Liudmyla Yeremko

Dr. Liudmyla Yeremko

orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 June 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
ВТВ. М. Тоцький
В. М. Тоцький
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
Кукурудза (Zea mays L.) як продукт харчування має вирішальну роль в успішному розв’язанні завдання щодо сталого виробництва зерна в агропромисловому комплексі України як одна з найбільш урожайних зернових культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних систем удобрення та основного обробітку ґрунту на біометричні показники та формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Аналізуючи вплив способів обробітку ґрунту на лінійний ріст, необхідно зазначити, що найбільша висота рослин гібридів ДН Патріот, ДН Фієста була на фоні полицевого обробітку ґрунту, а у гібриду ДН Джулія – майже однаковою як за умови поверхневого, так і полицевого обробітків ґрунту. В середньому за роки досліджень найбільшу урожайність гібридів ДН Патріот, ДН Фієста було одержано за умови внесення мінеральних добрив дозою N45Р40К60 + позакореневого підживлення карбамідом (15 кг/га) та мікродобривом Новалон Фоліар (1,0 кг/га) у фазу 5–6 листків на фоні полицевого обробітку ґрунту. Приріст урожайності зерна гібридів відносно контролю становив, відповідно 1,06 і 1,20 т/га або 19,2 і 18,9 %. У разі застосування поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту спостерігали зменшення урожайності гібриду ДН Патріот на 0,05–0,23 т/га, а гібриду ДН Фієста – на 0,17–0,58 т/га порівняно з полице-вою оранкою. Середньостиглий гібрид ДН Джулія найбільш продуктивним був за аналогічного варіанту удобрення, але на фоні поверхневого обробітку ґрунту. Порівняно з варіантом без добрив урожайність збільшилася на 1,07 т/га або 16,6 %. У разі проведення плоскорізного обробітку і полицевої оранки спостерігається зменшення урожайності зерна, відповідно на 0,37 і 0,50 т/га або 4,9 і 6,6 % порівняно з поверхневим обробітком ґрунту.

9 May 2024 in Agronomy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
VHVolodymyr Hanhur
Volodymyr Hanhur
Mariola StaniakMariola Staniak
Mariola Staniak
The aim of this study was to determine the effects of different NPK rates and N application methods and seed inoculation with a microbial preparation on selected elements of plant growth and the productivity parameters seed yield, protein content in seeds and the yield of protein. The research hypothesis suggested that seed inoculation and a split rate of N application with an optimal supply of plants with PK could improve the nutritional status and increase the efficiency of nutrient use in peas. The studies included two factors: the application of NPK at doses of N0P0K0 (control), N15P15K15 (pre-sowing), N15P30K30 + N15 (pre-sowing + N15 at BBCH 22–23), N30P30K30 (pre-sowing), N30P45K45 + N15 (pre-sowing + N15 at BBCH 22–23) and N45P45K45 (pre-sowing), and seed inoculation with the microbial preparation Rhizogumin. The results of the study showed significant effects of seed inoculation and mineral fertilization on pea plant growth and the productivity parameters seed yield, protein content and protein yield. It was concluded that among the studied combinations, seed inoculation and the application of mineral fertilizers with fractional nitrogen fertilization with N30P45K45 + N15 were the most effective. This combination significantly increased seed yield, protein content and protein yield compared to the control treatment (by 26.2%, 11.1% and 43,5%, respectively).

