The analysis of ecological hazards on soil pollution by oil products has been provided in the impact zone of the railway. The results of oil product migration in soils in the area of influence on section Lviv–Khodoriv are given. To study this problem, a method was used to take soil samples according to the standard DSTU ISO 10381-4: 2005. To determine the content of petroleum products used the method MVV No. 081/12-0116-03 Pochvy. Based on the results of the study it was found that contamination with petroleum products in the study area exceeds the norm in the area of influence of the railway at a distance of 5 to –50 m on average 3.5 times. It is proposed to make management decisions to prevent violations of the sanitary protection zone of the railway and the placement of agricultural plots on it. For rehabilitation of contaminated soils, it is advisable to use a natural sorbent – glauconite, which is widespread in the bowels of Ukraine. The adsorption capacity of glauconite relative to diesel fuel has been experimentally established. According to our experiments it is proved the high efficiency of the proposed sorbent, which is 90%. Therefore, in the future it is necessary to periodically monitor the condition of the soil in the area to prevent pollution. This study proves that this practice is necessary.

The impact of wind power plants on the environmental components is assessed taking into account a number of their parameters, in particular the technical characteristics of wind turbines, the characteristics of networks, engineering and other structures. To do this the life cycle of the wind power plants is described taking into account (by way of inventory) all the necessary materials and resources. Waste management scenarios have been developed, the use of which will make it possible to reduce the harmful impact on the environment. Based on the inventory and input data on the wind farm under study, a diagram is generated – a tree of life cycle processes of the wind power plant – to determine the potential environmental impacts. A list of impact categories that represent the load on the environment caused by the wind power plant is defined; also, the relative contribution of harmful factors is determined for each category, taking into account possible scenarios of waste management. Ecological profiles have been built for all potential impacts on the environment. After normalisation and determination of significance, individual estimates of all indicators and their distribution in three categories of lesions were obtained: human health, ecosystem quality and resources, as well as four stages of the wind farm life cycle: production, dismantling and disposal, operation, transportation and installation. The obtained profiles made it possible to determine individual indicators and eco-indicators, expressed in eco-points that characterise the wind farm under study.

Large areas become unsuitable for full-fledged life after mining activity. To improve the state of environmental safety of post-industrial landscapes and the rational use of disturbed territories, a Decision Support System (DSS) should be created. This system should also contain proposals for restoring the soil cover and plant communities that are proposed in this article. The purpose of this study is to determine the influence of arbuscular mycorrhizal fungi on the process of vegetation formation in the post-industrial landscape of a sulfur quarry. During reclamation works in human-made ecotopes, vegetation has already formed there in a certain way due to natural succession processes. We assessed the level of vegetation self-restoration and, on the basis of the obtained data, the need and direction of phytoreclamation in relation to specific ecotopes. The set of restoration of soil cover and plant communities makes it possible to solve the problem of reusing post-industrial landscapes. The positive effect of the treatment of seedlings with a spore remedy of arbuscular, mycorrhizal fungi on the studied breeds’ height increase was observed. In the process of the revitalization of disturbed landscapes through the mycorrhization of planting material, there is a tendency to restore and increase phytodiversity at the floristic and coenotic levels.

Визначено поняття "стійкості" для складного ландшафтного комплексу. Описано логічною послідовністю процес розвитку небезпеки у складному ландшафтному комплексі. Розроблено систему критеріїв, в основі якої, є зведення в чотири впорядкованих групи великої кількості антропогенних впливів на біоту. Антропогенні впливи поділяють відповідно з чотирма рівнями порушень біоти. Більшість традиційних токсичних ефектів (збільшення смертності, порушення онтогенезу та патології органів і т.ін.) потрапляє в групу, відповідну до рівня індивідуальних і популяційних відгуків (рівень 1). Ще одна група порушень та змін таких параметрів, як зміна первинної продуктивності; зміна агрегованих показників біомаси; зміна концентрації хлорофілу у лісовій екосистемі, інші системні порушення пов'язані з накопиченням важких металів та радіонуклідів (рівень 2). Дуже важливі і поки недостатньо охарактеризовані порушення відносяться до рівня стійкості та цілісності екосистем (рівень 3). Завершує цю систему група порушень вкладу екосистем в біосферні процеси (рівень 4), зокрема і в біогеохімічні потоки елементів. Розроблений підхід корисний під час розроблення максимально адекватної системи критеріїв і пріоритетів для оцінки і класифікації екологічної небезпеки антропогенних впливів зокрема екологічної небезпеки забруднювальних речовин. У запропонованій системі аналізу екологічної небезпеки належне місце займає небезпека впливу на стійкість і цілісність екосистеми, прикладом якої може слугувати небезпека ослаблення зв'язку між біотичними компонентами складного ландшафтного комплексу та абіотичними чинниками навколишнього середовища. Наведено опис лісової екосистеми враховуючи концепцію рівнеблокового підходу до аналізу екологічних небезпек антропогенного порушення біоти.