Purpose. To study the impact of digital maturity of energy enterprises on achieving the effects of sustainable development in the conditions of the fourth industrial revolution. Methodology. The study on energy enterprises economic efficiency was based on the results of a statistical analysis of their activity economic indicators and a macroeconomic analysis of the prerequisites for the digitalization of Ukrainian energy companies, as well as considering the results of an analytical study of foreign companies digital transformation. The application of the benchmarking method made it possible to highlight the best examples of digital changes of energy companies in the field of sustainable development. The generalization method made it possible to point out the effects of digitization of sustainable development for energy companies. Findings. Effectiveness of energy enterprises due to the implementation of digital transformation is reasoned, which allows achieving the effect of sustainable development by ensuring environmental, economic, and social development. Based on the calculation of economic efficiency values, the most efficient energy enterprise was determined, whose activity is characterized by the highest level of digital transformations aimed at achieving the goals of sustainable development. Originality. The dependence between the level of digital maturity of energy enterprises and their economic efficiency is substantiated. The spheres of energy enterprises activity have been established, whose efficiency and importance increases with the level of digitalization. The technical characteristics of energy enterprises digitalization in the spheres of implementation of sustainable development goals, namely economic, social, and environmental ones, are highlighted. Practical value. The main directions of energy enterprises activity have been determined based on the selection of the effects of sustainable development, which are achieved thanks to digitalization. The efficiency of the enterprise because of digitalization is substantiated, considering the directions of sustainable development.

The purpose of the paper is to substantiate the expediency of diversifying educational services in the context of energy transformation and to highlight the modern approaches and teaching methods that contribute to the implementation of changes in the coal industry in the context of its reform to...

Обґрунтовано необхідність дослідження логістичних ланцюгів постачання в умовах війни в Україні, яка спричинила кризові явища у економічному, гуманітарному, технічному, інформаційному середовищі діяльності підприємств. Зазначено, що війна в Україні додала ризиків для міжнародних ланцюгів постачання, частиною яких були вітчизняні підприємства. Зруйновані або частково пошкоджені наслідками військових дій, ланцюжки поставок стикаються з багатьма проблемами, які, якщо їх не вирішити, завадять відновленню економіки та довгостроковому зростанню. Розглянуто особливості функціонування та управління логістичними ланцюгами в умовах зміни середовища та впливу негативних тенденцій, зокрема зменшення обсягів експорту та імпорту, зміни структури на напрямів логістичних потоків, зупинення діяльності та релокації підприємств, збільшення ризиків та загроз постачання товарів. Охарактеризовано умови функціонування логістичних ланцюгів вітчизняних підприємств в умовах війни. Узагальнено зарубіжний досвід оптимізації логістичних ланцюгів, зокрема шляхом визначення та класифікації потенційних та існуючих для них ризиків, враховуючи сформований під час пандемії досвід. Обґрунтовано, що такий досвід частково може бути використаний для відновлення та підвищення стійкості вітчизняних логістичних ланцюгів в сучасних умовах війни та післявоєнного відновлення. Використано та адаптовано матрицю класифікації ризиків управління логістичними ланцюгами постачання для вітчизняних промислових підприємств. Розглянуто можливі стратегії управління ризиками відповідно до рівня складності їх передбачення та впливу на них. Охарактеризовано критерії оптимізації управління логістичними ланцюгами постачання на основі виділення таких позицій: виявлення і збереження логістичних потужностей; забезпечення стійкості у майбутньому; створення прозорості; оцінка реалістичності попиту кінцевого споживача; оцінка реалістичності попиту кінцевого споживача. Розглянуто задачу оптимізації управління логістичним ланцюгом постачання в умовах кризових явищ. Запропоновано ключові індикатори ефективності функціонування логістичних ланцюгів на основі розгляду як загальних, так і логістичних показників та напрямів їх оптимізації на основі врахування розглянутих у статті критеріїв оптимізації та обґрунтування ключові індикатори оцінювання такої оптимізації.

The article is devoted to the question of justifying the feasibility of acquiring competences in the field of waste management at the national, industrial, regional and individual levels. The purpose of the article is to characterize the state of waste management in Ukraine in the pre-war period, to summarize the experience of waste management in European countries, and to highlight the peculiarities of the formation of waste management skills in Ukraine in the post-war recovery period. Considering the dynamic of capital investments on environmental protection in Ukraine, it's sustained the necessity of addition measurements in the area of waste management in order to increase the results of this activity, namely by determining the basic skills waste management. The article examines the share of utilized waste in the total amount of waste generated by the regions of Ukraine. The analysis is complemented by an analysis of the dynamics of industrial production and it is concluded that in the conditions of a low share of waste utilization and the growth of the index of industrial production, it is necessary to develop waste management skills in industry. A study of the public's perception of the situation with waste management was conducted. Based on the generalization of domestic and foreign experience in waste management, the skills that are necessary for realization of all levels of the waste management hierarchy were considered, namely: skills for prevention of waste generation and its reduction, preparation for waste reuse, waste recycling and another types of waste disposal were highlighted.