Europe’s forests, particularly in Ukraine, are highly vulnerable to climate change. The maintenance and improvement of forest health are high-priority issues, and various stakeholders have shown an interest in understanding and utilizing ecological interactions between trees and their associated microorganisms. Endophyte microbes can influence the health of trees either by directly interacting with the damaging agents or modulating host responses to infection. In the framework of this work, ten morphotypes of endophytic bacteria from the tissues of unripe acorns of Quercus robur L. were isolated. Based on the results of the sequenced 16S rRNA genes, four species of endophytic bacteria were identified: Bacillus amyloliquefaciens, Bacillus subtilis, Delftia acidovorans, and Lelliottia amnigena. Determining the activity of pectolytic enzymes showed that the isolates B. subtilis and B. amyloliquefaciens could not cause maceration of plant tissues. Screening for these isolates revealed their fungistatic effect against phytopathogenic micromycetes, namely Fusarium tricinctum, Botrytis cinerea, and Sclerotinia sclerotiorum. Inoculation of B. subtilis, B. amyloliquefaciens, and their complex in oak leaves, in contrast to phytopathogenic bacteria, contributed to the complete restoration of the epidermis at the sites of damage. The phytopathogenic bacteria Pectobacterium and Pseudomonas caused a 2.0 and 2.2 times increase in polyphenol concentration in the plants, respectively, while the ratio of antioxidant activity to total phenolic content decreased. Inoculation of Bacillus amyloliquefaciens and Bacillus subtilis isolates into oak leaf tissue were accompanied by a decrease in the total pool of phenolic compounds. The ratio of antioxidant activity to total phenolic content increased. This indicates a qualitative improvement in the overall balance of the oak leaf antioxidant system induced by potential PGPB. Thus, endophytic bacteria of the genus Bacillus isolated from the internal tissues of unripe oak acorns have the ability of growth biocontrol and spread of phytopathogens, indicating their promise for use as biopesticides.

На підставі аналізу повидільної таксаційної бази даних лісових насаджень правобережної частини Центрального Лісостепу, що охоплює Вінницьку, Черкаську, Житомирську та Київську адміністративні області, станом на 01.01.2024 р., ідентифіковано ділянки, де зростають насадження з участю дуба червоного (Quercus rubra L.). Проаналізовано динаміку їх лісівничо-таксаційних показників. Встановлено площі насаджень з дубом червоним у межах зазначених адміністративних областей: Вінницька – 18,6 тис. га (з них чисті деревостани – 809,4 га); Київська – 13,9 тис. га (чисті деревостани – 404,0 га); Черкаська – 6,8 тис. га (чисті деревостани – 179,9 га); Житомирська – 5,8 тис. га (чисті деревостани – 485,9 га). Визначено, що частка чистих насаджень дуба червоного становить 4,2 % від загальної площі насаджень з його участю в регіоні дослідження. Проведено розподіл загальної площі цих насаджень за класами віку, адміністративними областями та коефіцієнтами участі дуба червоного у складі. Визначено середній вік деревостанів з дубом червоним та середній коефіцієнт його участі у складі насаджень. Встановлено місце розташування найстаріших насаджень з участю цього виду в регіоні дослідження. Проведено розподіл загальної площі насаджень з дубом червоним за домінантними видами та адміністративними областями. Встановлено, що дуб червоний зростає в насадженнях, де домінують тридцять дев'ять деревних видів, при цьому найбільші площі займають насадження з домінуванням дуба звичайного (Quercus robur L.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), найменші площі – з домінуванням горіха манжурського (Juglans mandshurica) та в'яза гладкого (Ulmus laevis). Встановлено, що загальний запас деревини в насадженнях з участю дуба червоного у правобережній частині Центрального Лісостепу становить 7140,9 тис. м³, з яких 60 % припадає на запас чистих деревостанів дуба червоного. Проведено розподіл площі та запасу чистих деревостанів дуба червоного за віковими групами та адміністративними областями. Визначено середній запас монокультур дуба червоного у регіоні дослідження та в межах адміністративних областей, який засвідчує про їх високу продуктивність. Встановлено, що найбільшою продуктивністю у регіоні відзначаються деревостани з рослинами дуба червоного, що зростають у Житомирській та Вінницькій областях, найнижчою – у Черкаській області.