26 June 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
АКА. А. Кочерга
А. А. Кочерга
У сучасних технологіях вирощування соняшника (Helianthus annuus L.) ефективним заходом ніве-лювання негативного впливу несприятливих абіотичних чинників та управління реалізацією біологіч-ного потенціалу продуктивності культури все більшого поширення набувають регулятори росту рослин. Метою досліджень було з’ясувати зміну біометричних параметрів рослин та продуктивно-сті посівів соняшнику за умови пливу біостимуляторів росту в умовах Лівобережного Лісостепу Ук-раїни. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що стимулятори росту рослин сприяли приско-ренню проростання насіння, інтенсифікації ростових процесів, скороченню тривалості міжфазних періодів. Встановлено, що найбільш ефективний вплив на формування та функціонування асиміля-ційної поверхні рослин спостерігали у разі поєднання допосівної обробки насіння препаратом Марс ЕLBi (300 мл/т) та позакореневого підживлення посівів у фазу 5–6 листків стимулятором Ендофіт L1 (20 мл/га), де площа листкової поверхні посівів становила 80 тис. м2/га або перевищувала конт-роль на 33,1 %. За застосуванням рістрегулюючих речовин відзначено збільшення маси насіння з ко-шика на 3,1–4,4 г або 5,7–8,1 % та маси 1000 насінин на 5,2–7,5 г або 10,3–14,9 % щодо контрольно-го варіанту. З’ясовано, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю соняшника створю-валися за умови допосівної обробки насіння культури біостимулятором Марс ЕLBi та листкового підживлення посівів препаратом Ендофіт L1. Приріст урожайності насіння соняшника порівняно з контролем становив 0,34 т/га або 12,7 %. Ефективним також виявилося застосування вищезазна-чених препаратів лише для передпосівної обробки насіння, яке забезпечило підвищення урожайності соняшника, відповідно, на 0,30 і 0,21 т/га.

5 November 2021 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВГВ.в. Гангур
В.в. Гангур
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
ВСВ.о. Саєнко
В.о. Саєнко
Мета дослідження – з’ясування впливу різних норм мінеральних добрив, допосівної обробки насіння мікро- біологічним препаратом на основі азотфіксуючих мікро- організмів та підживлення посівів мікродобривами на динаміку формування листкової поверхні чини посівної, тривалість і продуктивність її фотосинтетичної роботи. Методи. Дослідження проведено в умовах дослід- ного поля ДП «ДГ «Степне» Інституту свинарства і АПВ НААН Полтавського району Полтавської області про- тягом 2018–2020 рр. Ми вивчали такі елементи тех- нології вирощування: внесення мінеральних добрив у дозах N20P40K40, N40P40K40, проведення допосівної іно- куляції насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектора Різосейв (1,0 л/т), її поєднання з позакореневим підживленням рослин у фазі гілкування мікродобривом Авангард Р Бобові (2 л/га), а також комплексне застосування інокулянту й біопротектора з макро- і мікродобривами. Результати досліджень свідчать про суттєвий позитивний вплив агротехнологічних прийомів, які вивчали, на динаміку формування листкової поверхні рослин і тривалість її активної фотосинтезуючої роботи. Найсприятливішою умовою функціонування асиміля- ційного апарату рослин (що визначали за накопичен- ням рослинами значної кількості органічної надзем- ної біомаси) є поєднання допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин на фоні вне- сення N40Р40К40 : у цьому варіанті досліду зернова про- дуктивність посівів була найвищою і становила 3,07 т/га. Урожайність зерна на фонах мінерального удо- брення N20Р40К40 і N40Р40К40 становила 2,80 і 2,93 т/га від- повідно, що вище контролю на 20,3 і 23,9 %. Проведення допосівної інокуляції насіння та її поєднання з позако- реневим підживленням рослин дало змогу збільшити зернову продуктивність посівів чини до 2,44 та 2,57 т/га відповідно. Висновки. Розміри фотосинтезуючого апарату рос- лин, тривалість і продуктивність його активного функ- ціонування зумовлені покращенням поживного режиму рослин за рахунок інтродукції у ризосферу мікробіоло- гічного препарату на основі азотфіксуючих мікроорганіз- мів та їх забезпечення доступними формами елементів мінерального живлення. Найдоцільнішим виявилося поєднання допосівної інокуляції насіння з позакореневим підживленням рос- лин на фоні внесення N40Р40К40, унаслідок чого за раху- нок подовження періоду продуктивної фотосинтетичної діяльності добре розвиненої асиміляційної поверхні від- булося збільшення зернової продуктивності посівів за умов недостатнього зволоження до 3,07 т/га.

