Decentralization in Ukraine was actualized due to the inability of the local self-government system to satisfy the needs of the rural population in public services for the comprehensive development of a person, their self-realization, and the protection of their constitutional rights. The purpose of this empirical study is to examine development of rural areas in Ukraine in the context of decentralization. The methodology used was exploratory qualitative in nature and used a multiple case study, wherein data analysis were applied. We have found that the first result of decentralization in 2015–2018 is a slowdown in the decline of the proportion of the rural population, in the rate of decline of the available rural population, and the employment rate of the rural population. Our study refutes the hypothesis that the rural development targets, which were defined at the beginning of decentralization and fixed in the current legislation, have been achieved. Rural development targets have not been achieved, and economic modeling shows that there are no prospects for achieving them in the near future. The research results presented in the paper are of considerable importance for developing economic policy and the social development of rural areas, by addressing the needs of these rural areas.

This paper aims to provide a retrospective assessment of Ukraine’s state policy concerning state-owned banks and evaluate their impact on the sustainability of Ukraine’s public finances. The research methodology employs an empirical study of the cash flow of public funds to state-owned banks and the reverse cash flow to determine the impact of the activity and stability of public finances. The cash flow to state-owned banks includes the expenditure of public funds for the creation of authorised capital during the establishment of state-owned banks, the acquisition of shares in operating commercial banks, additional capitalisation of state-owned banks, etc. The reverse cash flow comprises dividends paid based on the performance of state-owned banks, as well as revenue generated for public funds through the sale of shares (privatisation) of state-owned banks. This study highlights the costs associated with recapitalising state-owned banks. These costs disrupt the stability of public finances, create additional debt dependency for Ukraine, impose an additional burden on public finances, and lead to structural changes that reduce funding for social spending. As a result, Ukrainian taxpayers are financing the inefficient activities of state-owned banks while experiencing reduced investments in education, healthcare, social protection, environmental protection, and other essential areas.

The purpose of this article is to study the tax sustainability of agricultural companies in Ukraine. This article developed the following working hypotheses, which were derived from the main purpose of the study. The methodology for the assessment of tax sustainability has been improved due to the development of indicators of tax sustainability at all levels of the tax hierarchy. Our study confirms the hypothesis that the tax sustainability of Ukraine is worse than that of OECD member countries. The hypothesis that the tax sustainability of agricultural companies in Ukraine is worse compared to other sectors of the economy was confirmed as well. The main reason for the instability in the tax system and taxation of the agricultural sector of Ukraine is changes in tax legislation. The issue linked to the instability of agricultural companies is the lack of a company tax strategy. The research results presented in the paper are of considerable importance for ensuring the tax sustainability of agricultural companies in Ukraine.

Метою дослідження є дослідження фінансової складової міжбюджетних відно­син в Україні в частині забезпечення та вдосконалення горизонтального вирівнювання обласних бюджетів в умовах децентралізації. Досліджуються зміни горизонтального вирівнювання місце­вих бюджетів у двох періодах: дореформеному та періоді бюджетної децентралізації. Методо­логія дослідження базується на теорії публічних фінансів, зокрема теорії бюджетного (фіскаль­ного) федералізму. Аналіз базується на оцінюванні статистичних даних уповноважених органів про розподіл коштів державного бюджету по областях України. Часовий інтервал дослідження становить чотири роки (2015-2018 рр.), що зумовлено часом впровадження реформи децен­тралізації в Україні та наявністю оприлюдненої статистичної інформації. Використано програмні пакети MS Excel 2016 та SSPSS Statistics 17.0, StatGraphics Plus 5.0. для економіко-статистичних розрахунків. Економіко-статистичний аналіз проведено із застосуванням методів узагальнення, табличного та графічного, а також кластерного та кореляційного аналізу. Обмеженнями у проведеному дослідженні є неповнота статистичних даних, що підлягають оприлюдненню Дер­жавною службою статистики України, Державною казначейською службою України та Міністер­ством фінансів України. Результати. Доведено, що дотація вирівнювання була основним інструментом вирівнювання дохідної частини місцевих бюджетів за допомогою якого формувалося близько четвертої їх частини та близько половини офіційних трансфертів, після реформування горизонтального вирівнювання зменшення абсолютного обсягу становило 11,5 разів, відносних показників – 15 разів. Детальний аналіз виявляє існування дисбалансів горизонтального вирівнювання обласних бюджетів в Україні у 2015-2018 роках. Доведено, що система горизонтального вирівнювання обласних бюджетів в Україні є неефективною за критерієм фіскальної ефективності та суперечить базовим принципам бюджетної децентралізації. Сформовано чотири кластери бюджетів за обсягами базової дотації (на душу населення): І кластер бюджетів для середніх за обсягами дотації: обласні бюджети Вінницької, Житомирської, Чернігівської, Кіровоградської, Хмельницької, Миколаївської та Черкаської обл.; ІІ кластер бюджетів з найменшими розмірами базової дотації (бюджети Луганської та Сумської обл.) або змінними напрямами горизонтального вирівнювання (бюджети Донецької, Харківської, Одеської та Львівської обл.); ІІІ кластер бюджетів з максимальними за розмірами обсягами базової дотації: обласні бюджети Волинської, Рівненської, Херсонської, Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської та Чернівецької обл.; ІV кластер обласних бюджетів, що перераховували реверсну дотацію до Державного бюджету України: обласні бюджети Дніпропетровської, Запорізької, Київської та Полтавської обл. Практичне значення. Обґрунтовано напрями удосконалення горизонтального вирівнювання обласних бюджетів в Україні: запровадження індексу горизонтального вирівнювання; незмінність підходів до горизонтального вирівнювання на три роки, що відповідатиме вимогам середньострокового бюджетного планування та сталого розвитку регіонів; розширення меж інтервалу значення індексу горизонтального вирівнювання. Перспективи подальших досліджень полягають у обґрунтовуванні механізму фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування в контексті реалізації політики децентралізації.