamotte. The vegetative organs of these plants have potentially significant value as medicinal raw materials. This study was carried out using both light and scanning electron microscopy. The main diagnostic characteristics for each species – in terms of form and structure of epidermal cells, stomata, and trichomes (glandular and non-glandular) – were described and illustrated. Using combinations of selected qualitative micromorphological characteristics of the investigated species of Artemisia, it is possible to detect the species identity of these raw materials.

Leaves of Actinidia arguta Lindl. (A. arguta) are a promising raw material for pharmaceutical production. Actinidia is cultivated in Ukraine, and its homeland is China, so raw materials may have different origins. Hydroxycinnamic acids (HCAs) are one of the important biologically active substances of A. arguta leaves, which provide the pharmacological action of this raw material. The aim of the study was to identify and compare the quantitative content of HCAs in the leaves of A. arguta harvested in Ukraine and China in different phases of the growing season. Microscopic and phytochemical studies of the leaves of A. arguta are conducted. After histochemical reaction with the nitrite-molybdenum reagent, idioblast cells with s in A. arguta leaves are stained on brick-red color. The amount of the sum of HCAs was determined by absorption UV-spectrophotometry in terms of rosmarinic acid at wavelength 505nm after reaction with a nitrite-molybdenum reagent. It was found that the A. arguta leaves contain high levels of HCAs (to 2.69). The highest HCAs level was recorded in July, which was decreased somewhat in August. Histochemical reactions for the detection of HCAs in fresh A. arguta leaves can be used to identify plants of the genus Actinidia Lindl., which are potential sources of HCAs. The content of HCAs is independent of the region of plant growth, but its quantity varies during the growing season. So, during July, the leaves can be collected from male plants, and during the end of August and start of September, leaves can be collected from both male and female plants. This indicates the prospect of using the leaves of A. arguta as a source of raw materials for pharmacy and medicine.

Мета роботи. Встановлення морфолого-анатомічних діагностичних ознак трави астрагалу солодколистого. Матеріали і методи. Мікропрепарати виготов­ляли з фрагментів трави астрагалу солодколистого, фіксованих у розчині хлоралгідрату, і досліджували загально­прийнятими методами з використанням тринокулярного світлового мікроскопа ULAB при збільшенні в 40, 100 та 400 разів; фотофіксацію результатів здійснюва­ли за допомогою дзеркальної фотокамери Canon EOS 550. Результати й обговорення. Діагностичними мікроскопічними ознаками сировини можна вважати трихоми, які складаються з 1-2 коротких базальних клітин та однієї великої видовженої термінальної клітини з бородавчастою кутикулою; термінальна клітина прикріплюється до ніжки з базальних клітин одним зі своїх країв, який заокруглений, інший її край загострений. Проведено дослідження фрагментів висушених та свіжозібраних листків, стебел, рахісу та квіток; у результаті проведення аналізу поперечних зрізів із свіжої трави астрагалу солодколистого встановлено особливості локалізації слизу, пектинів та фенольних сполук в аналізованій рослинній сировині. Висновки. Встановлено морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки надземної частини астрагалу солодколистого, перспективного нефропротекторного засобу. Отримані дані буде використано при розробці проекту методів контролю якості на нову лікарську рослинну сировину – «Трава астрагалу солодколистого».

The state of scientific research on Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. is analyzed. – a valuable medicinal and fruit liana promising for cultivation both in private gardening and on an industrial scale. Anatomical and morphological studies of the stem and rhizome of Chinese magnolia-vine under the conditions of introduction in the M. M. Gryshka National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (Right Bank Forest Steppe of Ukraine) were carried out. Anatomical studies were performed using an XSP-146TR microscope. Peculiarities of the anatomical structure of the stem and rhizome of dioecious and monoecious magnolia-vine plants selected in different phases of development were revealed. At the end of August, a significant accumulation of starch grains was noted in the bark parenchyma, core rays, and perimedullary zone of one-year-old magnolia-vine shoots, which are almost absent during the period when the plants emerge from dormancy. Perennial shoots, in contrast to annual shoots, have a greater number of layers of cells of the periderm phellema (sometimes up to ten) and a more intensive saturation of cells with suberin, which prevents the loss of moisture by plant tissues. It was noted that the structure of the rhizome of magnolia-vine plants in a cross-section repeats the structure of the stem. Still, at the same time, certain anatomical features were revealed, which relate to a weakly developed periderm consisting of 2-3 layers of suberized cells, the absence of collenchyma, and the presence of a large amount of ether – oil inclusions in the bark parenchyma, which is much thicker compared to the stem. It has been established that the shoots of magnolia-vine plants with pistillate flowers are distinguished by a smaller number of inclusions with essential oil compared to monoecious plants, which may be related to their more intensive fruiting, so it is better to use the stems and rhizomes of monoecious magnolia-vine plants as pharmacological raw materials. It was assumed that the revealed significantly higher degree of development of the sclerenchymal elements of the phloem and periderm of the stem, compared to the rhizome, may be one of the reasons for the low regeneration capacity of stem cuttings of S. chinensis during vegetative propagation of plants by rooting of lignified cuttings. The importance of research for further selection work with Chinese magnolia-vine and solving the problem of growing planting material was noted. Проаналізовано стан наукових досліджень Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. – цінної лікарської та плодової ліани, перспективної для вирощування як у приватному садівництві, так і в промислових масштабах. Проведено анатомо-морфологічниі дослідження стебла та кореневища лимонника китайського за умов інтродукції в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України (Правобережний Лісостеп України). Анатомічні дослідження виконували з використанням мікроскопу XSP-146TR. Виявлено особливості анатомічної будови стебла і кореневища дводомних і однодомних рослин лимонника, відібраних в різні фази розвитку. Наприкінці серпня відзначено істотне нагромадження крохмальних зерен у паренхімі кори, серцевинних променях та перимедулярній зоні однорічних пагонів лимонника, які в період виходу рослин зі стану спокою майже відсутні. У багаторічних пагонів, на відміну від однорічних, встановлено більшу кількість шарів клітин фелеми перидерми (подекуди до десяти) та інтенсивнішу насиченість клітин суберином, який запобігає втраті вологи рослинними тканинами. Відзначено, що будова кореневища рослин лимонника китайського в поперечному перетині повторює будову стебла, але водночас було виявлено і певні його анатомічні особливості, які стосуються слабко розвиненої перидерми, що складається з 2-3 шарів суберинізованих клітин, відсутності коленхіми та наявності великої кількості ефіро-олійних включень у паренхімі кори, яка значно товща порівняно з стеблом. Встановлено, що пагони рослин лимонника з маточковими квітками вирізняються меншою кількістю включень з ефірною олією, порівняно з однодомними рослинами, що може бути пов'язано з їх інтенсивнішим плодоношенням, тому, як фармакологічну сировину, краще використовувати стебла та кореневища саме однодомних рослин лимонника. Зроблено припущення, що виявлений значно вищий ступінь розвитку склеренхімних елементів флоеми та перидерми стебла,...