29 December 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
МММ. М. Маренич
М. М. Маренич
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
АША. М. Шостя
А. М. Шостя
ДПД. О. Пузир
Д. О. Пузир
АКА. О. Кирлиця
А. О. Кирлиця
Кукурудза (Zea mays L.) завдяки важливим господарсько-цінним властивостям має різнобічне використання, зокрема як продовольча і зернофуражна, так і технічна культура (сировина для виробництва біоетанолу та біогазу). Дослідження, які проведено на дослідному полі Полтавської ДСГДС імені М. І. Вавилова впродовж 2022–2023 рр., свідчать, що у ранньостиглого гібрида Квітневий 187 МВ найнижча передзбиральна вологість зерна була за умови проведення поверхневого обробітку ґрунту на глибину 8–10 см (16,8 %). За умови вирощування гібрида на фоні плоскорізного обробітку та оранки на глибину 25–27 см вологість зерна зросла, відповідно на 0,4 і 1,7 % (абсолютних). Зерно середньораннього гібрида Оржиця 237 МВ краще віддавало вологу на фоні оранки на глибину 25–27 см, а на варіантах безполицевого обробітку ґрунту спостерігали збільшення її вмісту на 0,8–1,2 % (абсолютних). Таку ж тенденцію виявлено і в середньостиглого гібрида Бистриця 400 МВ. За результатами досліджень виявлено, що ранньостиглий гібрид Квітневий 187 МВ та середньоранній Оржиця 237 МВ формували найвищу і практично однакову урожайність (відповідно 7,59 і 7,45 т/га) у разі проведення оранки та плоскорізного обробітку на глибину 25–27 см. Істотне зниження урожайності цих гібридів кукурудзи спостерігали за умови поверхневого обробітку на 8–10 см. Різниця в урожайності порівняно з кращими варіантами обробітку ґрунту становила, відповідно 0,26–0,40 і 0,21–0,23 т/га. Середньостиглий гібрид Бистриця 400 МВ максимальну урожайність (7,91 т/га) формував за умови проведення полицевого обробітку на глибину 25–27 см. У разі заміни оранки на розпушування ґрунту знаряддями плоскорізного типу на аналогічну глибину або проведення поверхневого обробітку на глибину 8–10 см відзначено істотне зниження урожайності зерна, відповідно на 0,64 і 0,95 т/га або 8,1 і 12,0 %.

27 September 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
ОКО. О. Киричок
О. О. Киричок
ДСД. П. Сокирко
Д. П. Сокирко
Зернові бобові культури, зокрема і горох посівний (Pisum sativum L.) поєднують два найважли-віших фізіологічних процеси – фотосинтез та симбіотичну азотфіксацію. Завдяки цьому вони не лише забезпечують власні потреби в азоті, а й підвищують родючість ґрунтів та поліпшують екологічний стан агрофітоценозів. Ці культури мають унікальний хімічний склад, поєднуючи ви-сокий вміст білка з підвищеними кількостями жирів та вуглеводів. Завдяки своїм особливостям вони посідають чільне місце серед культур світового землеробства. Тому актуальним є розроб-лення технологічних заходів управління процесами формування продуктивного потенціалу гороху посівного. Метою досліджень було з’ясувати вплив інокуляції насіння мікробіологічним препаратом, різних рівнів застосування мінеральних добрив на формування фотосинтетично активної поверхні, її продуктивність та урожайність зерна гороху. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що оптимізація живлення рослин за рахунок різних рівнів мінерального добрива, а також біологічного азоту за умови проведення інокуляції насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяли пок-ращенню умов формування асиміляційного апарату, зокрема збільшення площі листкової поверхні посівів на 0,4–2,6 тис. м2/га або 1,5–8,4 %. Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу в середньому за період вегетації гороху на різних фонах внесення мінеральних добрив змінювалася від 4,07 до 6,76 г/м2 добу, збільшуючись по мірі покращання забезпеченості рослин елементами мінера-льного живлення. Це також сприяло подовженню тривалості періоду перебування листкової повер-хні у фотосинтетично активному стані, про рівень якої свідчить збільшення значень фотосинте-тичного потенціалу від 1,03 до 1,41 тис. м2/га. Визначено, що урожайність зерна гороху від застосу-вання мінеральних добрив збільшилася на 0,23–0,51 т/га або 7,9–17,6 %, інокуляції насіння – на 0,15 т/га або 5,2 %, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення – на 0,29–0,62 т/га або 9,5–20,3 %. У досліді також відмічено підвищення урожайності культури за умови перенесення час-тини азоту із основного внесення в підживлення як на фоні із допосівним оброблянням насіння мікро-біологічним препаратом Ризогумін, так і без нього.